
- •2. Внутрішнє та Зовнішнє середовище тур.Фірми
- •3. Туроператорська та турагенська дiяльнiсть фірми
- •4.Органiзацiйна структура тф.Вимоги до формування сучасної оргарiзацiйної структури тп
- •5. Функцiональнi обов’язки посадових осiб
- •6.Принципи, методи та функцii управлiння тп
- •7.Кадрова політика тф
- •8.Поняття тур реклами. Види та характеристики риси реклами.
- •9.Технологiя просування I стимулювання продажів тур продуктів
- •10.Сутнiсть процесу обслуговування клiентiв тф
- •Туристичні формальності
- •1. Безпека подорожей
- •2. Віза та її різновиди
- •3. Порядок оформлення закордонного паспорта у ввр та мзс України вiдповiдно до укр. Законодавства.
- •4. Ввезення та вивiз котiв та iнших тварин.
- •5. Податки,мито та iншi нарахування,аеропортнi збори.
- •6. Валютнi формальності
- •7. Особливост страхування туристів
- •8. Що таке страховий полiс та його змiст?
- •9.Правила поведінки у закордонних подорожах.
- •11.Порядок ввезення флори та фауни
- •12. Страхування при подорожі
- •13. Порядок оформлення шенгенської візи
- •14. Паспортні формальності
- •15. Визначення поняття страхiвника та страховика iх обов’язки
- •16. Таможні формальності
- •Раздел 2 «Сведения о наличии багажа» состоит из двух пунктов:
- •17.Що входить у поняття "страховий ризик"
- •18. В яких випадках не сплачується страховка туристам
- •19. Що таке туристські формальності?на що вони спрямованні?
- •20. Які данні туриста включають до анкети та отримання закордонної вiзи?
- •21. Як оформлюэться группова віза
- •22. Особливостi страхування туристів
- •23 Мiжнароднi водiйськi посвiдчення та порядок отримання автомобiля на пррокат.
- •24. Мiжнароднi правила страхування туристів
- •25.Вимоги до вакцiнацii . Мiри санiтарного контролю.
- •26. Правилаз перетинання кордону для неповнолiтнiх дітей
- •27.Технологiя запрошення iноземниз туристів
- •28. Що входить у поняття "медичнi формальностi"
- •29.Якi спецефiчнi види страхування iснують
- •30. Ввезення та вивiз культурних цiнностей.
- •Органзацiя обслуговування туристiв у готелях
- •1. Якi послуги вiдносяться до додаткових послуг у готелях
- •2. Класифiкацiя по системi зiрок
- •3. Що таке службова етика
- •4. Функцii служби експлуатацii номерного фонду.
- •5. Оцiнить ефективність дiяльностi готелiв міста
- •6. Функцii технiчної служби
- •7. Обслуговування iноземних туристiв.
- •8. Заходи безпеки у готелях
- •9. Вплив економiчного та соцiального фактора на готельний бізнес
- •10.Якi фактори полiпшують якiсть готельного продукту?
- •11. Готельнi примiщеннЯ-iх функцii та значення.
- •12 Яка готельна цiль композицii iнтерьеру готелю
- •13. Якi послуги вiдносяться до основних у готелi?
- •14. Вимоги до персоналу ( поведiнка, квалiфiкацiя, унiформа)
- •15. Органiзацiя прийому та поселення
- •16. Документацiя номерного фонду
- •17. Ринок виробникiв готельних послуг
- •18. Яки вимоги передявляються до iнтереру готелю?
- •19. Iнженерно-технiчне забеспечення готелю?
- •20 Проаналiзуйте конкурентне середовище готельного підприємства
- •21. Розвиток та характеристика сучасного стану готелiв Украiни
- •22. Лiцензування туристичних фірм
- •23. Що означае гарантоване бронювання
- •24. Правила внутрiшньго розпорядку
- •25. Вплив полiтичних та технологiчних факторiв на готельний бiзнес.
- •26.Перспективи розвитку готельного господарства у Зап. Регiонi
- •27. Найбiльшi готельнi мережi та їх характеристика.
- •28. Мiжнародне спiвробiтництво у сферi готельного бiзнесу.
- •29 Регiональне забеспечення готельних пiдприемств по Українi
- •30 . Роль реклами у маркетинговоi комунiкацii
- •1. Дайте визначення тур. Монiторингу
- •Сформуйте цiлi туристичного монiторингу
- •3. Визначте завдання тур моніторингу.
- •4.Охарактерiзуйте процес монiт. Дослiджень
- •5. Дайте визначення монiторингової iiнформацii в туризмi, наведiть її класифікацію.
- •8. Якi е принципи розробки I впровадження в монiторинговоi iнформацii системи в тур. Компанiї
- •9. Охарактерезуйте етапи процессу монiт. Дослiдженя.
- •10. Визначте взаемозвязок маркетингу та монiторингу тур. Ринку.
- •11. Визначте принципи монiторинга тур. Ринку
- •12. Перелiчите типовi проблеми в областi монiт.Ринку
- •15. Опишить етапи створення монiт. Системи
- •16. Аналiз показникiв монiторингу
- •17. Опишить особливостi використання кореляцiйно-регресiйного аналiзу в монiт. Тур. Ринку
- •18. Опишить особливостi використання кластерного аналiзу в монiт. Тур. Ринку
- •19. Опишить особливостi використання спiльного аналiзу в монiт. Тур. Ринку
- •20. Опишить особливостi використання аналiзу часових рядiв у монiт. Тур. Ринку
- •21. Визначте процедуру формування звiту за результатами монiторингу
- •22. Наведiть загальну типологiю моніторингу
- •27. Назвiть основнi характеристики монiторинг- запиту
- •28. Назвiть основнi характеристики монiт.-звiту
Организація діяльності тф
1.установчi документи створення тф
2. Внутрішнє та Зовнішнє середовище тур.Фірми
Внутрішня середовище організації – не та частина загальної середовища, яка зараз переживає її межах. Вона надає сталий розвиток і найбезпосередніший вплив на функціонування організації. Внутрішня середовище має низку зрізів, статки разом визначає той потенціал й ті можливості, якими володіє організація. Вивчення внутрішнього середовища спрямоване на з'ясування того, якими сильними і слабкими сторонами має організація. Сильні боки служать базою, яку організація спирається в конкурентній боротьбі й яку повинна прагнути розширювати й зміцнювати. Слабкі боку — це предмет пильної уваги з боку керівництва, які мають робити всі можливе, щоб позбутися їх. Аналіз внутрішнього середовища організації зазвичай проводиться порівнювати становища компанії зі становищем найближчих конкурентів (з оцінки конкурентної стратегічної позиції організації). Складові внутр. Середовища: менеджмент, маркетинг, фінанси, кадри.
Зовнішнє середовище організації - окреслюється чинники її зовнішнього оточення, які безпосередньо причетні до функціонування організації. Нині зовнішня середовище вивчається щонайменше старанно, ніж внутрішня. Менеджер знати стан зовнішнього середовища й вміти реагувати їхньому зміни, чи це дії конкурентів, зміни технологій і ін.
Хоча це й чинники внутрішнього середовища, чинники зовнішнього оточення взаємопов'язані. Підвзаимосвязанностью чинників довкілля розуміється рівень сили, з якою зміна одного чинника впливає інші чинники. Також, за зміну будь-який внутрішньої перемінної може позначатися інших, зміна одного чинника оточення може обумовлювати зміна інших. Вплив зовнішнього середовища проявляється через вплив її чинників на результати діяльності організації. Однією з способів визначення чинників довкілля для полегшення їхнього суворого обліку є поділ цих факторів на дві основні групи: середовище прямого впливу і середовище непрямого впливу.
Середовище прямого впливу - ще називають безпосереднім діловим оточенням організації. Це оточення формує такі суб'єкти середовища, які безпосередньо впливають на діяльність конкретної організації.
Середовище непрямого впливу - Чинники середовища непрямого впливу чи загальне зовнішнє оточення звичайно впливають на організацію також помітна, як чинники середовища прямого впливу. Проте, керівництву необхідно враховувати їх. Середовище непрямого впливу зазвичай складніше, ніж середовище прямого впливу. До основним чинникам середовища непрямого впливу ставляться технологічні, економічні, соціокультурні і політичні чинники, і навіть стосунки з місцевою співтовариствами.
3. Туроператорська та турагенська дiяльнiсть фірми
Туроператор - господарюючий суб'єкт або індивідуальний підприємець, який розробляє туристичні маршрути, забезпечує їх функціонування, організовує рекламу, встановлює ціни на тури турагентам для випуску за ними путівок і їх реалізації.
Під туроператорською діяльністю розуміють діяльність щодо формування, просування і реалізації туристичного продукту, яка здійснюється на підставі ліцензії юридичною особою або індивідуальним підприємцем.
Виробничо-обслуговуюча діяльність туроператорів передбачає:
- формування (комплектацію) турів;- просування турів;- гуртову реалізацію турів;- забезпечення обслуговування туристів у межах програми туру;- контроль і оперативний супровід турів;- відповідальність за виконання робіт.
До основних завдань туроператорів відносять:
- вивчення потреб потенційних туристів на тури та туристичні програми;- складання маршрутів та перспективних програм обслуговування туристів;- взаємодію з постачальниками послуг;- розрахунок вартості туру та визначення ціни;- реалізацію турів;
- методичне забезпечення турів;- забезпечення туристів необхідним та спеціальним спорядженням, сувенірною та рекламно-інформаційною продукцією;- підготовку, підбір та призначення спеціалістів на маршрути подорожей (екскурсоводи, інструктори, гіди-перекладачі тощо);- рекламно-інформаційну роботу щодо просування туристичного продукту до споживачів;- контроль за якістю, надійністю та безпекою туристичного обслуговування.
Основні функції туроператора: комплектувальна, сервісна, гарантійна.
Комплектувальна функція для туроператора - це комплектація туру з окремих послуг; для турагента - комплектація пакетів турів із транспортними та деякими іншими видами послуг.
Сервісна функція - це обслуговування туристів в офісі під час продажу пакетів турів і на маршрутах.
Гарантійна функція- це забезпечення туристів гарантією надання їм наперед сплачених туристичних послуг в обумовленій кількості і на обумовленому рівні.
Підприємства-туроператори найчастіше організовують зв'язок із споживачами через турагентів. Останні на договірній основі отримують від туроператорів права на реалізацію сформованого турпродукту. Набір функцій турагента залежить від угоди з туроператором. У деяких випадках агентське підприємство може виконувати більшість функцій туроператора. Фактично, виконуючи роль посередників, турагенти (невеликі фірми з незначним капіталом і обмеженим ринком) залежать від діяльності великих туроператорів і транспортних компаній. Однак вони відіграють важливу роль на ринку, оскільки саме через них продається, доводиться до кінцевого споживача переважна більшість турів - туропродукту, що формується туроператором. Серед підприємств у галузі туризму туроператорів не більше ніж 5 %, турагентів - 95 %. Отже, активно діючий турагент - це вирішальний елемент агентської мережі туроператора.
У практиці туристичної діяльності розрізняють туроператорів, які працюють на прийом туристів- рецептивні їх відправку-ініціативні генеруючі. Прийом і відправка можуть здійснюватися по відношенню як до внутрішніх, так і міжнародних туристів.
Після того як туроператор організував закупку місць на авіатранспорті і номерів у готелях, купуються інші компоненти - харчування, музеї, екскурсії, необхідні для остаточної комплектації пакету турпослуг для відпочинку. На цьому етапі вони готові видавати і розсилати у великих кількостях дорогі, кольорові брошури.
Отже, ключовим елементом діяльності туроператора будь-якого типу є пакетування різноманітних послуг. Діяльність туроператора по комплектації послуг, які ним самим не виробляються (послуги готелів, транспортних компаній, розважальних закладів тощо) у туристичний пакет, тур, турпродукт- називається туроперейтингом.
Туроперейтинг - це діяльність у сфері туризму, спрямована на формування комплексного туристичного продукту та оптимізацію умов його споживання шляхом розробки пакету програм та обслуговування по маршруту зарубіжних і внутрішніх туристів, є формою туристичного бізнесу.
Цінність туроператора полягає в його здатності страхуватися від зниження розцінок покупкою у великих кількостях послуг туризму, необхідних для формування туристичних пакетів, економічно доступних для туриста.
Туроператори виконують провідну роль у туризмі, оскільки саме вони пакетують різні послуги (транспорт, розміщення, харчування, трансфер, розваги і т. п.) в єдиний туристичний продукт, який і реалізують споживачеві через агентську мережу. Туроператор також може продавати послуги туризму роздільно.
Туроператор укладає агентські угоди з незалежними турагентствами на продаж своїх турів, у яких він зацікавлений. Чим більше в туроператора партнерів-турагентів у різних країнах і регіонах, тим більші об'єми продажу і, відповідно, більше туристів, більший прибуток.
Необхідність розвитку туроперейтингу пов'язана, з одного боку, зі зростанням вимог туристів до змістовного проведення дозвілля, коли для повноцінного відпочинку недостатньо тільки розміщення та харчування, а потрібен цілий комплекс додаткових послуг відповідно до індивідуальних потреб туриста, а з іншого- зростання та урізноманітнення пропозиції послуг гостинності туристичних та курортних центрів, що ущільнює ринок пропозиції і потребує професійної зорієнтованості.
У секторі туризму ключовою ланкою в ланцюзі посередників, що доводять туристичний продукт до кінцевого споживача, є турагент. Через нього продають переважну більшість туристичних поїздок. Практика свідчить, що придумати і розробити цікавий маршрут подорожі дуже просто, набагато складніше знайти споживача. В умовах високої насиченості ринку зі схожими пропозиціями, гострої конкурентної боротьби і обмеженої купівельної спроможності населення на турагентів лягає найважче завдання - привернути клієнта та умовити його поїхати саме в даний тур, а вже потім укласти з ним договір, отримати гроші, оформити паспорт, візу, квиток, видати ваучер, відправити в поїздку і повернути додому неушкодженим, а на завершальному етапі, можливо, отримати від нього подяку.
За характером здійснюваних операцій турагент - це роздрібний продавець. Класичний турагент не створює своїх власних туристичних продуктів, а займається їх перепродажем. Він реалізує послуги кінцевим споживачам - туристам для їхнього особистого використання.
Турагенти виконують дві головні функції.
- надання інформаційних послуг;
- збут туристичних послуг.
Ринок турагентів відзначається великою кількістю учасників торгових операцій і являє собою приклад гострої конкурентної боротьби.