4. Особливості групи “d” термінів «Інкотермс – 2010»

"D" - терміни по природі відмінні від "С" - термінів, тому що відповідно до "D" - термінів продавець відповідає за прибуття товару в погоджене чи місце пункт призначення на границі або в країні імпорту. Продавець зобов'язаний нести всі ризики і витрати по доставці товару до цього місця. Таким чином, "D" - терміни означають договори прибуття, у той час як "С" - терміни говорять про договори відвантаження.

Відповідно до "D" - термінів, за винятком DDP, продавець не зобов'язаний доставляти товар, очищений для імпорту в країні призначення.

Традиційно відповідно до терміна DEQ продавець був зобов'язаний очистити товар, тому що товар повинний був бути вивантажений на пристань і в такий спосіб завезений у країну імпорту. Але внаслідок змін у процедурах митного очищення в більшості країн, зараз більш доречно, щоб сторона, що постійно проживає в зацікавленій країні, здійснювала очищення і платила мито й інші збори. Таким чином, зміна в термін DEQ була внесена по тій же причині, що зміна в терміні FAS, про яку говорилося раніше. Як у терміні FAS, зміна в термін DEQ також виділена заголовними буквами у вступі.

Виявляється, що в багатьох країнах торгові терміни, не включені в Інкотермс, використовуються в основному при залізничних перевезеннях ("франку границя"). Однак, за таких умов звичайно не мається на увазі, що продавець приймає на себе ризик втрати чи ушкодження товару під час перевезення до границі. У цих обставинах було б переважніше використовувати термін СРТ із указівкою границі. З іншого боку, якщо сторони припускають, щоб продавець ніс ризик під час перевезення, варто використовувати термін DAF із указівкою границі.

Термін DDU був доданий у версії Інкотермс 1990 року. Термін виконує важливу функцію у випадках, коли продавець готовий доставити товар у країну призначення без очищення товару для імпорту й оплати мита. У країнах, де митне очищення може бути утруднене і займати багато часу, продавцю може бути ризиковано брати на себе зобов'язання доставити товар за межі пункту митного очищення. Хоча у відповідності зі статтями Б.5. і Б.6. терміна DDU покупець повинний нести додаткові ризики і витрати, що можуть випливати з неможливості для нього виконати свої зобов'язання по очищенню товару для імпорту, продавцю рекомендується не використовувати термін DDU у країнах, де можливо очікувати утруднення при очищенні товару для імпорту.

5.Транспортно-експедиторські підприємства

Здебільшого покупці та продавці самі не в змозі виконати всю необхідну роботу для підготовки свого вантажу до транспортування. У цьому разі вони користуються послугами спеціалізованих фірм. Таку роботу можна доручити транспортно-експедиторським підприємствам (ТЕП), що надають великий комплекс послуг з транспортно-експедиційного обслуговування (ТЕО) вантажів. Це, зокрема, такі послуги:

* фрахтування суден і розрахунки за фрахтом;

* розрахункові операції за зовнішньоторговельними контрактами;

* телексна інформація;

* консультації за розрахунковими й експедиторськими операціями;

* митне декларування вантажів;

* навантажувально-розвантажувальні роботи;

* зберігання вантажів;

* автоперевезення;

* оформлення товаророзпорядчої документації;

* страхування вантажів;

* сортування, перетарування, нагромадження, комплектація вантажних партій збірних відправлень, маркування і перемаркування вантажів, а також інші операції, які не виконуються перевізниками в пунктах перевалювання і зберігання вантажів.

ТЕП, регулярно транспортуючи велику кількість вантажів, користуються знижкою за фрахт суден та інших транспортних засобів, що зменшує фрахтові витрати їхніх клієнтів. Цим компенсується вартість послуг ТЕП для експортерів та імпортерів.

Переміщення вантажів в міжнародному товарообороті від виробника до споживача складний багатоступеневий процес.

Переміщуючи товар потрібно враховувати наступні фактори:

• стан міжнародних транспортних ринків;

• транспортну політику держав;

• законодавчі національні і міжнародні акти;

• техніко-експлуатаційні характеристики видів транспорту.

• організацію транспортних операцій, упаковку, зберігання, складування;

• особливості транспортних марш турів;

• торгівельні звичаї країн.

Із-за складності товаропотоків практично без посередника важко обійтись. Форми і методи посередницьких послуг постійно розширюються.

Транспортно-експедиторські послуги – це комплекс посередницьких послуг по переміщенню товару від виробника до споживача.

Історія розвитку транспортно-експедиторського обслуговування тісно пов’язана з розвитком транспорту.

Ще в часи Венеціальної республіки, в ХІІІ столітті торгівля велась через посередників “урахтерів”, які виконували експедиторські функції.

Новим поштовхом в розвитку транспорту і транспортно-експедиторського обслуговування появилась поява залізниць в ХІХ ст.

Поступово експедиторські організації стають членами ТПП, асоціацій, косі мій по тарифах і ін. Експедитори займались одночасно торгівельними, транспортними, брокерськими операціями. Виділення транспортно-експедиторського обслуговування в самостійну галузь обумовлено суспільним розподілом праці, а також здійснюється транспортно-правове забезпечення. Виникнення транспортно-експедиторського обслуговування викликане необхідністю в посередництві між відправником, посередником і замовником.

Сьогодні транспортно-експедиторське обслуговування це окрема сфера у транспортних перевезеннях.

Транспортно-експедиторські організації класифікуються по виду та способу організації.

Класифікація:

• по виду діяльності – транспортні підприємства, ТП контейнерні, навантажувальною технікою, складами, упакуванням, переробкою товарів;

• по організаційній формі – фірми, товариства, комбінати, підприємства, об’єднання, союзи і ін.

Транспортно-експедиторське обслуговування вирішує такі питання:

• звільнює ТП від допоміжних операцій;

• зосереджує підготовку товарів для транспортування;

• підготовлює товаросупроводжувальні документи;

• забезпечує упаковку, маркування та зберігання вантажів;

• здійснює обробку вантажів при навантаженні-перевантаженні.

Світова структура транспортно-експедиторських організацій різноманітна від невеликих фірм до великих об’єднань.

Вони володіють автомобільними парками, контейнерами, залізничними засобами, складами, термінами, причинами і ін.

До нових видів послуг, що надаються експедиторськими організаціями є: декларування, лізинг, страхування, факторинг і ін.