3. Підготовка і підписання ліцензійного договору

При укладанні угод про закупівлю чи продаж ліцензій рекомендується не тільки всебічно зважувати їхні техніко-економічні аспекти, але і враховувати виникаючі юридичні і соціальні питання, ретельно оцінювати можливі наслідки їхнього дозволу, брати до уваги всі основні фактори, що випливають із закупівлі ліцензій. Зокрема рекомендується враховувати такі фактори, як матеріальні витрати; фактор часу; технічний рівень розробок; економічний ефект; виробництво продукції; склад і кваліфікація кадрів; умови збуту продукції.

Фірма, що бажає придбати технологію по ліцензії, як правило, повинна вирішити три задачі:

• вибір придатної технології;

• оцінка обраної технології;

• складання ліцензійної угоди.

Вибираючи найбільш придатну технологію, необхідно провести попередню оцінку всіх технологій у цікавлячій області, що можуть бути придбані по ліцензії. Для оцінки використовується інформація, що може бути почерпнута з загальнодоступних джерел. При цьому звертається увага на: специфікацію продукту і сировини; споживання матеріалів; обсяг капіталовкладень; виробничі витрати і т.д.

Після збору оцінної інформації проводиться порівняльне дослідження характеристик пропонованих до продажу технологій і виявляється краща, найбільш придатна для цілей підприємства, а також трохи наступних за нею по достоїнствах технологій, пропонованих іншими фірмами (на той випадок, якщо угода з першою фірмою не відбудеться).

Потім починається етап розробки техніко-економічного обґрунтування закупівлі ліцензії, основною метою якої є оцінка кращої обраної технології. Насамперед, потрібно установити контакти з фірмою — власником технології, щоб переконатися в її намірі видати ліцензію, а також визначити обсяг інформації, що необхідна для повного аналізу технологій і підготовки техніко-економічного обґрунтування проекту.

Для одержання конфіденційної інформації, необхідної для ухвалення остаточного рішення про придбання технології, з фірмою-власником укладається попередня згода про таємність, що повинна чітко визначити границі використання інформації і захистити її від розголошення. Обережність партнерів при проведенні переговорів про купівлю-продаж ліцензій є наслідком особливого характеру їхніх взаємин при передачі технологій, що особливо містять ноу-хау, що не мають патентного захисту. Покупець не завжди упевнений у повній готовності ліцензійного об'єкта, а продавець, побоюючись відмовлення покупця від укладання ліцензійного договору, не бажає в повному обсязі розкривати його сутність.

Відповідно до опціонної угоди ліцензіат за визначену плату одержує право, ознайомивши з ноу-хау і здійснивши необхідні йому іспити об'єкта чи технології, вибрати для себе одне з двох рішень: здобувати чи не здобувати ліцензію. У тексті опціонної угоди вказується, що потенційний ліцензіат не буде до моменту завершення переговорів з потенційним ліцензіаром здійснювати переговори про придбання аналогічної технології з яким-небудь обличчям, не має права передавати кому-небудь зведення, отримані від ліцензіара, а також використовувати їх самостійно, якщо основний (ліцензійний) договір не буде укладений. Якщо ліцензійний договір укладається, то суми, виплачені за опціонною згодою, як правило, враховуються при визначенні ліцензійної винагороди. Якщо ж ліцензійний договір не складається, то суми, виплачені за опціонною згодою, поверненню не підлягають. Умови опціонної угоди передбачають

обов'язки продавця:

• після одержання плати за опціон передати покупцю технічну документацію;

• за окрему винагороду поставити покупцю зразок продукції по ліцензії (установку, прилад і т.д.);

• при необхідності направити своїх фахівців на підприємство покупця для надання технічної допомоги;

обов'язки покупця:

• використовувати технічну документацію, а також будь-яку інформацію, отриману від продавця, тільки для цілей опціонної угоди і зберегти конфіденційність протягом ряду років;

• визнати діючі патенти і не перешкоджати видачі патентів за заявками, що відносяться до угоди, а також робити допомогу в таких діях третім обличчям;

• у випадку відмовлення від придбання ліцензії до закінчення терміну опціону повернути продавцю технічну документацію, а також передати інформацію, на підставі якої приймалося рішення.

Після підписання попередньої згоди про таємність покупцю надається інформація, необхідна для ухвалення рішення про покупку, і їм готується повне техніко-економічне обґрунтування проекту з використанням обраної технології.

Техніко-економічне обґрунтування складається в довільній формі і, як правило, включає наступні елементи:

• термін дії плану;

• технічні характеристики кінцевого продукту;

• прогнозування збуту;

• специфікації і наявність сировини, комунальних послуг, технічного персоналу;

• виробничі потужності;

• витрати на установку і її обслуговування;

• повні капіталовкладення й оборотний капітал;

• план фінансування;

• амортизація;

• виробничі витрати;

• потік готівки;

• повернення капіталовкладення.

З огляду на нестабільність кон'юнктури ринку, необхідно розглянути кілька можливих рівнів завантаження виробництва (наприклад, 50, 75 і 100%), відкіля визначається точка критичного обсягу виробництва. За результатами техніко-економічного обґрунтування робиться висновок про доцільність придбання ліцензії і можливості починати переговори з фірмою-власником технології про складання ліцензійної угоди. Під час переговорів, що можуть продовжуватися до чотирьох-шести місяців, делегація потенційного ліцензіата (до складу якої включають представників виробничого, науково-дослідного відділів, підрозділу збуту) повинна визначити всі елементи й умови контракту, перевірити інформацію, що використана в техніко-економічному обґрунтуванні і плані ділових операцій.

Наприкінці переговорів остаточний текст договору, погоджений сторонами, парафується, і сторони домовляються про порядок і терміни його формального затвердження керівництвом двох фірм. Тільки після такого подвійного затвердження контракт може бути підписаний уповноваженими на те представниками фірм і набирає сили.