
- •7.Фiкобiлiни -їх роль у фотосинтезi рослин
- •8.Рухи рослин
- •9.Активний I пасивний транспорт iонiв по рослинi
- •10.Регуляція процесів дихання
- •11.Солестійкість рослин
- •12.Фiзiологiчна роль мікроелементів
- •18.Вплив водного дефiциту на фiзiологiчнi процеси у рослин
- •19.Природнi iнгiбiтори росту рослин
- •20.Фотосистеми I I II.Фотофосфорилювання.
- •22.Синтетичнi регулятори росту рослин
- •24.Роль мiкроелементiв у ростi та розвитку рослин
- •25.Будова хлоропластiв та їх функцiї
- •26.Якi сили пiднiмають воду по рослинi
- •27.Пластиднi пiгменти рослин.
- •28.Фiзiологiчно активнi речовини рослин
- •29.Фази росту клiтин у рослин, особливості
- •34.Морозостiйкiсть
- •35.Будова продихiв. Механiзми регуляцiї вiдкривання продихiв
- •36.Рослинна клiтина, як осмотична система
- •37.Фітогормональна регуляція процесів росту і розвитку рослин.
- •38.Охарактеризуйте механiзми пересування води по рослинах
- •39.Види азотних добрив - їх вплив на рослини
- •40.Циклiчний I нециклiчний транспорт електронiв
- •41.Транспорт електронiв при фотосинтезi
- •42. Будова і функції каротиноїдів
- •43.Холодостiйкiсть рослин
- •44.Регуляцiя росту I розвитку свiтлом . Фотоперiодизм.
- •45.Темнова стадiя фотосинтезу
- •46.Фiзiологiчна роль ауксинiв
- •53.Фiзiологiчна роль мікроелементів
- •54.Етапи онтогенезу рослин
- •59.Вплив факторiв зовнiшнього середовища на рiст рослин
- •60.Хiмiчний склад рослинної клiтини
- •5.Виберіть правильну відповідь(і)
- •6. Як вивести рослину або насiння iз стану спокою?
- •7. Які фізіолого-біохімічні ознаки перешкоджають загартуванню рослин до морозів?
- •1. Вкажіть, яка органела клітини бере участь в утворенні клітинної стінки:
- •3.Які з перечислених ознак характерні для темнових реакцій фотосинтезу?
- •4. Чим відрізняється реакція окислення органічних речовин, що відбувається в мітохондріях живих організмів від реакції горіння цих же речовин ?
- •2. При визначенні продихової і кутикулярної транспірації в листку берези виявилось, що їх співвідношення становить приблизно 9:1. Як можна оцінити вік листка?
- •7. Які регулятори росту стимулюють проростання насіння
- •4.Дайте визначення поняттям:
- •100. Гідатоди- особливі утвори ,дно порожнини яких вистелене дрібноклітинною паренхімою-епітемою.
36.Рослинна клiтина, як осмотична система
37.Фітогормональна регуляція процесів росту і розвитку рослин.
38.Охарактеризуйте механiзми пересування води по рослинах
Шлях води по рослині ділиться на дві частини:
Перша, утворена з живих клітин, дуже мала (кілька мм)
В корені – від кореневого волоска до судин центрального циліндра
В листку – від судин провідного пучка до міжклітинників хлоренхіми.
Друга – судини, трахеїди, мертві судини. Їх довжина сягає від кількох см (у трав'янистих) до десятків м (у дерев). Поряд з роботою верхнього і нижнього кінцевих двигунів водної течії у рослин, пересування води по рослині, зокрема у провідних пучках забезпечується за рахунок капілярних явищ.
В трубках з малим діаметром за рахунок водневих зв'язків відбувається зчеплення молекул води між собою (когезія) та до стінок трубки (адгезія). Вода таким чином може у капілярах підніматися на значну висоту
39.Види азотних добрив - їх вплив на рослини
НІТРАГІН – перший бактер.препарат чистої культури бульбочкових бактерій – ввели німецькі вчені Ф.Ноббе і Л.Гільтнер у 1896 р.
В бувшому СРСР найпоширенішим був торфяний нітрагін або ризоторфін(тепер ризобофіт), який містить спеціфічні для кожної бобової культури бульбочкові бактерії. Обробляють насіння водним розчином або сухим препаратом. При йогo застосуванні витрати на азотні добрива зводяться до мінімуму, а прибавка врожаю складає 11-30% на різних бобових культурах.
АЗОТОБАКТЕРИН – препарат грунтових бактерій – Azotobacter vinelandii або A.chroococcum – фіксує азот повітря самостійно. Його штами стимулюють проростання насіння, його ріст і розвиток за рахунок виділення вітамінів, гормонів, амінокислот, пригнічують діяльність фітопатогенних грибів Fusarium, Gelmintosporum.
40.Циклiчний I нециклiчний транспорт електронiв
Для відновлення молекули НАДФ потрібно 2 електрони і 2 протони, причому донором електронів є вода. Окислення води здійснює ФС2, а відновлення НАДФ – ФС1. Для виділення одної молекули кисню потрібно 8 квантів світла.
Це відбувається у так званій Z-схемі фотосинтезу, яку розробили Хілл, Бендалл(1960) і підтвердив Дюйзенс. У ФС2 пігмент Р680 поглинувши квант переходит у збуджений синглетний стан і віддає 2 електрони феофітину. Від ФФ електрони втрачаючи енергію послідовно передаються на пластохінони Qa Qb , на пул ліпідорозчинного пластохінона Pg, на залізосірчаний білок Риске FeSr, на цитохром F цитохромного комплекса B6-F і далі відновлює Си-вмісний пластоціанін.
Вакантні місця(дірки) в Р680 заповнюються електронами з переносника Z, який в свою чергу відновлюється системою S. Цей окислений комплекс S зв*язує воду і відновлюється за рахунок її електронів.
Цей ланцюг переносу різко сповільнюється, якщо не збуджується ФС1, так як при цьому весь пластоціанін переходить у відновлений стан. ФС 1 захоплює 2 кванти світла, передає 2 електрони на хлорофіл А1, далі на Аz Ab,фередоксину і фередоксин NADP-оксидоредуктазі, яка відновлює NADP.
При цьому електрнні дірки у Р700 заповнюються електронами від пластоціаніну і нециклічний ланцюг переносу електронів замикається.
Енергія яка вивільнюється при русі електронів від Р680 до Р700 використовується для синтезу АТФ. Приймає участь лише ФС1 і комплекс цитохромів В6-f.
При збудженні Р700 електрон передається через А1, Аz, Аb фередоксин,Pg, цитохроми, Fesr, цитохром f, пластоціанін і повертається на Р700.
Енергія яка вивільнюється прицьому іде на синтез АТФ