41.Транспорт електронiв при фотосинтезi

42. Будова і функції каротиноїдів

В хлоропластах вищих рослин найчастіше зустрічаються β-каротин;

• ксантофіли – лютеїн- поххідне від а-каротину, зеаксантин від В-каротину, є ще віолаксантин, неоксантин інші. Лютеїн є в жовтці кур*ячих яєць

• Як і хлорофіли нековалентно зв*язані з білками і ліпідами фотосинт-х мембран. Кількість і положення максимумів залежить від екстрагента.

• Спектр поглинання визначається системою спряжених подвійних зв*язків, при їх збільшенні максимуми зміщаються в довгохвильову ділянку. При зменшенні інтенсивність забарвлення падає і при їх відсутності щезає. Функції каротиноїдів:

• Участь у поглинанні світла в якості додаткових пігментів (у синій частині спектру);

• Передача енергії збудженого стану на хлорофіли;

• Утворення і видалення синглетного кисню;

• Гасіння триплетного хлорофілу;

• Фотопротекторна функція – ксантофільний (віолаксантиновий ) цикл – регуляція світлового потоку

43.Холодостiйкiсть рослин

44.Регуляцiя росту I розвитку свiтлом . Фотоперiодизм.

• Зелені і етиольовані проростки – явище етиоляції не пов’язано з відсутністю хлорофілу або ел-тів живлення(гриби і проростки хвойних здатні зеленіти у темноті)

• Запобігання етиоляції регулюється або системою фітохрому(ЧС-ДЧС) або системою фітохром – флавопротеїн(ДЧС – синє світло)

• При освітленні етиольованих рослин інгібування росту розтягом наступає через кілька хвилин, інші ефекти(розгортання листків наприклад) через кілька годин

• Коренева і надземна частини реагують по різному – ріст коренів квасолі при збільшенні світла посилюється у 20 разів, пагона лише в 3,5 рази.

• Збільшується також співвідношення корені/листки – 2,4 на світлі і 0,34 в тіні

• Ріст посилюється до певної межі потім сповільнюється або повністю інгібується

• Це залежить від наявності інгібіторів росту – зокрема кверцетинглікозил – пара - кумарату(досліди Шаріпова – Ложнікової. Максимуми в червоній і синій ділянках – окремі тропізми, фотосинтез

• Максимум в червоній – фотоперіодизм, фотоморфогенез, явище спокою

• В практиці – в теплицях скло затримує УФ-світло – рослини – витягуються потрібно досвічування

• Цілодобове освітлення – дуб, сосна, квасоля – прискорення росту в 1,5-2 рази, ячмінь, овес- зниження швидкості росту

• – 6 місяців - цілодобове освітлення –Дуб зацвітає і дає жолуді в 2 рази швидше. Томати –витягуються, листки жовтіють, хлорофіл руйнується – це явище зеленої етиоляції. Особливо шкідливе освітлення при високій нічній температурі.

• Проростання насіння – ЧС-стимуляція, ДЧС – інгібування, ІОК- негативна реакція

• Ріст гіпокотиля квасолі – світло- випрямлення згину,ІОК – формування згину

• Ріст епікотиля – світло 0інгібування, ІОК - стимуляція

45.Темнова стадiя фотосинтезу

46.Фiзiологiчна роль ауксинiв

• Розтяг клітин;

• Коренеутворення;

• Апікальне домінування;

• Плодоутворення;

• Регулювання ростових рухів у рослин;

• Утворення відокремлюючого шару при опаданні листків.

47.С-4 та САМ-типи фотосинтезу - подiбностi та вiдмiнностi

Цикл Кальвіна – універсальний шлях відновлення СО₂ в біосфері, він функціонує в більшості рослин (95%), проте не єдиний.

Існує декілька відгалужень від нього, зумовлених пристосуванням рослин до умов підвищеної температури (рослини тропіків, С₄-тип фотосинтезу) чи нестачі вологи (сукуленти, САМ-фотосинтез).

Сукуленти, як фотосинтезуючі організми, пристосувались до посушливих умов зростання добовим циклом С₄-кислот з утворенням малату (яблучної кислоти).

Їхні продихи вдень закриті для зменшення транспірації, тому СО₂ може надходити лише вночі.

С4 -Просторове розділення процесів , САМ- Часове розділення процесів

48.Явище спокою у рослин, його фiзiологiчна функцiя, керування спокоем.

49.Особливості водного режиму рослин різних екологічних груп.

50.Фiзiологiчна роль цитокiнiнiв

• Стимуляція поділу клітин та їх диференціювання

• Розвиток бічних бруньок

• Затримка процесів старіння

• Відкриття продихів

Транспортуються швидко з ксилемним потоком . Цитокінін стимулює поділ клітин

в культурі калюсної тканини рослин. Затримка процесів старіння

в листках квасолі за дії цитокініну .

51.Фізіологічне значення ПФЦ і гліоксалатного циклу

52.Фiзiологiчна адаптацiя рослин до стресів

• Дiя любого стресу викликає ряд пристосувальних реакцiй. При малiй iнтенсивностi -це ряд нормальних вiдповiдних реакцiй. При великiй iнтенсивностi - спостерiгається мобiлiзацiя всiх ресурсiв органiзму i як наслiдок виникнення нових властивостей. Реакцiї на стрес можуть мати специфiчний та неспецифiчний характер.

• При малому часi дiї фактора у високiй дозi спостерiгаються в основному неспецифiчнi реакцiї - якi виникають при рiзних видах стресiв ( синтез БТШ, полiамiнiв).

• При довшому часi дiї фактора i навiть при малих дозах стресу спрацьовує бiльша кiлькiсть ланок метаболiзму, деякi з яких вже мають риси специфiчностi, це може бути синтез бiлкiв - антифризiв, фiтохелатинiв, переключення фотосинтезу на САМ-тип метаболiзму.

• Характер специфiчної реакцiї на стрес вказує на природу ушкоджуючого фактора, а при неспецифiчнiй природу вгадати важко.