
- •Специфіка мовлення фахівця. Виступ
- •2. Виступ. Композиція мовлення
- •Види і форми розумової діяльності. Основні закони риторики
- •3. Особливості розумової діяльності людини з точки зору безпеки життєдіяльності
- •2. Поняття про риторику.
- •3. Техніка підготовки ораторського монологу
- •2. Прийоми встановлення контакту з аудиторією
- •Поняття етики ділового спілкування
- •1. Поняття етики ділового спілкування.
- •2. Спілкування як основа життєдіяльності людей та їхньої взаємодії
- •3. Ділове спілкування та його особливості
- •4. Культура ділового спілкування
- •5. Професійна культура та мораль
- •6. Невербальні засоби та етикет ділового спілкування
- •Види ділового спілкування. Службова бесіда. Службова нарада
- •2. Особливості ділового спілкування
- •3. Зони спілкування
- •4. Рівні ділового спілкування
- •5. Стилі спілкування
- •6. Культура спілкування
- •7. Службова бесідa
- •Правила спілкування при переговорах та телефонній розмові
- •1. Суть і функції переговорів
- •2. Техніка планування та проведення переговорів
- •3. Ділова телефонна розмова
- •Контрольна робота №2
6. Невербальні засоби та етикет ділового спілкування
Ділове спілкування стає тим ефективнішим, чим краще в ньому пов'язуються всі засоби (і вербальні, і невербальні) із дотриманням ділового етикету. Так, люди, особливо під час першої зустрічі, звертають увагу на зовнішній вигляд одне одного. Тому одяг ділової людини має бути охайним, відповідати конкретній ситуації. Що і як одягати на зустріч залежить від того, відбудеться вона вдень чи ввечері, влітку чи взимку, буде офіційною чи дружньою. Звичайно недоречними на діловій зустрічі будуть відкрита сукня, сильні парфуми, надто яскравий макіяж.
Вітаючись, треба трохи нахилити голову, почекати, що і як співрозмовник відповість на вітання, а потім, посміхнувшись, підійти до нього, не забуваючи про необхідність дотримуватись відповідної дистанції. Господар повинен спочатку запропонувати присісти гостю, а потім сідає сам. Якщо господар хоче, щоб гостю було зручно, він пропонує йому самому обрати місце, куди сісти. Гість сам обере для себе найзручнішу дистанцію. Бажано, щоб співрозмовник при цьому не сидів спиною до дверей та інших людей, бо це може викликати в нього тривогу.
Завершуючи розмову, бажано встати, спокійно попрощатися. Доречно відзначити позитивні результати, що були досягнуті під час бесіди, виказати надію на продовження зустрічей. Щоб підкреслити особливу пошану до людини, варто зустріти її біля дверей, а після завершення розмови провести до дверей.
Отже, розвиваючись та оволодіваючи різними засобами спілкування (як вербальними, так і невербальними), людина самовдосконалюється і підвищує культуру своєї поведінки і спілкування.
Види ділового спілкування. Службова бесіда. Службова нарада
Вид заняття: лекційно-практичне
Знати: види, особливості ділового спілкування, мати уявлення про зони, рівні, стилі спілкування; етичні правила ділового спілкування; правила проведення службової бесіди та наради
Уміти: говорити, слухати, формулювати запитання, сприймати партнера та вести службову бесіду та службову нараду
Питання, що розглядаються
1. Види ділового спілкування
2. Особливості ділового спілкування
3. Зони спілкування
4. Рівні ділового спілкування
5. Стилі спілкування
6. Культура спілкування
7. Службова бесіда
8. Службова нарада
1. Види ділового спілкування
Залежно від змісту у діловому спілкуванні можуть траплятися такі його взаємозв'язані види; товариське, приятельське, робоче, випадкове, професійне, формально-поверхове.
Зрозуміло, що від виду ділового спілкування залежав зміст та відповідна поведінка сторін. Справжньою культурою ділового спілкування є уникнення приниження та образи партнера.
Історично склалися два види ділового спілкування безпосереднє і опосередковане.
Безпосереднє спілкування — це мовне спілкування у найбільш розвиненому вигляді. Воно підкріплюється мімікою жестами, інтонацією тощо. По суті, в цьому виді спілкування вся людська сутність стає своєрідним його «знаряддям» Спілкування суттєво впливає на розвиток усіх потреб людини; в ньому завжди наявний комунікативний момент.
Опосередковане спілкування виникло на основі безпосереднього. До нього відносять письмо (зауважимо: тут має місце втрата міміки, жестів, інтонації тощо), масові засоби інформування: газети, радіо, телебачення, книги, відео, комп'ютерна мережа, музичні записи тощо.
Уся система безпосереднього і опосередкованого спілкування впливає на розвиток як особистості, так і взаємин між людьми. Останнє особливо важливе, бо в процесі спілкування людина «присвоює» ті багатства, які створені і притаманні іншим, і водночас привносить у цей процес те, що вона має з власного досвіду. Невипадково говорять: 3 ким поведешся, від того і наберешся.