24.Роль мiкроелементiв у ростi та розвитку рослин

25.Будова хлоропластiв та їх функцiї

• У вищих рослин має вигляд лінзи інколи округлий, діаметр 4-мкм і товщиною 2-4мкм

• Відділений від цитоплазми 2-шаровою меммбраною, функцї якої захисна, формотворча та іонообмінна(товщина 20нм)

• Внутрішній об’єм заповнений стромою, яка містить систему тилакоїдів . Сильне світло –негативний фототаксис, слабе світло – позитивний. Оболонка, складається з внутрішньої і зовнішньої мембрани, виконує ізолюючу функцію, бере участь в іонному обміні

• Система фотосинтетичних мембран – ламел (тилакоїди, грани), де зосереджені фотохімічні та фотофізичні процеси (світлова фаза фотосинтезу)

• Строма – матрикс хлоропласта, де зосереджені біохімічні процеси (темнова фаза фотосинтезу).

• Розташування внаслідок руху – парастрофія- хлоропласти на бокових стінках,

• епістрофія – зверху клітини,

• апострофія – внизу клітини. Хлоропласти утворюються з зачатків пластид шляхом поділу. Збільшення зачатків пластид до пропластид проходить незалежно від світла, але нормальний морфогенез лише на світлі. Зовнішня мембрана –елементарна, внутрішня інвагінує з утворенням тилакоїдів. В мембранах є пори – вперше показав Ширяєв(Україна)

• Строма аморфна, але є структура у вигляді тонких волокнистих тяжів. В склад входять пластоглобули – ліпідний і хінонний пул. З віком їх кількість зростає. Є також крохмаль, фітоферитин, рибосоми, ДНК, всі види РНК і фібрилярні включення.

• Рибосоми хлоропластів 70S, рибосоми цитоплазми 80.

26.Якi сили пiднiмають воду по рослинi

Вода по рослинному організмі рухається в основному по мертвих судинах, які не мають жодного механізму, щоб привести воду в рух. Активними двигунами водної течії у тілі рослини є живі клітини, що здійснюють радіальний транспорт води до верхнього та нижнього кінців всієї провідної системи. Внизу – паренхімні клітини кореня, вгорі – клітини паренхіми листка.

Корені здатні активно поглинати воду та виштовхувати її у судини провідної системи з тиском 2-3 атм – це так званий кореневий тиск – нижній кінцевий двигун водяної течії у рослин.

27.Пластиднi пiгменти рослин.

Пластидні пігменти: хлорофіли, каротиноїди, фікобіліни. Хлорофіл а:

C₅₅H₇₂O₅N₄Mg

Хлорофіл b:

C₅₅H₇₀O₆N₄Mg

Хлорофіл d:

C₅₅H₇₀O₅N₄Mg

Хлорофіл c: не має залишку спирту фітолу

• Вищі рослини- хлорофіли а, в

• Бурі та діатомові водорості – хл. а,с

• Червоні водорості - хл. а,d

• Фотосинтезуючі бактерії - бактеріохлорофіл

Функції хлорофілів

1) поглинаня світла;

2) передача енергії збуждення з одних молекул на інші;

3) первинний розподіл зарядів на мембрані. В хлоропластах вищих рослин найчастіше зустрічаються β-каротин;

• ксантофіли – лютеїн- поххідне від а-каротину, зеаксантин від В-каротину, є ще віолаксантин, неоксантин інші. Лютеїн є в жовтці кур*ячих яєць

• Як і хлорофіли нековалентно зв*язані з білками і ліпідами фотосинт-х мембран

Функції каротиноїдів:

• Участь у поглинанні світла в якості додаткових пігментів (у синій частині спектру);

• Передача енергії збудженого стану на хлорофіли;

• Утворення і видалення синглетного кисню;

• Гасіння триплетного хлорофілу;

• Фотопротекторна функція – ксантофільний (віолаксантиновий ) цикл – регуляція світлового потоку.

• Відносяться до групи жовчних пігментів, у тварин представником є білірубін. Це тетрапіроли з відкритим ланцюгом, системою кон*югованих подвійних і одинарних зв*язків. Не мають магнію та фітолу . Фікобіліни є хроматофорними групами фікобіліпротеїнів -глобулінових білків, з якими вони на відміну від хлорофілів з*єднані міцними ковалентними зв*язками. Крім фікобілінів, які приймають участь у водоростей у фотосинтезі , у всіх рослин є фікобілін фітохром, який є фоторецептором червоного і далекого червоного світла і виконуючий регуляторні функції .