Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
М.Р._підгот_до_ДЕК2012.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
367.1 Кб
Скачать

34

1. Загальні положення

Відповідно до Стандарту вищої освіти МОН України державна атестація випускників Чернігівського юридичного коледжу Державної пенітенціарної служби складається з профілюючих дисциплін одними з яких є “Пенітенціарна психологія” та “Пенітенціарна педагогіка”.

Ці положення визначили структуру білету даного комплексного іспиту. Він складається з теоретичних питань з “Пенітенціарної психології” та “Пенітенціарної педагогіки”, а також ситуаційної задачі. Додатній номер білету – задача з “Пенітенціарної педагогіки”, від’ємний – з “Пенітенціарної психології”.

Державний екзамен покликаний виконувати контрольну, пізнавальну та виховну функцію.

Контрольна функція полягає у контролі та оцінці рівня психолого-педагогічних знань, отриманих курсантом (слухачем) протягом трьох (чотирьох) років навчання.

Реалізація цієї функції припускає перевірку методологічних та теоретичних принципів, проблем і положень психології та педагогіки, а також уміння їх використовувати у практичній діяльності. У результаті вивчення даних дисциплін, курсанти та слухачі повинні знати:

з курсу “Пенітенціарна психологія”:

  • накази, вказівки, методичні рекомендації Державного департаменту України з питань виконання покарань, які регламентують діяльність установ виконання покарань спрямовану на організацію соціально-виховної та психологічної роботи з засудженими;

  • мету, завдання, зміст і методи пенітенціарної психології;

  • індивідуально-психологічні особливості особистості засудженого;

  • психологічні передумови регуляції поведінки засудженого;

  • психологію міжособистісних відносин;

  • психологічні передумови диференціації засуджених;

  • механізм розвитку асоціальних звичок особистості;

  • принципи і методику вивчення особистості засуджених;

  • роботу психологічної служби установи виконання покарань;

  • документи і матеріали, які визначають державну пенітенціарну політику;

з курсу “Пенітенціарна педагогіка”:

  • предмет, об’єкт та завдання пенітенціарної педагогіки; історію виникнення та розвитку пенітенціарної педагогіки; зміст основних понять (категорій) пенітенціарної педагогіки,

  • поняття, особливості та закономірності педагогічного процесу в установах виконання покарань;

  • класифікацію та характеристику основних принципів виправлення та ресоціалізації засуджених;

  • структуру, завдання та зміст соціально-виховної роботи із засудженими;структуру, завдання, зміст та особливості індивідуальної соціально–виховної роботи із різними категоріями засуджених;

  • систему прийомів, методів, форм та засобів педагогічного впливу на засуджених в установах виконання покарань;

  • організаційно-педагогічні основи соціально-виховної роботи із засудженими (планування, оцінка ступеня виправлення, підготовка до звільнення тощо);

  • основні положення кримінально-виконавчого кодексу України та наказів ДПтС щодо організації та проведення соціально-виховної роботи із різними категоріями засуджених.

Важливе значення має пізнавальна функція, яка проявляється у виявленні навичок вирішення практичних завдань, конкретного аналізу проблемних ситуацій, які можуть виникнути у майбутній професійній діяльності фахівця ДПтС.

Комплексний державний іспит виконує ще й важливу виховну функцію. У конкретному вираженні вона виявляється у вмінні курсанта (слухача) самостійно, логічно й послідовно висловлювати свої переконання, здійснювати самоконтроль та критично оцінювати власні знання і навички.

Для успішного складання семестрового іспиту курсантам необхідно переглянути увесь програмний матеріал, конспект лекцій, рекомендовану літературу, підготувати відповіді на питання винесені на державний екзамен.

Екзамен проводиться у формі індивідуальної співбесіди через відповідь курсанта (слухача) на питання, що наведені у білеті та питання, які задають члени комісії. При оцінці знань курсанта (слухача) комісія керується такими критеріями як: правильність відповіді на питання; повнота і конкретність відповіді; ступінь використання наукових і нормативних джерел; уміння пов’язувати теорію з практикою, логічно і аргументовано висловлювати свої думки; культура мовлення.