82.Фізіологічна роль цитокінінів

Стимуляція поділу клітин та їх диференціювання

Розвиток бічних бруньок

Затримка процесів старіння

Відкриття продихів

Транспортуються швидко з ксилемним потоком

Цитокінін стимулює поділ клітинв культурі калюсної тканини рослин

83.Фiзiологiчна роль сiрки та магнiю

МАГНІЙ: Активізує РДФ-карбоксилази, фосфокінази, АТФ-лази, фер-менти циклу Кребса, пентозо-фосфатного шляху, спиртово-го і молочнокислого бродіння. Активізує транспорт електро-нів. Підсилює синтез ефірних олій, каучуків.

СІРКА: Усі білки містять амінокис-лоти, до складу яких входить

сірка – метіонін, цистеїн, цис-тин; сірка стабілізує тривимір-ну структуру білків, підтримує

певний рівень окислювально-відновного потенціалу в кліти-ні, є компонентом коензиму А

і вітамінів, що грають роль при

диханні і ліпідному обміні.

84.Форми води в грунтi- їх значення

Вода, що міститься у ґрунті, не вся може використовуватись рослинами. Частина

її, що засвоюється рослинами, – вільна , або доступна. Вода ж, яка міцно утримується

твердою фазою ґрунту й важко або зовсім не використовується рослинами – зв’яза-на , або недоступна. Доступна для рослин ґрунтова волога – це кількість води, яка накопичується у ґрунті від рівня вологості стійкого в’янення до повної вологоємності. У середньому легкодоступна для рослин волога утримується у ґрунті з силою до 5 атм, середньо-доступна – до 10–12, а важкодоступна – до 25–30 атм. Визначення доступної вологи має велике практичне значення для сільськогосподарської оцінки ґрунтів. Відомо, що у зонах з помірним кліматом за вегетаційний періоди рослини випаровують білше води, ніж її випадає за цей час у вигляді атмосферних опадів. Отже, потрібно враховувати ту частину вологи, яка була у ґрунті до початку вегетації рослин. Виходячи з існуючих класифікацій, розглянемо такі форми води: хімічно зв’яза-ну, сорбовану, гігроскопічну, плівкову, капілярну, гравітаційну, підґрунтову, паро-подібну, тверду. Хімічно зв’язана вода. Вона входить до складу хімічних сполук ґрунту (міне-ралів) у вигляді гідроксильної групи [Fе(ОH)3Аl(ОН)3] або ж цілими молекулами (CaSO4 · 2H2O, Na2SO4*10Н2О) Сорбована вода. Ця волога утримується на поверхні ґрунтових часток силами сорбції, тобто безпосередньою взаємодією між молекулами води з твердою фазою

ґрунту. Розрізняють дві форми сорбованої води: гігроскопічну та плівкову.

Гігроскопічна вода адсорбується поверхнею ґрунтових часток. Здатність ґрун-ту поглинати пароподібну вологу, що перебуває в повітрі, називається гігроскопіч-ністю, а поглинена таким чином вода – гігроскопічною. Плівкова вода покриває частки ґрунту у вигляді плівки, що знаходиться на шарі

максимальної гігроскопічної води. Капілярна вода знаходиться у тонких порах ґрунту й пересувається у них під

впливом капілярних (меніскових) сил, що виникають на поверхні поділу твердої,

рідкої та газоподібної фаз. Гравітаційна вода виповнює простори між великими ґрунтовими частками та великі капіляри, підкоряється дії своєї маси й пересувається у нижні шари ґрунту

після опадів чи зрошення. Вона легкодоступна для рослин, але не є основним дже-релом вологи для них, оскільки дуже рухома й поповнюється у ґрунті лише новими

опадами чи поливом, або ж підґрунтовими водами.

Підґрунтова вода. Гравітаційна волога, що просочується униз до водонепро-никного шару, заповнює усі пори шару, що знаходяться над ним, у зв’язку з чим цей

шар стає водоносним. Вода, що міститься у ньому, називається підґрунтовою. Пароподібна вода міститься у ґрунті в усіх порах, вільних від рідкої та твер-дої води або ж не повністю ними заповнених. Вона утворюється при випарову-ванні усіх інших форм ґрунтової вологи і може пересуватися у ґрунті дифузно, з

місць, де більша пружність водяної пари, в місця з меншою пружністю або разом

з течією ґрунтового повітря.

Загальна кількість пароподібної води не перевищує 0,001 % маси ґрунту, але

вона відіграє велику роль у перерозподілі води у ґрунті та запобігає пересиханню

кореневих волосків рослин.

Тверда вода. Перехід вологи з рідкого у твердий стан (лід) починається при

температурі близько 0 °С. Причому у великих порах вода замерзає швидше, ніж

у дрібних капілярах