Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
биоф.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
189.95 Кб
Скачать

8. Дія змінного електричного струму на біологічні тканини. Імпеданс біологічних тканин

при реографічному дослідженні через ділянку тіла людини пропускають змінний електричний струм високої частоти до 500 кгц і з малою силою струму до 40 Ма . такий електричний струм безпечний для організму і не подразнює органи і тканини пацієнта. Живі тканини організму є провідниками 2 роду – електроліти. Найбільшу електропровідність мають кров спинно мозкова рідина , найменшу – шкіра кістки

проходячи через тканину , змінний струм зустрічає опір , повний опір змінного стуму імпеданс Z для біологічних тканин складається із омнічної R і ємнісної Xc компонент.

9. Дисперсія електричної провідності біологічних тканин. Основи реографії

Дисперсія електропровідності - це явище залежності повного (питомої) опору живої тканини від частоти змінного струму.

Основи реографії- безкровний метод дослідження загального і органного кровообігу на основі реєстрації електричного опору живої тканини організму змінному струмові високої частоти.

****електропровідність окремих ділянок організму, що знаходяться між електродами, накладеними безпосередньо на поверхню тіла, істотно залежить від опору шкіри. всередині організму струм распостраняєтся в основному по кровоносних і лімфатичних судинах, м'язам, оболонки нервових стовбурів. опір шкіри в свою чергу визначається її состсояніем товщиною віком вологістю. Наприклад при запаленні коли клітини набухають, зменшується переріз міжклітинних з'єднань і збільшується електричний опір, фізичне явища і т.д.

****У медичній практиці розроблені методики реєстрації реограм органів людського тіла: серця (реокардіограма), мозку (реоенцефалограма), магістральних судин, печінки, легень, кінцівок та ін.

Реограма дає інформацію про зміну кровонаповнення органу при пульсації серця, про швидкість кровотоку, стан судинної системи та ін.

Одночасно з отриманням основної реограми часто реєструється і перша похідна або диференціальна реограми. Вона дозволяє судити про скорочувальної функції міокарда і судинному тонусі по зміні швидкості кровонаповнення судин в різні фази систоли. Для кращого співставлення даних реограми з фазами серцевого циклу одночасно записують ЕКГ (II відведення) і нерідко фонокардіограму. У той же час для вивчення перерозподілу крові при різних захворюваннях бажано проводити одночасний запис реограмм різних ділянок тіла за допомогою багатоканальних реографії. Дослідження проводять через 1,5-2 години після прийому їжі. Причому за 1-3 дні до проведення реографії відміняють, по можливості, всі лікарські препарати, які можуть змінити або вплинути на динаміку кровонаповнення судин. Для зменшення контактного опору шкіру в місцях накладання електродів протирають спиртом або ефіром, а на електроди накладають спеціальну струмопровідну пасту. Реєстрацію реографічного кривих зазвичай здійснюють при затримці дихання на неповному видиху. Розшифровка реограми здійснюється досвідченим фахівцем.

10.Статична і динамічна ємнмітсь біологічних тканин їх анатомічна суть

У процесі легеневої вентиляції безперервно оновлюється газовий склад альвеолярного повітря. Величина легеневої вентиляції визначається глибиною дихання, або дихальним обсягом, і частотою дихальних рухів. Під час дихальних рухів легені людини заповнюються повітрям, обсяг якого є частиною загального об'єму легенів. Для кількісного опису легеневої вентиляції загальну ємність легенів розділили на кілька компонентів або обсягів. При цьому легеневої ємністю називається сума двох і більше об'ємів. Легеневі обсяги підрозділяють на статичні і динамічні. Статичні легеневі обсяги вимірюють при завершених дихальних рухах без лімітування їх швидкості. Динамічні легеневі обсяги вимірюють при проведенні дихальних рухів з обмеженням часу на їх виконання.

Статичні легеневі обсяги можуть знижуватися при патологічних станах, що призводять до обмеження розправлення легень. До них відносяться нейром'язові захворювання, хвороби грудної клітки, живота, ураження плеври, що підвищують жорсткість легеневої тканини, і захворювання, що викликають зменшення числа функціонуючих альвеол (ателектаз, резекція, рубцеві зміни легень).