56.Етапи онтогенезу рослин

Щодо границь початку і завершення онтогенезу існують різні думки. Одні учені

онтогенезом, або індивідуальним розвитком, вважають комплекс послідовних не-зворотних змін життєдіяльності і структури рослин від їх виникнення з заплідненої

яйцеклітини чи зародкової вегетативної бруньки до природної смерті.

Ембріональний період онтогенезу починається від моменту запліднення яй-цеклітини, тобто утворення зиготи, і завершується фізіологічним дозріванням на-сіння, включаючи період спокою.

Ювенільний період онтогенезу М. М. Макрушин розділяє на гетеротрофну й

автотрофну фази. Гетеротрофна, у свою чергу, має дві стадії: гетеротрофну ембрі-ональну – це початковий етап проростання насіння, коли перші поділи клітин про-ростаючого зародка здійснюються за рахунок утилізації власних запасних речовин,

і гетеротрофну ендоспермальну – коли подальший розвиток проростка йде за ра-хунок запасних речовин ендосперму. З утворення перших продуктів фотосинтезу

починається автотрофна фаза.

Потім наступає генеративний період онтогенезу, що складається з двох фаз:

статевої зрілості і розмноження. Завершується онтогенез сенільним періодом.

Вегетаційний період триває від початку проростання насіння (кільчення) до

дозрівання насіння нового покоління (315 днів).

У вегетаційному періоді виділяються фенологічні фази – це окремі етапи онто-генезу, що характеризуються певним станом метаболічних систем, які обумовлюють

розвиток специфічних анатомо-морфологічних ознак рослини

58.Циклiчне та нециклiчне фотофосфорилюван

59.Морозостiйкiсть рослин

Однiєю з перших ознак дiї морозу в рослинах є поява льоду в рослинах. Є три типи льодоутворення у рослин:

При повiльному пониженнi температури (на 0,1-0,01 градуси за добу) лiд утворюється в мiжклiтинниках -ушкодження слабе

При бiльш швидкому заморожуваннi (1 градус за добу або за кiлька годин) лiд утворюється мiж оболонкою i цитоплазмою - уш­кодження середнi

3.Пониження температури на кiлька градусiв за годину - лiд утворюється в цитоплазмi - рослина гине.

Бiльшiсть ознак ушкодження спiвпадають з дiєю хо­лоду на теплолюбнi рослини. ФАКТОРИ морозостiйкостi - у деревних i багаторiчних рослин

1. Своєчасний вхiд в стан спокою, який залежить вiд нормаль­ної рiчної перiодичностi. Вiд неї залежить також загартовування рослин - першу стадiю рослини проходять восени, другу взимку. При вiдлигах обидвi стадiї можуть втрачатись i рослина гине. У трав'янистих рослин стан спокою вiдсутнiй!

2. Довжина вегетацiї i припинення ростових процесiв! Смородина посаджена рано - не вимерзає, пiзно - вимерзає. Причина- молодi рослини менш чуттєвi до фотоперiоду (короткого дня). У стiйких рослин при настаннi холодiв припиняється дiлення i рiст розтягом.

3. Органiчний i вимушений спокiй - при вiдлигах наступає ви­мушений спокiй i рослини можуть навiть пiти в рiст, пiсля чого вимерзають.

4. Фотоперiод - вхiд в перiод спокою викликається часто на­вiть не холодом, а короткими днями в кiнцi лiта.

5. Низькi температури не вводять, а виводять рослину iз ста­ну спокою, але до низьких температур рослини стають чуттєвими ли­ше пiсля завершення фотоперiдичної реакцiї.

6. Регулятори росту - частiше всього восени зменшується кiлькiсть стимуляторiв i збiльшується вмiст iнгiбiторiв росту.

7. Накопичення крiопротекторiв - збiльшується вмiст вуглево­дiв, моноцукри замiняються олiгоцукрами, збiльшується вмiст лiпi- дiв (насичених жирних кислот).

60.Фiтогормони рослин, їх класифiкацiя та роль в регуляцiї фiзiологiчних процесів Основні фітогормони:

Ауксини ,Гібереліни ,Цитокініни ,Абсцизова кислота (АБК),Етилен,Брасиностероїди ,Фузикокцин Жасмонова кислотаФенольні сполуки - Саліцилова кислота

61.Фотодихання

Фотодихання - тобто процес вивiльнення СО₂ i поглинання кисню на свiтлi. Воно видбувається у трьох типах органоїдiв - хло­ропластах, пероксисомах та мiтохондрiях.

Воно обумовлено тим, що в присутностi кисню основний фермент циклу Кальвiна - РДФ-карбоксилаза працює як оксигенеза. В цьому випадку замiсть двох молекул фосфоглiцеринової кислоти утворюється одна, а також одна молекула фосфоглiколевої кисло­ти (2С). Тобто тут практично не вiдбувається фiксацiї вугле­кислоти. В подальшому крiм того видiляється ще одна молекула вуглекислоти.

Тобто на перший погляд цей процес абсолютно не потрiбний рослинi, але в ньому утворюються амiнокислоти, якi можуть пос­тупати у iншi процеси метаболiзму.

Якраз тому, що у С3 рослин бiльш високе фотодихання, нiж у рослин С-4 типу, останнi i вважаються внаслiдок цього бiльш продуктивними.

62.Вплив факторiв зовнiшнього середовища на рiст рослин

63.Хiмiчний склад рослинної клiтини

65.Особливостi водного режиму рослин рiзних екологiчних груп

66.Взаємозв'язок основних функцiй в рослинному органiзмi

67.Транспорт органiчних та мiнеральних речовин по рослинi