15. Опишить етапи створення монiт. Системи

Суть проектування системи моніторингу повинна полягати в створенні функціональної моделі їх роботи або в плануванні усього технологічного ланцюжка отримання інформації, від постановки завдань до видачі інформації споживачеві для ухвалення рішень. Оскільки усі етапи отримання інформації тісно пов'язані між собою, недостатня увага до розробки якого-небудь етапу неминуче приведе до різкого зниження цінності усієї отримуваної інформації.

На підставі аналізу побудови національних систем сформульовані основні вимоги до проектування таких систем.

• визначення завдань систем моніторингу і вимог до інформації, необхідної для їх виконання;

• створення організаційної структури мережі спостережень і розробка принципів їх проведення;

• побудова мережі моніторингу;

• розробка системи отримання даних/інформації і представлення інформації споживачам;

• створення системи перевірки отриманої інформації на відповідність початковим вимогам і перегляду, при необхідності, системи моніторингу.

16. Аналiз показникiв монiторингу

17. Опишить особливостi використання кореляцiйно-регресiйного аналiзу в монiт. Тур. Ринку

18. Опишить особливостi використання кластерного аналiзу в монiт. Тур. Ринку

1. Кореляційний аналіз дозволяє виявити й оцінити напрямок зв’язку між параметрами, що вивчаються.

2. Регресійний аналіз полягає в знаходженні найбільш підходящого рівняння, що описує залежність якоїсь величини від набору незалежних змінних.

3. Дискримінантний аналіз використовується для визначення ознак різниці двох і більше категорій об’єктів.

4. Факторний аналіз дозволяє виділити систему незалежних змінних, що лежить в основі великого набору взаємозв’язаних величин.

5. Кластерний аналіз дозволяє поділити групу об’єктів на декілька груп, що взаємно не перетинаються, за сукупністю якісних і кількісних характеристик. Основне використання – сегментування ринку.

6. Аналіз багатомірних сукупностей використовується для наочного представлення відносного положення конкуруючих товарів або марок. Об’єкти зображуються точками в багатовимірному просторі ознак, що їх характеризують, в якому відстань між точками визначається ступенем різниці між об’єк-тами, що презентуються.

Процес аналізу маркетингового середовища

Методи аналізу маркетингового середовища

Процес аналізу маркетингового середовища передбачає:

• огляд основних факторів середовища і з’ясування тих факторів, які впливають на розвиток фірми, визначення напрямів безпосереднього впливу цих факторів;

• оцінку стану середовища та виявлення небажаних факторів, які можуть виникнути;

• вивчення специфічних факторів середовища в аспекті кожного маркетингового сектора, в якому діє фірма;

• аналіз стратегічних позицій фірми;

• аналіз маркетингових можливостей та загроз;

• визначення необхідної для фірми стратегічної позиції, рекомендації щодо формування стратегії.

Розглянемо етапи процесу аналізу маркетингового середовища:

1. Виявлення потенційних релевантних змін маркетингового середовища.

2. Визначення природи напрямів, розміру та важливості змін.

3. Прогнозування можливого впливу та наслідків змін.

4. Формування відповідних стратегічних дій.

Кореляційний аналіз

В ряді випадків результатом спостережень може бути значення не однієї випадкової величини, а двох (у загальному випадку декількох випадкових величин) такий розподіл називається двомірним (у загальному випадку – багатомірним), наприклад, зв’язок між віком дитини та її вагою. Кожне спостереження зображається точкою на площині координати якої є значеннями випадкових величин, що спостерігаються.

Результати спостережень можна записати у вигляді таблиці. Такі таблиці називаються кореляційними таблицями. Використовуючи кореляційні таблиці можна підрахувати коефіцієнт кореляції між двома випадковими величинами:

де (x₁,y₁), (x₂,y₂),..., (x_n,y_n) – випадкові величини, що спостерігаються сумісно, – середнє значення по вибірці , – вибіркова дисперсія по вибірці ,  – середнє значення по вибірці , – вибіркова дисперсія по вибірці .

Коефіцієнт кореляції є число, знак та величини якого характеризує напрям і силу подібного взаємозв’язку. Значення коефіцієнта кореляції може змінюватися від -1 до +1 (включаючи 0,0). Знак коефіцієнта кореляції вказує на напрям – прямий чи зворотній взаємозв’язок між двома змінними. Абсолютне значення коефіцієнта кореляції характеризує силу та щільність взаємозв’язку, що розглядається.

Зміст концепції кореляції можна з’ясувати за допомогою так званої діаграми розсіювання. При побудові цього графіка по осям координат відкладаються значення відповідних корелюючих характеристик.

Можна вважати, що експериментальні дані попадають в геометричну фігуру, котра має форму еліпса: чим менше мала вісь еліпса при одній і тій самій великій вісі, тим більше значення коефіцієнта кореляції; якщо еліпс перетворюються на коло – це означає, що стохастичний зв’язок між змінними відсутній (коефіцієнт кореляції дорівнює нулю). Якщо мала вісь еліпса прямує до нуля, має місце повна позитивна або негативна стохастична залежність.

Регресійний аналіз

Регресійний аналіз є одним з найбільш широко використовуваних статистичних методів. У ньому задіяна велика кількість інших статистичних процедур (гіпотези про середні і дисперсії, кореляційний і дисперсійний аналіз, планування експерименту тощо) і розділи інших наук (наприклад, лінійна алгебра). Призначенням регресійного аналізу є отримання по експериментальним даним математичного рівняння (моделі), що описує поведінку деякої величини y в залежності від x :

Знаючи коефіцієнт кореляції ми можемо по величині однієї з корелюючих між собою змінних передбачити відповідне значення другої змінної.

Рівняння для Y по X має вигляд:

де , , ,  і називається рівнянням регресії (термін регресія понад 100 років тому був введений англійським статистиком Ф. Гамільтоном при вивченні спадкових ознак). Зміст поняття регресія (повернення до середнього значення) виражав характер зв’язку між ростом батьків та їхніх дітей – тенденції до середнього росту.