Міністерство освіти і науки України

Національний авіаційний університет

Аналітична хімія Кількісний аналіз

Лабораторний практикум

для студентів спеціальності

7.091604 “Хімічна технологія палива

і вуглецевих матеріалів”

КИІВ 2002

ВСТУП

Контроль якості паливно-мастильних та інших матеріалів, які використовуються в авіації і космонавтиці, а також управління їх виробництвом, здійснюється за допомогою хіміко-аналітичних методів. У цьому лабораторному практикумі наведені приклади кількісних визначень, які належать до найважливіших розділів класичного хімічного аналізу: гравіметрії та титрометрії. Остання група методів представлена методами кислотно-основного титрування, перманганатометрії, йодометрії, обємного методу осадження та комплексонометрії. З метою наближення підготовки студентів до обраної ними спеціальності у практикумі подані методики хіміко-аналітичного визначення деяких компонентів вуглеводневих матеріалів.

Структура та зміст лабораторного практикуму передбачає збільшення за обсягом самостійної роботи студентів над конспектом лекцій та літературою з метою покращення якості їх знань. .У практикумі відсутні теоретичні відомості, проте список рекомендованої літератури приведено в кінці брошури. Значну допомогу в засвоєнні матеріалу дають і хімічні лабораторні досліди, тому й наводимо обсяг вимог (програм) і методик до виконання лабораторних робіт. Рівень самопідготовки студентів передбачено визначати шляхом виконання домашнього завдання, усного та письмового опитування в лабораторії.

Даний практикум укладено відповідно до навчальної програми з хімії для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.091604 “Хімічна технологія палива і вуглецевих матеріалів”.

ГРАВІМЕТРІЯ

Лабораторна робота 1

Визначення заліза (ііі) Завдання для домашньої підготовки

Завдання та методи кількісного хімічного аналізу. Класифікація методів кількісного хімічного аналізу. Сутність гравіметричного (вагового) методу аналізу.

Вимоги до осадів у ваговому аналізі. Добуток розчинності і його застосування у гравіметрії. Кристалічні та аморфні осади. Перенасичені розчини. Умови одержання осадів і їх вагової форми.

Прилади, посуд і реактиви. Конструкція аналітичних терезів і правила зважування на них. Основні операції гравіметрії. Методика гравіметричного визначення заліза (ІІІ).

Теоретичні запитання і задачі

1. Сформулюйте найважливіші вимоги до осадів, які застосовуються у гравіметрії.

2. Наведіть декілька прикладів кристалічних та аморфних осадів. Чим вони відрізняються?

3. Чи утвориться осад, якщо до 0,02 моль/л розчину AgNO₃ додати такий самий обєм 0,05 моль/л розчину Н₂SO₄ (ДР = =2,10^-5)?

3. До насиченого розчину оксалату кальцію (ДP = 1,610^-9) додали стільки оксалату амонію, що його концентрація досягала 0,01 моль/л. У скільки разів змінилась концентрація іонів Са²⁺ у розчині?

5. Чому дорівнює необхідна та достатня межа розчинності осадів у ваговому аналізі? Відповідь обґрунтуйте розрахунком.

6. Обчисліть розчинність гідроксиду заліза (ІІІ) при рН = 7.

7. Для промивки осаду гідроксиду заліза (ІІІ) надані такі розчини: а) суміш нітрату і гідроксиду амонію; б) нітрату заліза; в) дистильована вода; г) їдкого лугу; д) нітрату амонію; є) гідроксиду амонію. Який з них слід вибрати? Відповідь мотивуйте.