5. Термін і дата постачання в контракті купівлі-продажу.

Термін постачання – погоджені сторонами і передбачені в тракті тимчасові періоди, протягом яких продавець повинний передати предмет угоди покупцеві. При цьому предмет угоди може бути поставлений як одноразово, так і протягом якогось періоду вроздріб. При одноразовому постачанні сторони вказують один термін пороття, при постачанні протягом якогось визначеного періоду – терміни постачання для кожної партії.

Терміни постачання в контракті можуть бути встановлені наступними способами:

• визначенням фіксованої дати постачання;

• визначенням періоду, протягом якого повинна бути зроблена постачання. (місяць, квартал, рік);

• застосуванням спеціальних термінів ("негайне постачання", «зі складу» і т.д).

У зовнішньоторговельній практиці найбільше широко використовують календарні періоди для визначення термінів постачання (місяць, квартал). Досить рідко як термін постачання фіксується визначена календарна дата.

Під негайним постачанням у міжнародній практиці розуміється постачання протягом визначеного терміну після висновку угоди. Цей термін визначається торговельними порядками і складає від 1 до 14 робочих днів. По таких термінах здійснюються угоди на постачання товарів на біржах, на аукціонах, при продажі зі складів продавця.

ПРИКЛАДИ. Проданий за дійсним контрактом товар поставляється в період із квітня по грудень 1997 р. приблизно рівними місячними партіями. 2. Товар поставляється протягом вересня — листопаду 1997 р. Продавець має право на дострокове постачання. 3. Товар за дійсним контрактом повинний бути поставлений не пізніше 25 вересня 1996 р. 4. Продавець поставить Покупцеві товар у лютому-квітні 1997 р. відповідно до погодженого між Продавцем і Покупцем графіком постачань по місяцях і видам транспорту.

Продавцеві надається право дострокового постачання товару за узгодженням з Покупцем.

Можливість дострокового постачання товару продавцем повинна спеціально обмовлятися в контракті. Якщо це не обговорено, то за звичаєм дострокове постачання можливе тільки за згодою покупця.

У багатьох випадках у контракт купівлі-продажу вноситься і застереження даті постачання. Це дозволить сторонам угоди надалі уникнути суперечок про точність дотримання термінів постачання. Дата постачання визначається в залежності від способів перевезення товару і може бути:

• датою транспортного документа, що свідчить про прийняття те вару до перевезення;

• датою складського свідчення;

• датою підписання приймально-здавального акта представниками продавця і покупці.

6. Ціна товару і загальна сума контракту. Види цін

Оплата за товар визначеної грошової суми (ціни) — основний обов'язок покупця за контрактом. Звичайно в контракті ціна встановлюється за одиницю кількості товару і вказується загальна сума контракту.

Ціна товару (price), ціна продукції (price of goods) — це кількість грошових одиниць визначеної валютної системи, що повинна заплатити покупець продавцеві в тій або іншій валюті за загальну кількість товару (партію) або за одиницю товару, доставленого продавцем на базисних умовах у зазначений у контракті географічний пункт.

Ціна товару, по якій реалізується товар на зовнішньому ринку, — є зовнішньоторговельна ціна (foreign trade price).

Ціна товару, що поставляється — істотна умова зовнішньоторговельного контракту купівлі-продажу. Однак якщо в текст контракту не включена умова про ціну товару або не зазначений спосіб її визначення, контракт не утрачає своєї юридичної чинності.

При встановленні ціни товару в контракті особливо визначаються одиниця виміру, за якої встановлюється ціна, базис ціни, валюта ціни, спосіб визначення і фіксації ціни, рівень ціни.

Одиниця виміру (contract unit of measure).

Вибір одиниці виміру товару, за якого встановлюється ціна, залежить від характеру товару і від практики, що склалася в зовнішній торгівлі. Одиниця виміру і загальна кількість товару можуть бути зазначені в додатку (специфікацій) до контракту у випадку, якщо поставляється товар декількох найменувань.

Кількість може бути встановлено сторонами в будь-яких одиницях: мірах ваги, обсягу, довжини, у числі одиниць даного товару. При цьому використовуються різні одиниці виміру. При всій розмаїтості їх можна звести до декількох систем, найбільше часто застосовуваним у контрактах.

У торгівлі деякими товарами одиницями виміру служить не вага товару, а його кількість у визначеному упакуванні. Так, для ртуті звичайно одиницею виміру є сулія (34,5 кг), для кави — мішок (60 англійських фунтів), для колумбійської кави — мішок (70 англійських фунтів) і ін.

Ціни на товари можна класифікувати по ступені визначеності на визначені і визначні.

Під визначеною ціною розуміється пряме встановлення ціни у виді твердої суми.

Під визначною ціною розуміється непряме посилання на умову вирахування ціни до моменту платежу. Цей спосіб характеризується вказівкою в контракті на довідкові ціни, що публікуються в періодичних виданнях, біржові котирування в центрах міжнародної торгівлі, ціни аукціонів.

В англо-американському праві передбачено, що при відсутності вказівки на ціну або спосіб її установлення вважається, що умова про ціну виконано, оскільки сторони "мовчазно" мають на увазі "розумну ціну" на момент здачі товару, тобто ціну, звичайно стягнуту за такі товари.

По способі фіксації ціни (price fixing) розрізняють ціни тверді, періодично тверді, рухливі, ковзні.

Тверда ціна (firm price) встановлюється в момент підписання контракту, вона не підлягає зміні протягом усього терміну його дії і не залежить від термінів і порядку постачання товару (продукції). У контрактах із тривалими термінами постачання звичайно робиться цінове застереження (price clause): "Ціна тверда, зміні не підлягає".

Тверді ціни не міняються протягом терміну дії контракту. Однак такі ціни виключають можливість наступного обліку коливанні економічної кон'юнктури, що можуть обернутися збитками для однієї зі сторін (якщо до настання терміну платежу ринкові ціни зростуть або упадуть). Звичайно такі ціни застосовуються в угодах з негайним постачанням товару або при постачаннях у короткий термін.

Періодично тверді ціни припускають визначену фіксовану суму, дійсну на визначений період часу. У момент підписання контракту ціни не фіксуються, а визначаються, наприклад, перед постачанням кожної партії, на початку року і т.д.

Рухлива ціна (flexible price) — це зафіксована при висновку контракту ціна, що може бути переглянута надалі, якщо ринкова ціна даного товару до моменту його постачання зміниться. При встановленні

рухливої ціни в контракт вноситься цінове застереження, що передбачає, що, якщо до моменту виконання угоди ціна на ринку підвищиться або понизиться, відповідно повинна змінитися і ціна, зафіксована в контракті (застереження про підвищення і зниження ціни).

Рухливі ціни на відміну від періодично твердих фіксуються в контракті, але припускають перегляд цін сторонами при зміні цін на ринку на визначений відсоток наприклад, сторони приймуть таке рішення, якщо зміна цін перевищить 3%). При цьому в контракті обов'язково повинний бути зазначений джерело, яким сторони будуть керуватися при визначенні індексу цін.

Змінна ціна (sliding price) — це ціна, обчислена в момент виконання контракту шляхом перегляду договірної (базисної) ціни з урахуванням змін у витратах виробництва, що відбуваються в період виконання контракту. Ця ціна застосовується в контрактах на товари тривалого циклу виготовлення. Ціна, передбачена в контракті, коректується при зміні ціноутворюючих факторів (заробітної плати, вартості сировини і т.д.) у період дії контракту. Одночасно обмовляються і межі (як правило, у відсотках) відхилення фактичної ціни від контрактної в ту або іншу сторону (наприклад, 5%).

Ціна — одна з найважливіших умов зовнішньоторговельного контракту. У сучасний період, в умовах широкого виходу на зовнішній ринок вітчизняних фірм, що не мають достатнього досвіду комерційної роботи, раціональне визначення ціни здобуває особливу значимість.

Знання підприємцем реального рівня світових цін допоможе йому уникнути фінансових збитків. У той же час при реалізації продукції за цінами нижче середнього світового рівня експортера можуть обвинуватити в демпінгу, у несумлінній конкуренції. Крім упущеної вигоди, це неминуче приводить до "втрати особи", до втрати іміджу, до якого, бути може, фірма прагнула багато років. Незнання цін світового ринку може привести і до імпорту за завищеними цінами, а це означає, що дефіцитна валюта буде витрачена нераціонально.