Відомі художники та декоратори стилю арт деко

• Адольф Мурон Кассандр (1901 — 1968) (фр. Adolphe Jean Marie Mouron Cassandre)  Франція (українець за походженням)

• Жан Дюнан (1877 — 1942) (фр. Jean Dunand)  Швейцарія

• Жан Дюпа (1882 — 1964) (фр. Jean Dupas)  Франція

• Ерте (Ромен де Тіртофф) (1892 — 1990) (фр. Erté/Romain de Tirtoff)  Франція

• Вадим Меллер (1884 — 1962) (рос. Вадим Георгиевич Меллер)  СРСР (Заслужений діяч мистецтв УРСР 1942 року)

• Олександра Екстер (1882 — 1949) (рос. Александра Александровна Экстер)  Росія  Франція

• Соня Делоне (1885 — 1979) (фр. Sonia Delaunay)  Росія  Франція (з України за походженням)

• Елейн Грей (1878 — 1976) (англ. Eileen Gray)  Ірландія

• Георг Йенсен (1866 — 1935) (дан. Georg Jensen)  Данія

• Рене Лалік (1860 — 1945) (фр. René Jules Lalique)  Франція

• Жорж Барб'є (1882 — 1932) (фр. George Barbier)  Франція

• Жюль Льольо (1883 — 1961) (фр. Jules Leleu)  Франція

• Тамара де Лемпицька (1898 — 1980) (пол. Tamara Łempicka)  Росія  Франція

• Пол Меншіп (1885 — 1966) (англ. Paul Manship)  США

• Еміль Жак-Рульманн (1879 — 1933) (фр. Émile-Jacques Ruhlmann)  Франція

• Уолтер Дорвінг Тіг (1883 — 1960) (англ. Walter Dorwin Teague)  США

• Карл Пол Джонневейн (1890 — 1978) (англ. Carl Paul Jennewein)  США

• Лавров Георгій Дмитрович (1895 — 1991) (англ. George Lavroff)

Відомі архітектори стилю арт деко

• Ернест Корм'є (1885 — 1980) (англ. Ernest Cormier)  Канада

• Раймонд Худ (1881 — 1934) (англ. Raymond Hood)  США

• Вільям ван Ален (1883 — 1954) (англ. William van Alen)  США

• Вирт Роуленд (1887 — 1946) (англ. Wirt C. Rowland)  США

• Джозеф Санлайт (1889 — 1978) (англ. Joseph Sunlight) Велика Британія

• Пабло Антоніо (1902 — 1975) (ісп. Pablo Antonio)  Філіппіни

• Ральф Уокер (1889 — 1973) (англ. Ralph Walker)  США

• Елі Жак Кан (1884 — 1972) (англ. Ely Jacques Kahn)  США

Ле корбюзьє

Ле Корбюзьє́ (фр. Le Corbusier) (справжнє ім'я — Шарль-Едуар Жаннере-Ґрі (фр. Charles-Edouard Jeanneret-Gris; *6 жовтня 1887 — †27 серпня 1965) — французький архітектор і теоретик архітектури швейцарського походження.

Ранні роки і освіта

Народився 6 жовтня 1887 року в Швейцарії, в місті Ла-Шо-де-Фон, франкомовного кантону Невшатель, в сім'ї, де традиційним було ремесло годинникаря-емальєра. У 13 років він вступає до Школи мистецтв у Шо-де-фоні, де навчається декоративно-прикладному мистецтву у викладача Шарля Леплатеньє. Навчання в Школі мистецтв базувалося на ідеях руху «мистецтв і ремесел», заснованого Джоном Раскіним, а також на популярному в той час стилі «ар нуво». З моменту вступу до цієї школи Ле Корбюзьє починає самостійно займатися ювелірною справою, створюючи емалі і гравіруючи монограми на кришках годинників.

Свій перший архітектурний проект Ле Корбюзьє здійснив у неповних 18 років, з допомогою професійного архітектора. Це був житловий будинок для гравера Луї Фалло (будинок Фалло), члена ради Школи мистецтв. Коли будівництво було закінчено, на зароблені гроші Ле Корбюзьє здійснив свою першу освітню поїздку — по Італії і країнам Австро-Угорщини. Близько півроку Ле Корбюзьє перебував у Відні, де був зайнятий новими двома проектами житлових будинків для Шо-де-Фону, вивчав архітектуру віденського сецесіону, зустрічався з художниками та архітекторами цього міста, зокрема з дуже популярним тоді Йозефом Гофманом. Побачивши малюнки, зроблені Ле Корбюзьє в подорожі, Гофман запропонував йому працювати у нього в майстерні, від чого той відмовився, оскільки вважав, що сецесіон вже не відповідає сучасним завданням. Подорож завершилася в Парижі, де Ле Корбюзьє провів більше двох років, працюючи стажистом-креслярем в бюро архітекторів братів Огюста і Густава Перре (1908—1910), новаторів, пропагувавших нещодавно відкритий залізобетон. У 1910-му близько півроку стажується (разом з Місом ван Дер Рое і Вальтером Гропіусом) в майстерні відомого німецького майстра архітектури Петера Беренса під Берліном (Нойбабельсберг).

Центр Ле Корбюзьє у Цюриху

Пізніше з метою самоосвіти Ле Корбюзьє здійснив ще одну подорож, на Схід (1911) — по Греції, Балканам і Малій Азії, де він мав можливість вивчати стародавні пам'ятники, фольклор і традиційне народне будівництво Середземномор'я. Ці подорожі стали його університетами і багато в чому сформували його погляди на мистецтво і архітектуру.