- •Тема 1. Входження україни до світогосподарського процесу
- •1.Еволюція зовнішньоекономічної діяльності підприємств України
- •2.Основні напрямки розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України
- •3.Формування зовнішнього сектору економіки України
- •Тема 2. Організація управління зовнішньоекономічною діяльністю в україні
- •1.Етапи розвитку зовнішньоекономічної діяльності і управління нею в Україні
- •2.Суть, мета і принципи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •3. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Тема 3. Планування зовнішньоекономічної стратегії фірми
- •1.Планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •2.Стратегічне планування підприємства у зед
- •3.Процес планування зовнішньоекономічної стратегії фірми
- •4.Стратегії розвитку фірми у зед
- •2.Фактори, що визначають вибір торгових партнерів
- •3. Вивчення фірм-партнерів по зовнішньоекономічній діяльності
- •4. Організація роботи зі збору інформації і вивченню контрагентів.
- •Тема 5. Організація маркетингових досліджень на зарубіжному ринку
- •Маркетинг в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємства
- •2.Етапи розвитку та стадії планування міжнародного маркетингу
- •3. Внутрішнє та зовнішнє середовища підприємства у міжнародному маркетингу
- •4.Маркетингові дослідження
- •5.Завдання та стратегії міжнародного маркетингу
- •Тема 6. Контракт у зовнішньоекономічній діяльності
- •1. Загальний зміст контракту купівлі-продажу у зед
- •2. Зовнішньоторговельний контракт і його види.
- •3. Формулювання основних умов контракту. Визначення сторін і предмета контракту.
- •4. Кількісні і якісні характеристики предмета контракту. Перевірка кількості і прийому товару по якості.
- •5. Термін і дата постачання в контракті купівлі-продажу.
- •6. Ціна товару і загальна сума контракту. Види цін
- •7. Відповідальність за порушення контракту. Штрафні санкції. Підстави звільнення від відповідальності. Форс-мажорні застереження в контрактах.
- •Тема 7. Підготовка міжнародних торгових операцій
- •1. Види міжнародних комерційних справ.
- •2. Етапи підготовки міжнародних торгових угод.
- •3. Ціновий аналіз при підготовці до угоди.
- •4. Роль посередників, їхні види і повноваження.
- •Тема 8. Цінова політика на зовнішньоекономічному ринку
- •1. Зміст роботи по аналізі динаміки цін, методи, використовувані при цьому.
- •2. Порядок роботи з регулювання цін із внесенням виправлень
- •3. Валютно-фінансові умови контрактів.
- •4.Сучасна цінова стратегія фірми
- •Тема 9. Механізм розрахунків у зовнішньоторгових операціях
- •1. Форми розрахунків, використовувані в міжнародній комерційній практиці: інкасо, акредитив,платіж наявними, платіж у кредит.
- •2. Форма міжнародних розрахунків: документарний акредитив.
- •3. Види акредитивів.
- •4. Інкасова форма розрахунків.
- •5. Форми міжнародних розрахунків: вексель і два його основні різновиди.
- •Тема 10. Транспортне забезпечення зовнішньоекономічної торгівлі
- •1. Базисні умови постачання. Правила «Інкотермс».
- •2. Особливості груп “е” і “f” термінів «Інкотермс – 2010»
- •3. Особливості групи “с” термінів «Інкотермс – 2010»
- •4. Особливості групи “d” термінів «Інкотермс – 2010»
- •5.Транспортно-експедиторські підприємства
- •Тема 11: страховий захист зовнішньоекономічних операцій
- •Термінові валютні операції: форвардні, ф'ючерсні, опціонні, операції типу “своп”. Різновиди термінових операцій: “з опціоном”, “аутрайт”, “лідз енд легз”, “своп”.
- •2. Банківське страхування у формі гарантії платежу
- •Особливості оформлення кредиту постачальника. Кредит покупцю
- •4. Страхування експортних кредитів.
- •5. Акцептно-рамбурсний кредит.
- •Тема 12. Утворення та розвиток спільних підприємств
- •1.Утворення спільних підприємств в Україні
- •2.Українського законодавство у сфері іноземних інвестицій та діяльності спільних підприємств
- •3.Розвиток та специфіка економічного механізму функціонування спільних підприємств в Україні
- •Тема 13: комерційні форми передачі технологій
- •Класифікація форм передачі технологій
- •Сучасні тенденції розвитку торгівлі технологіями.
- •Підготовка і підписання ліцензійного договору
- •Коопераційні угоди, франшиза й інжинірингові послуги.
- •Тема 14. Організація і техніка комерційних операцій на міжнародних біржах, торгах, аукціонах
- •1.Міжнародні товарні біржі
- •2.Техніка біржових операцій та види біржових угод на товарній біржі
- •3. Міжнародні товарні аукціони
- •4.Міжнародні тендери (торги)
- •Тема 15. Роль менеджменту в управлінні позицій підприємства в зовнішньоекономічній діяльності
- •1. Фактори конструктивного спілкування
- •2. Способи і прийоми ведення дискусії
- •Можливий удар проти кожного з елементів доказу.
- •Облудні прийоми і виверти. Облудні прийоми і виверти - навмисно сховані порушення законів логіки, правил логічних доказів, способи маніпуляції свідомістю.
- •Переговори: етапи і методи ведення
- •Функції переговорів
- •Методи переговорів
- •4. Правила успішних переговорів.
- •Деякі тактичні прийоми
5. Форми міжнародних розрахунків: вексель і два його основні різновиди.
Одним з найважливіших інструментів розрахунку (і кредитування), використовуваних у міжнародній торгівлі, служить вексель. Існують два основних види векселя:
соло-вексель (простій) — боргове зобов'язання одного обличчя сплатити зазначену суму іншому обличчю;
тратта (перекладний) (bill of exchange, draft) — безумовна пропозиція одного обличчя, адресована іншому обличчю, сплатити в призначений термін третьому обличчю визначену грошову суму.
Форма векселя має важливе значення, недотримання її позбавляє вексель сили зобов'язання.
Реквізити векселя:
Найменування «вексель», включене в сам текст документа і виражене на тій мові, на якому цей документ складений.
Простої і нічим не обумовлена пропозиція (для перекладного векселя) чи обіцянка (для простого векселя) сплатити визначену суму.
Найменування того, хто повинний платити (тільки для перекладного векселя).
Указівка терміну платежу.
Указівка місця, у якому повинний бути зроблений платіж.
Найменування того, кому або наказу кого повинний бути зроблений платіж, тобто першого векселедержателя.
Зазначення дати і місця складання векселя.
Підпис векселедавця.
Вексель являє собою абстрактну угоду, тому що не вказується матеріальна підстава довга. Звідси випливає, що предметом вексельного зобов'язання завжди є лише гроші, а не товари і не цінні папери. Роблячи пропозицію платнику (трасатові) здійснити платіж за векселем, векселедавець (трасант) також вступає в зобов'язальні відносини з ремітентом, тому що у випадку відмовлення трасата виконати пропозиції трасанту останній сам зобов'язаний привести платіж за векселем. Згода трасата заплатити за векселем оформляється у виді акцепту. Платник може обмежити акцепт частиною суми, тоді в іншій сумі вексель не прийнятий.
Термін платежу за векселем повинний бути один для усієї вексельної суми. Тут можливі наступні варіанти:
«на визначений день»,
«у певний час від складання векселя»,
«по пред'явленні»,
«у певний час від пред'явлення».
Вексель без указівки терміну платежу розглядається як підлягаючій оплаті по пред'явленні.
При відсутності особливої оцінки місце, зазначена поруч з найменуванням платника в перекладному векселі, вважається місцем платежу і разом з тим місцем проживання платника. В аналогічному випадку для простого векселя місце, складання вважається місцем платежу і проживання платника. Перекладний вексель може бути виданий наказу самого векселедавця. Наприклад, з метою одержання акцепту до з'ясування обличчя, якому вексель може бути переданий. Акцепт полегшує пошуку ремітента, а виходить, і одержання суми векселя. Виставитель векселя може бути й одержувачем по ньому. Усі перераховані реквізити векселя складають вексельне зобов'язання.
З метою підвищення надійності векселів передбачається вексельне поручительство — аваль. Аваль може бути даний за будь-яке відповідальне за векселем обличчя. Якщо на векселі немає вказівки, за кого дається аваль, то вважається, що аваль даний за трасант чи векселедавця простого векселя. Аваліст відповідає в тім же обсязі, що й обличчя, за яке він доручився. Зобов'язання аваліста є дійсним і тоді, коли зобов'язання, що він гарантує, виявиться недійсним по якому б то ні було підставі, іншому, чим дефект форми. Оплачуючи вексель у порядку регресу, аваліст здобуває права, що випливають з векселя, у відношенні того, за кого він дав поручительство. Аваль дається на чи векселі додатковому листі — алонжі. Кожен підпис на лицьовій стороні векселя дійсний як аваль, якщо не є підписом чи платника трасанту.
Кредитор має три шляхи використання векселя:
тримати до настання терміну оплати;
використовувати для погашення своїх боргових зобов'язань;
продати комерційному банку (врахувати вексель).
Перший шлях очевидний. Другий шлях являє собою передачу прав за векселем. Здійснюється він шляхом нанесення передатного напису на звороті векселя (чи алонж) - індосаменту. Особа, що уступає права, називається індосантом, а набуває їх – індосатом. Здійснення індосаменту дорівнює по правових основах видачі нового векселя, тому індосат одержує самостійне право вимоги.
Вексель може бути виписаний у будь-якій валюті. Однак, як правило, він виписується у валюті країни, у якій повинний бути зроблений платіж. Вексель може бути виданий і у валюті іншої країни з оплатою у валюті країни платежу.
Застосування векселів у зовнішньоторговельних розрахунках українських підприємств обмежено валютним законодавством України.