
- •Тема 1. Входження україни до світогосподарського процесу
- •1.Еволюція зовнішньоекономічної діяльності підприємств України
- •2.Основні напрямки розвитку зовнішньоекономічних зв’язків України
- •3.Формування зовнішнього сектору економіки України
- •Тема 2. Організація управління зовнішньоекономічною діяльністю в україні
- •1.Етапи розвитку зовнішньоекономічної діяльності і управління нею в Україні
- •2.Суть, мета і принципи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •3. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •Тема 3. Планування зовнішньоекономічної стратегії фірми
- •1.Планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства
- •2.Стратегічне планування підприємства у зед
- •3.Процес планування зовнішньоекономічної стратегії фірми
- •4.Стратегії розвитку фірми у зед
- •2.Фактори, що визначають вибір торгових партнерів
- •3. Вивчення фірм-партнерів по зовнішньоекономічній діяльності
- •4. Організація роботи зі збору інформації і вивченню контрагентів.
- •Тема 5. Організація маркетингових досліджень на зарубіжному ринку
- •Маркетинг в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю підприємства
- •2.Етапи розвитку та стадії планування міжнародного маркетингу
- •3. Внутрішнє та зовнішнє середовища підприємства у міжнародному маркетингу
- •4.Маркетингові дослідження
- •5.Завдання та стратегії міжнародного маркетингу
- •Тема 6. Контракт у зовнішньоекономічній діяльності
- •1. Загальний зміст контракту купівлі-продажу у зед
- •2. Зовнішньоторговельний контракт і його види.
- •3. Формулювання основних умов контракту. Визначення сторін і предмета контракту.
- •4. Кількісні і якісні характеристики предмета контракту. Перевірка кількості і прийому товару по якості.
- •5. Термін і дата постачання в контракті купівлі-продажу.
- •6. Ціна товару і загальна сума контракту. Види цін
- •7. Відповідальність за порушення контракту. Штрафні санкції. Підстави звільнення від відповідальності. Форс-мажорні застереження в контрактах.
- •Тема 7. Підготовка міжнародних торгових операцій
- •1. Види міжнародних комерційних справ.
- •2. Етапи підготовки міжнародних торгових угод.
- •3. Ціновий аналіз при підготовці до угоди.
- •4. Роль посередників, їхні види і повноваження.
- •Тема 8. Цінова політика на зовнішньоекономічному ринку
- •1. Зміст роботи по аналізі динаміки цін, методи, використовувані при цьому.
- •2. Порядок роботи з регулювання цін із внесенням виправлень
- •3. Валютно-фінансові умови контрактів.
- •4.Сучасна цінова стратегія фірми
- •Тема 9. Механізм розрахунків у зовнішньоторгових операціях
- •1. Форми розрахунків, використовувані в міжнародній комерційній практиці: інкасо, акредитив,платіж наявними, платіж у кредит.
- •2. Форма міжнародних розрахунків: документарний акредитив.
- •3. Види акредитивів.
- •4. Інкасова форма розрахунків.
- •5. Форми міжнародних розрахунків: вексель і два його основні різновиди.
- •Тема 10. Транспортне забезпечення зовнішньоекономічної торгівлі
- •1. Базисні умови постачання. Правила «Інкотермс».
- •2. Особливості груп “е” і “f” термінів «Інкотермс – 2010»
- •3. Особливості групи “с” термінів «Інкотермс – 2010»
- •4. Особливості групи “d” термінів «Інкотермс – 2010»
- •5.Транспортно-експедиторські підприємства
- •Тема 11: страховий захист зовнішньоекономічних операцій
- •Термінові валютні операції: форвардні, ф'ючерсні, опціонні, операції типу “своп”. Різновиди термінових операцій: “з опціоном”, “аутрайт”, “лідз енд легз”, “своп”.
- •2. Банківське страхування у формі гарантії платежу
- •Особливості оформлення кредиту постачальника. Кредит покупцю
- •4. Страхування експортних кредитів.
- •5. Акцептно-рамбурсний кредит.
- •Тема 12. Утворення та розвиток спільних підприємств
- •1.Утворення спільних підприємств в Україні
- •2.Українського законодавство у сфері іноземних інвестицій та діяльності спільних підприємств
- •3.Розвиток та специфіка економічного механізму функціонування спільних підприємств в Україні
- •Тема 13: комерційні форми передачі технологій
- •Класифікація форм передачі технологій
- •Сучасні тенденції розвитку торгівлі технологіями.
- •Підготовка і підписання ліцензійного договору
- •Коопераційні угоди, франшиза й інжинірингові послуги.
- •Тема 14. Організація і техніка комерційних операцій на міжнародних біржах, торгах, аукціонах
- •1.Міжнародні товарні біржі
- •2.Техніка біржових операцій та види біржових угод на товарній біржі
- •3. Міжнародні товарні аукціони
- •4.Міжнародні тендери (торги)
- •Тема 15. Роль менеджменту в управлінні позицій підприємства в зовнішньоекономічній діяльності
- •1. Фактори конструктивного спілкування
- •2. Способи і прийоми ведення дискусії
- •Можливий удар проти кожного з елементів доказу.
- •Облудні прийоми і виверти. Облудні прийоми і виверти - навмисно сховані порушення законів логіки, правил логічних доказів, способи маніпуляції свідомістю.
- •Переговори: етапи і методи ведення
- •Функції переговорів
- •Методи переговорів
- •4. Правила успішних переговорів.
- •Деякі тактичні прийоми
4. Інкасова форма розрахунків.
В основі інкасової форми розрахунків лежить домовленість експортера зі своїм банком, що передбачає його зобов'язання передати товаророзпорядчу документацію імпортеру тільки за умови; виплати останнім вартості відвантаженого товару або домовиться про це з банком, розташованим у країні імпортера.
В інкасовому дорученні експортер просить свій банк, щоб їм була отримана вартість відвантаженого товару на умовах «наявними проти документів» і рідше — «наявними при здачі товарів». Звичайно платіж: відбувається через банк у місці перебування покупця.
Розрахунки шляхом інкасо на умовах «платіж проти документів» чи на умовах акцепту дають експортеру гарантію в тім, що товар не перейде в розпорядження покупця доти, поки їм не буде зроблений платіж чи дано зобов'язання оплатити товар.
Разом з тим ця форма має і ряд недоліків. Найбільш істотний з них: до моменту одержання документів банком країни-імпортера покупець може виявитися неплатоспроможним, і експортеру не залишиться нічого іншого, як продати товар іншому покупцю, що зв'язано для нього з непродуктивними витратами. Тому експортер, як правило, погоджується на інкасову форму розрахунків з тим покупцем, сумлінність і платоспроможність якого перевірена попередньою спільною роботою.
Учасниками інкасової операції є: експортер (приказодатель); банк, що прийняв інкасове доручення і виступає як агента приказодателя; банк-кореспондент, що виконує доручення; імпортер-платник.
Розрахунки у формі інкасо з попереднім акцептом широко поширені в міжнародній торгівлі і регулюються спеціальним документом — «Уніфікованими правилами по інкасо», розробленими Міжнародною торговельною палатою.
Відповідно до Правил, «інкасо» означає операції, здійснювані банками на підставі отриманих інструкцій, з документами з метою:
одержання акцепту і/або платежу;
видачі документа проти акцепту і/або платежу;
видачі документів на інших умовах (у залежності від випадку).
Документи, з якими виробляються операції по інкасо, Правила розділяють на дві групи:
фінансові документи (перекладні і прості векселі, чеки, платіжні розписки й інші подібні документи, використовувані для одержання платежу грошима);
комерційні документи (рахунки, відвантажувальні документи, документи про право власності й інші, що не є; фінансовими документами).
У зв'язку з цим визначаються два види інкасо:
чисте інкасо, тобто інкасо тільки фінансових документів;
документарне інкасо — інкасо фінансових документів, супроводжуваних комерційними документами, або ж інкасо, тільки комерційних документів.
Розрахунки у формі інкасо здійснюються відповідно до схеми:
полягає контракт, у якому сторони звичайно обмовляють, через які банки будуть проводитись розрахунки;
експортер робить відповідно до умов контракту відвантаження товару;
одержавши від перевізника транспортні документи, експортер підготовляє комплект документів і представляє його при інкасовому дорученні своєму банку. У відповідності Правилами експортер, що виставляє документи на інкасо, називається довірителем, банк, якому довіритель доручає операцію по інкасуванню, — банком-ремітентом;
перевіривши, банк-ремітент відсилає документи разом з дорученням банку-кореспонденту країни імпортера;
одержавши інкасове доручення і документи, банк країни імпортера, що беруть участь в операції по виконанню інкасового доручення (інкасуючий банк), представляє їх портеру (платнику) для перевірки і просить оплатити зазначені документи;
після одержання платежу від імпортера банк, що інкасує, переводить виторг банку-ремітентові;
одержавши переклад, банк-ремітент зараховує виторг експортеру.
В інкасовому дорученні можуть міститися наступні види інструкцій у відношенні документів:
видати документи платнику проти платежу;
видати документи платнику проти акцепту (тратт);
видати документи без оплати.
Банки, що беруть участь у розрахунках по інкасо, виступають посередниками і не несуть ніякої відповідальності за чи несплату неакцепт документів (тратт).
Як уже сказано вище, умови платежу регулюють терміни, форму, умови, при яких покупець здійснює платіж, визначають для покупця і для продавця різні переваги і ризики. При розглянутих умовах платежу — документарний акредитив і документарне інкасо — існує величезне розходження в ризиках і перевагах.