- •2.Предмет і завдання сучасної фiзiологiї рослин,зокрема на Українi
- •4.Етапи росту клітин рослин
- •5.Фiзiологiчна роль фосфору і калію:
- •6.Транспiрацiя рослин, види, її закономiрностi
- •7.Фiкобiлiни -їх роль у фотосинтезi рослин
- •8.Активний I пасивний транспорт iонiв по рослинi
- •9.Регуляція процесів дихання
- •11.Коренева система як орган поглинання та обмiну речовин
- •12.Методи вивчення питань мiнерального живлення і росту клітин та рослин
- •13.Гормональна теорiя тропізмів
- •14.Вплив водного дефiциту на фiзiологiчнi процеси у рослин
- •15.Природнi iнгiбiтори росту рослин
- •17.Синтетичнi регулятори росту рослин
- •18.Роль мiкроелементiв у ростi та розвитку рослин
- •19.Будова хлоропластiв та їх функцiї
- •20.Якi сили пiднiмають воду по рослинi
- •21.Пластиднi пiгменти рослин.
- •23.Фази росту клiтин у рослин, особливості
- •25..Посухостійкість
- •39.Охарактеризуйте механiзми пересування води по рослинах
- •43.Будова і функції каротиноїдів
- •45.Регуляцiя росту I розвитку свiтлом.Фотоперiодизм.
- •47.Фiзiологiчна роль ауксинiв
- •56.Етапи онтогенезу рослин
- •58.Циклiчне та нециклiчне фотофосфорилюван
- •59.Морозостiйкiсть рослин
- •69.Зимостійкість
- •71.Фiзiологiчна роль гiберелiнiв рослин
- •80.Будова I функцiї кореневої системи у рослин.
- •81.Явище яровизації
- •82.Фізіологічна роль цитокінінів
- •83.Фiзiологiчна роль сiрки та магнiю
- •84.Форми води в грунтi- їх значення
- •85.Класифікація добрив – мінеральних та органічних
- •87.Окисне фосфорилювання
- •89.Класифікація мінеральних добрив – особливості вплив на рослин
- •90.Рухи рослин
- •91.Гормональна теорiя тропiзмiв Холодного I Вента
- •4.Дайте визначення поняттям:
- •Транспірація –фізіологічний процес випаровування води рослиною
- •Регулятори росту рослин
- •Фотосинтетична одиниця –
- •Мінеральні добрива-
- •Гіберелова кислота –один з пяти існуючих фітогормонів,використовується в малих дозах.
- •1) Закривання продихів в результаті механічного тиску сусідніх
- •3) Пересуваються до бічних стінок.
- •1) В цитоплазмі;
- •1) Апікальні (верхівкові);
- •3) Кристали льоду, що утворюються в міжклітиниках, викликають механічне
9.Регуляція процесів дихання
Регулювання процесів дихання відбувається на всіх рівнях регуляції таінтеграцій рослини.на рівні активності ферментівна рівні дихальних субстратіворганел і клітинтканинорганівцілого організму.
Всі системи регуляції та інтеграції організму приймають участь у цьому процесі: рулювання дихання на рівні активності ферментів , дихадьних субстратів, органел здійснюється за рахунок внутрішньоклітинних систем регуляції, клітин, тканин та органів – міжклітинних систем, на рівні цілої рослини – систем інтеграції. Внутрішньоклітинний рівень регулювання дихання:
субстратний контроль дихання: доступність, кількість та склад дихальних субстратів;
Регулювання активності ферментів взаємозв'язаних дихальних циклів.
Синтез оксидоредуктаз та інших ферментів знаходиться під контролем геному і відбувається відповідно з функціональним станом клітини та програмою її розвитку. Міжклітинний рівень регулювання дихання: Регулювання дихання на рівні кожної з ланок процесу: гліколіз, цикл Кребса, пентозофосфатного та гліоксилатного циклів.
За рахунок фітогормонального регулювання активування чи інгібування функціональної активності клітин або синтезу білка.
10.Солестійкість рослин1. практично незасоленi- менше 0,1% солей
2. слабозасоленi -0,2-0,25%, втрати врожаю при такiй концентрацiї солей вже спостерiгаються, але грунти ще зберiгають родючiсть i особливо це стосується солестiйких культур
3. середньозасоленi- 0,25-2%
4. солончаки i солодi-2-3 %.
Велика кiлькiсть солей створює по перше високий осмотичний тиск грунтового розчину, а вiдповiдно i високу всисну силу, порiвнюючи з нормальними грутами. Для прикладу- нормальний грунт- 1-2 атмосфери, тодi як солончаки та солодi- 25-382 атмосфери, що створює на цих типах грунтiв так звану "фiзiологiчну сухiсть", тобто вода є в грунтi, але для рослин вона недоступна.
Негативний вплив засолення залежить не тiльки вiд кiлькiсного вмiсту солей, але i вiд якiсного складу засолення. Так при однаковiй кiлькостi солей в середовищi токсична їх дiя на рослини буде рiзна.
В той же час не треба забувати про те, що в засолених грунтах є досить багато солей i це обумовлює зменшення їх токсичностi, згiдно явища антагонiзму iонiв.
Сильна токсичнiсть соди обумовлена тим, що вона у розчинах частково розкладається i утворюється NaOH, особливо згубний для рослин.
При змiнi РН, як в кислу, так i в лужну сторону, змiнюється поглинання елементiв в грунтi, що приводить до хворiб нестачi чи надлишку у рослин. При засоленнi замiсть амiдiв- глутамiну та аспарагiну- утворюються амiни- путресцин та кадаверин, якi по прямiй дiї на рослини є навiть бiльш токсичними, нiж дiя власне солей.
По друге при їх розкладi утворюються амiак та перекис водню. Амiак веде до самоотруєння рослин, а перекис водню в комплексi з пероксидазою окислює природнi феноли рослин до вiльнорадикальних сполук, типу хiнонiв. Хiнони, утворюють комплекси з бiлками i переводять їх у неактивний стан.
Крiм того, активуючи фермент IОК-оксидазу, хінони зменшують вмiст ауксинiв, що приводить до зменшення росту. Захиснi механiзми рослин. При засоленнi активується синтез органiчних кислот, якi зв'язують надлишковий амiак. Знижується синтез нормальних бiлкiв з одночасним синтезом шокових бiлкiв. Збiльшується синтез певних протекторних сполук типу холiну, глiцинбетаїну та пролiну.