30. Ввезення та вивiз культурних цiнностей.

Відносини, пов’язані з вивезенням, ввезенням та поверненням культурних цінностей регулюються Законом України від 21.09.99 № 1068-XІV ”Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей” (далі - Закон). Закон спрямований на охорону національної культурної спадщини та розвиток міжнародного співробітництва України у сфері культури.

Дія цього Закону не поширюється на сучасні сувенірні вироби, предмети культурного призначення серійного та масового виробництва.

Відповідно до статті 8 цього Закону спеціально уповноваженим державним органом контролю за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей є Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України при Міністерстві культури і мистецтв України (далі - Державна служба контролю).

Заявлені до вивезення (тимчасового вивезення) та повернуті після тимчасового вивезення культурні цінності підлягають обов’язковій державній експертизі. Відповідно до статті 11 Закону постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.03 № 1343 затверджено Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей.

Культурні цінності, що вивозяться з України, декларуються в установленому законодавством порядку митному органу України, який здійснює контроль за їх переміщенням та митне оформлення.

Під час здійснення контролю мистецтвознавець (у разі його наявності) та посадова особа митного органу звіряють подані культурні цінності з інформацією, що міститься у свідоцтві та доданих до нього переліку і фотографіях, оформлених відповідно до вимог Інструкції. Свідоцтво залишається в митному органі, який здійснив їх митне оформлення.

У разі, коли подані власником під час здійснення митного контролю культурні цінності не відповідають інформації, що міститься у свідоцтві та/або доданих до нього переліку і фотографіях, мистецтвознавець на зворотному боці свідоцтва робить запис ”Заявлені до вивезення культурні цінності не відповідають тим, що подані для контролю”, проставляє відтиск особистої номерної печатки, дату, у відтиску печатки - підпис і вилучає це свідоцтво. При вилученні свідоцтва мистецтвознавець складає акт про вилучення свідоцтва (у двох примірниках), який підписує власник культурних цінностей, мистецтвознавець та посадова особа митного органу. Вилучене свідоцтво та акт передаються до Державної служби контролю, яка вносить до Реєстру порушень порядку переміщення культурних цінностей через державний кордон України дані про власника цієї культурної цінності з подальшим наданням такої інформації правоохоронним органам. Другий примірник акта залишається у власника культурних цінностей.

Підставою для ввезення культурних цінностей на митну територію України є подання митному органу свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності. За відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню митними органами України до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. Таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник культурних цінностей (стаття 21 Закону).

Ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється (стаття 22 Закону). Чинність цієї статті поширюється також на контрафактні примірники художніх творів.

Статтями 23 і 24 Закону визначено умови та порядок тимчасового вивезення культурних цінностей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.99 № 688 затверджено Рішення про Положення про порядок повернення культурних цінностей, що незаконно вивозяться та ввозяться.

Згідно з пунктом 7 Рішення культурні цінності повертаються державі вивезення у випадках, якщо вона офіційно підтвердить право власності на затримані культурні цінності.

Держава ввезення і вивезення назначають представників (представники уповноважених органів, митних служб, інших правоохоронних органів, які приймають рішення по справі, а також представник посольства (консульства) держави вивезення або ввезення), які приймають участь в процедурі прийому-передачі.

Передача культурних цінностей оформлюється актом, який підписується всіма представниками.

31. мiжнародна документацiя для пiдтвердження тур формальностей

Туристские формальности - это правила, условия и действия, необходимые с точки зрения законности и установленного в государстве порядка, обязательно соблюдаемые при организации, оформлении и совершении турпоездки.

Туристские формальности устанавливаются только законными, конституционными властями государства. Основополагающих международные документы:

- Манильская декларация по мировому туризму(Принята Всемирной конференцией по туризму, проходившей в Маниле с 27 сентября по 10 октября 1980 года).

- Гаагская декларация по туризму(принята на межпарламентской конференции по туризму проведенной в Гааге с 10 по 14 апреля 1989 года).

- Декларация Всемирной конференции министров по туризму (Осака, Япония, 1994 г).

- Международная конференция по безопасности туризма и уменьшению рисков при путешествиях(Эстерсунд, Швеция, 1995 г.)