Матеріали для застосування та інші пояснювальні матеріали

Застосування та дотримання відповідних вимог

Міркування, що стосуються невеликих фірм (див. параграф 14)

Д1. Цей МСКЯ не зобов’язує дотримуватися всіх його вимог, які не є доречними, наприклад, для одноосібного фахівця-практика, в якого

немає персоналу. Вимоги цього МСКЯ, наприклад, вимоги щодо політик і процедур призначення відповідного персоналу до аудиторської групи із завдання (див. параграф 31), відповідальності за огляд (див. параграф 33) та щорічного ознайомлення партнерів із завдання на фірмі з результатами моніторингу (див. параграф 53) не є доречними у разі відсутності персоналу.

Елементи системи контролю якості (див. параграф 17)

Д

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ

2. У цілому інформування персоналу фірми щодо політик та процедур контролю якості включає опис політик і процедур контролю якості та цілей, на досягнення яких вони розраховані, разом із поясненням, що кожний співробітник несе персональну відповідальність за якість, і від кожного очікується дотримання цих політик та процедур. Важливість отримання зворотного зв’язку щодо системи контролю якості визнається через заохочення персоналу висловлюватися щодо його поглядів чи думок стосовно питань контролю якості.

Міркування, що стосуються невеликих фірм

Д3. Документування та повідомлення інформації про політики і процедури на невеликих фірмах може бути менш офіційним та широким порівняно з великими фірмами.

Відповідальність керівництва за якість на фірмі

Стимулювання внутрішньої культури якості (див. параграф 18)

Д4. Керівництво фірми та приклади, які воно подає, значно впливають на внутрішню культуру фірми. Стимулювання націленої на якість внутрішньої культури залежить від зрозумілих, послідовних і регулярних дій та сигналів з усіх рівнів керівництва фірми, що роблять наголос на політиках і процедурах контролю якості фірми та вимогах:

а) виконувати роботу відповідно до професійних стандартів і застосовних вимог законодавчих чи нормативних актів; та

б) надавати звіти, що відповідають обставинам.

Такі дії та сигнали стимулюють культуру, яка визнає та заохочує високоякісну роботу. Про них можна інформувати, наприклад, на навчальних семінарах, зборах, в офіційних чи неофіційних бесідах, програмних заявах, бюлетенях, довідкових матеріалах, і не тільки в них. Їх можна ввести в текст внутрішньої документації чи навчального матеріалу фірми, в процедури атестації партнерів і персоналу так, щоб вони підтримували й підтверджували погляди фірми щодо якості та практичних шляхів її досягнення.

Д5. Особливо важливим питанням стимулювання внутрішньої культури, яка ґрунтувалася б на якості, є необхідність визнання керівництвом фірми того, що стратегія бізнесу фірми дотримується найголовнішої вимоги —

досягненню фірмою якості в усіх завданнях, які виконує фірма. Стимулювання такої внутрішньої культури включає:

а) встановлення політик і процедур, що стосуються оцінки виконання роботи, компенсації та стимулювання (включно з системою заохочень) персоналу для демонстрації фірмою беззастережної відданості якості;

б) розподіл управлінських обов’язків у такий спосіб, щоб комерційні міркування не впливали на якість виконаної роботи; та

в) виділення достатніх ресурсів для розвитку, документування й підтримки політик і процедур контролю якості фірмою.

Призначення особи, відповідальної за функціонування системи контролю якості фірми (див. параграф 19)

Д6. Достатній і відповідний досвід та здібності дають можливість особі чи особам, які відповідають за систему контролю якості фірми, ідентифікувати і розуміти питання контролю якості й розробляти відповідні політики та процедури. Необхідними є повноваження цієї особи чи осіб на впровадження таких політик і процедур.

Відповідні етичні вимоги

Дотримання відповідних етичних вимог (див. параграф 20)

Д7. Кодексом РМСЕБ встановлено фундаментальні принципи професійної етики, які включають:

а) чесність;

б) об’єктивність;

в) професійну компетентність і належну ретельність;

г) конфіденційність;

д) професійну поведінку.

Д8. У частині Б Кодексу РМСЕБ пояснюється, як слід застосовувати концептуальну основу в конкретних ситуаціях, наведено приклади застережних заходів, які можуть бути прийнятними для розгляду загроз недотримання фундаментальних принципів, а також приклади ситуацій, коли для розгляду загроз застережних заходів немає.

Д9. Наголос на дотриманні фундаментальних принципів робиться, зокрема:

• керівництвом фірми;

• освітою та професійною підготовкою;

• моніторингом; та

• процесом розгляду випадків недотримання.

Визначення «фірма», «мережа» та «мережева фірма» (див. параграфи 20—25)

Д10. Визначення «фірма», «мережа» та «мережева фірма» у відповідних етичних вимогах можуть відрізнятися від визначень, прийнятих у цих МСА. Наприклад, Кодекс РМСЕБ²⁴ дає таке визначення терміна «фірма»:

а) одноосібний фахівець-практик, партнерство чи корпорація професійних бухгалтерів;

б) суб’єкт господарювання, який контролює такі сторони через право власності, управлінський персонал чи іншими засобами;

в

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ

) суб’єкт господарювання, який контролюється такими сторонами через право власності, управлінський персонал чи іншими засобами.

У Кодексі РМСЕБ також дається пояснення термінів «мережа» та «мережева фірма».

При дотриманні вимог, викладених у параграфах 20—25, визначення, наведені у відповідних етичних вимогах, застосовуються в тій мірі, яка необхідна для розуміння цих вимог.

Письмове підтвердження (див. параграф 24)

Д11. Письмове підтвердження може бути в документарній або електронній формі. Через отримання такого підтвердження та вживання прийнятних заходів за інформацією, яка свідчить про недотримання процедур вимог, фірма демонструє значення, яке вона надає незалежності, та робить це питання актуальним і очевидним для персоналу.

Загроза особистих сосунків (див. параграф 25)

Д12. У Кодексі РМСЕБ розглядається загроза особистих стосунків, яку може створювати використання того самого старшого персоналу в завданнях із надання впевненості протягом тривалого періоду часу, та застережні заходи, які можуть бути прийнятними для розгляду таких загроз.

Д13. При визначенні критеріїв для дій у відповідь на загрозу особистих стосунків можна розглядати такі питання, як:

• характер завдання, включаючи ступінь, до якого воно пов’язано з питанням, що становить державний інтерес;

• стаж роботи на фірмі старшого персоналу із завдання.

Прикладами таких застережних заходів є ротація старшого персоналу або вимога огляду контролю якості завдання.

Д14. Кодекс РМСЕБ визнає, що загроза особистих стосунків особливо важлива в контексті аудитів фінансової звітності зареєстрованих на біржі суб’єктів господарювання. Для таких завдань з аудитів Кодекс РМСЕБ вимагає ротації основного партнера з аудиту²⁵ після визначеного періоду часу, який зазвичай становить не більш як сім років, встановлює

відповідні стандарти та надає поради. Національні вимоги можуть встановлювати менші періоди ротації.

Міркування, що стосуються аудиторських організацій державного сектору

Д15. Законодавчо встановлені заходи можуть передбачати застережні заходи щодо незалежності аудиторів державного сектору. Проте загрози незалежності можуть існувати, незважаючи на будь-які законодавчо встановлені заходи, призначені для її захисту. Тому, встановлюючи політики і процедури, яких вимагають параграфи 20—25, аудитор державного сектору може спиратися на мандат державного сектору і розглядати в його контексті будь-які загрози незалежності.

Д16. Зареєстровані на біржі суб’єкти господарювання, посилання на які наводяться в параграфах 25 та Д14, не є поширеними в державному секторі. Проте можуть бути інші суб’єкти господарювання державного сектору, що є значущими з огляду на їх розмір, складність чи аспекти громадського інтересу і тому мають багато зацікавлених сторін. Отже, бувають випадки, коли фірма визначає на основі її політик і процедур контролю якості, що суб’єкт господарювання державного сектору значущий для цілей розширення процедур контролю якості.

Д17. У державному секторі законодавчо можуть визначатися призначення, умови завдання з аудиту та відповідальність партнера із завдання. В результаті чітке дотримання вимог ротації партнера із завдання, передбачене для зареєстрованих на біржі суб’єктів господарювання, може виявитися неможливим. Проте для суб’єктів господарювання, які є важливими для державного сектору, як показано в параграфі Д16, для захисту інтересів суспільства організаціями, що виконують аудит в державному секторі, можуть встановлюватися політик і процедури, які стимулюють дотримання принципу ротації відповідальності партнера із завдання.

Прийняття та продовження стосунків з клієнтами і конкретних завдань

Компетентність, можливості та ресурси (див. параграф 26а)

Д18. Розгляд питання, чи має фірма достатню компетентність, можливості та ресурси для прийняття нового завдання від нового або існуючого клієнта, включає розгляд особливих вимог до завдання та дані щодо конкретного партнера і персоналу всіх відповідних рівнів включно з такими аспектами, як:

• знання персоналом фірми відповідної галузі чи предмета аудиту;

• досвід персоналу фірми в застосуванні відповідних нормативних вимог чи вимог до звітності або здатність ефективного набуття необхідних навичок і знань;

• наявність достатньої кількості працівників із необхідним досвідом та здібностями;

• можливість у разі потреби залучення експертів;

• наявність осіб, які відповідають критеріям і вимогам, до виконання перевірки контролю якості виконання завдання, якщо це потрібно; та

• можливість фірми завершити завдання та надати звіт у встановлений термін.

Ч

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ

есність клієнта (див. параграф 26в)

Д19. Стосовно чесності клієнта слід розглянути такі, наприклад, питання:

• правдивість і ділову репутацію основних власників клієнта, провідного управлінського персоналу та тих, кого наділено найвищими повноваженнями;

• характер операцій клієнта та практику ведення бізнесу;

• інформацію щодо ставлення основних власників клієнта, провідного управлінського персоналу та тих, кого наділено найвищими повноваженнями, до таких питань, як агресивний підхід до стандартів обліку та середовище внутрішнього контролю;

• активність клієнта щодо встановлення максимально низьких гонорарів;

• ознаки неприйнятного обмеження обсягу роботи;

• ознаки можливості участі клієнта у відмиванні грошей чи іншій кримінальній діяльності;

• причини пропонування завдання фірмі та відмова від попередньої фірми;

• ідентичність і ділова репутація пов’язаних сторін.

Ступінь знання фірмою чесності клієнта зростатиме в контексті

продовження співпраці з ним.

Д20. Джерелами інформації фірми з цих питань можуть бути:

• Спілкування з діючими чи попередніми фірмами, що надавали або надають клієнту професійні бухгалтерські послуги відповідно до застосовних етичних вимог, та спілкування з іншими третіми сторонами.

• Запити до персоналу іншої фірми або третіх сторін, наприклад банкірів, юристів і рівних клієнтові фірм у цій галузі.

• Пошук інформації у відповідних базах даних.

Продовження співпраці з клієнтом (див. параграф 27а)

Д21. При прийнятті рішення, чи продовжувати співпрацю з клієнтом, слід розглянути важливі питання, що виникли під час виконання поточного чи попереднього завдання, та їх вплив на продовження співпраці. Наприклад, клієнт міг почати розширювати свій бізнес у сферу, в якій у фірми немає достатнього досвіду роботи.

Відмова від завдання (див. параграф 28)

Д22. Політика і процедури стосовно відмови від завдання або відмови від завдання та розриву співпраці з клієнтом повинні розглядати такі питання, як:

• Обговорення з управлінським персоналом клієнта відповідного рівня та тими, кого наділено найвищими повноваженнями, дій, які може застосувати фірма в світлі існуючих фактів і обставин.

• У разі, якщо фірма визначила, що необхідно відмовитися від завдання, обговорення з управлінським персоналом клієнта відповідного рівня та тими, кого наділено найвищими повноваженнями, відмови від завдання або відмови від завдання та розриву співпраці з клієнтом з поясненням причин відмови.

• Розгляд існування професійних, законодавчих або нормативних вимог до продовження фірмою роботи або повідомлення фірмою регуляторних органів щодо відмови від завдання чи відмови від завдання та розриву співпраці з клієнтом разом із поясненням причин відмови.

• Документування важливих питань, консультацій, висновків і підстав для таких висновків.

Міркування, що стосуються аудиторських організацій державного сектору

(див. параграфи 26—28)

Д23. У державному секторі аудитор може призначатися відповідно до встановлених законом процедур. Унаслідок цього деякі з вимог і міркувань стосовно прийняття завдання та продовження співпраці з клієнтом або виконання конкретних завдань, викладених у параграфах 26—28 та Д18—Д22, можуть виявитися незастосовними. Проте впровадження запропонованих політик і процедур може надати аудитору в державному секторі цінну інформацію для виконання оцінки ризиків і обов’язків щодо звітності.

Людські ресурси (див. параграф 29)

Д24. Питання людських ресурсів стосовно політик і процедур фірми можуть включати такі питання, як:

• Набір нового персоналу.

• Оцінка досягнутих результатів.

• Можливості включно з часом на виконання завдання.

• Компетентність.

• Кар’єрне зростання.

• Просування по службі.

• Компенсації.

• Оцінка потреб у персоналі.

Е

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ

фективний процес і процедури підбору нового персоналу допомагають фірмі відібрати сумлінних осіб, які мають здібності розвивати свою компетентність і можливості, необхідні для виконання роботи на фірмі, характеристики яких дадуть їм змогу компетентно виконувати свою роботу.

Д25. Компетентність можна розвинути різними шляхами, наприклад:

• професійною освітою;

• подальшою професійною освітою, включаючи професійну підготовку;

• досвідом роботи;

• наставництво більш досвідченого персоналу, наприклад інших членів аудиторської групи із завдання;

• виховання незалежності у персоналу, від якого вимагається бути незалежним.

Д26. Підтримка належного рівня компетентності персоналом фірми значною мірою залежить від належного рівня постійного професійного розвитку, що допомагає персоналу підтримувати на належному рівні свої знання та можливості. Ефективна політика і процедури наголошують на потребі в продовженні навчання для персоналу фірми всіх рівнів та надають необхідні для цього ресурси і допомогу, що дає змогу персоналу розвивати та підтримувати необхідні компетентність і можливості.

Д27. Фірма може використовувати також відповідно кваліфіковану зовнішню особу, якщо, наприклад, відсутні внутрішні технічні та освітні ресурси.

Д28. Процедури оцінки показників роботи, компенсацій і заохочень дають можливість визнавати та заохочувати розвиток, підтримання компетенції та відданість принципам етики. Серед кроків, які може зробити фірма для розвитку та підтримання компетентності й відданості принципам етики, можуть бути:

• Інформування персоналу про очікування фірми щодо показників роботи та принципів етики;

• Інформування персоналу щодо оцінки його показників роботи, прогресу, можливостей кар’єрного зростання з відповідними порадами; та

• Допомога персоналу в розумінні, що підвищення на посади з більшим рівнем відповідальності залежить між іншого й від якості роботи та дотримання принципів етики, а недотримання політик і процедур, впроваджених фірмою, може призвести до дисциплінарних дій.

Міркування, що стосуються невеликих фірм

Д29. Розмір та обставини фірми впливають на структуру процесу оцінки показників роботи. Невеликі фірми можуть, зокрема, використовувати менш формалізовані методи оцінки показників роботи свого персоналу.

Призначення групи із завдання

Партнери із завдання (див. параграф 30)

Д30. Політика і процедури можуть включати системи моніторингу завантаження роботою та наявність партнерів із завдання, які дадуть змогу цим особам отримати достатньо часу для адекватного виконання своїх обов’язків.

Групи із завдання (див. параграф 31)

Д31. Призначення фірмою аудиторських груп із завдання та визначення рівня необхідного нагляду охоплює, наприклад, розгляд:

• розуміння аудиторською групою із завдання та її практичний досвід щодо завдань подібного характеру і складності завдяки відповідній професійній підготовці й участі в завданнях;

• розуміння аудиторською групою із завдання професійних стандартів і застосовних законодавчих та нормативних вимог;

• технічних навиків і спеціальних знань аудиторської групи із завдання, включаючи знання відповідних інформаційних технологій;

• знання аудиторською групою із завдання галузей, де працюють клієнти;

• здатність аудиторської групи із завдання застосовувати професійне судження;

• розуміння аудиторською групою із завдання політик і процедур контролю якості.

Виконання завдання

Стабільність якості виконання завдання (див. параграф 32а)

Д32. Фірма сприяє послідовності якості виконання завдань через свої політики і процедури. Це часто досягається завдяки посібникам у письмовій або електронній формі, відповідним програмним інструментам чи іншим

формам стандартизованої документації, а також інструктивній документації, що стосується щодо галузі чи предметів завдання. При цьому можуть розглядатися такі питання:

• Яку інформацію із завдання отримують групи для розуміння цілей своєї роботи.

• Процеси дотримання застосовних стандартів виконання завдань.

• П

  КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ

  роцеси нагляду за виконанням завдання, підготовкою та навчанням персоналу.

• Методи перевірки виконаної роботи, зроблених важливих суджень і форми звіту, що надається.

• Відповідне документування виконаної роботи, а також час і обсяг перевірки.

• Процеси оновлення всієї політики і процедур.

Д33. Взаємодія та професійна підготовка допомагають менш досвідченим членам аудиторської групи із завдання чітко розуміти мету дорученої роботи.

Нагляд (див. параграф 32б)

Д34. Нагляд за виконанням завдання включає таке:

• стеження за ходом виконання завдання;

• оцінку компетентності та можливостей окремих членів групи із завдання з погляду того, чи достатньо у них часу на виконання своєї роботи, чи розуміють вони надані їм інструкції, чи виконується робота відповідно до запланованого підходу до завдання;

• розгляд важливих питань, які виникли під час виконання завдання, їх важливості та потреби вносити необхідні зміни у запланований підхід; та

• ідентифікацію питань, щодо яких потрібні консультації чи розгляд їх більш досвідченими членами групи під час виконання завдання.

Огляд (див. параграф 32в)

Д35. Огляд полягає в розгляді того, чи:

• було виконано роботу відповідно до професійних стандартів і застосовних законодавчих та нормативних вимог;

• порушувалися важливі питання для подальшого розгляду;

• проводилися відповідні консультації, та як задокументовані й впроваджені досягнуті завдяки ним висновки;

• існує потреба перегляду характеру, часу й обсягу виконаної роботи;

• підтверджує виконана робота досягнуті висновки та чи правильно вона задокументована;

• достатні та прийнятні отримані докази для підтвердження звіту; та

• досягнуто цілей процедур завдання.

Консультації (див. параграф 34)

Д36. Консультації включають обговорення питань на відповідному професійному рівні з особами із самої фірми чи із зовнішніми особами, які мають спеціальні знання.

Д37. При цьому використовуються прийнятні пошукові ресурси, а також колективний досвід і технічні знання фірми. Консультації допомагають стимулювати якість та поліпшують застосування професійного судження. Відповідне визнання консультацій у політиках та процедурах фірми допомагає у створенні культури, в якій консультування чи отримання консультації вважається сильною стороною, а персонал заохочується до консультацій зі складних чи спірних питань.

Д38. Ефективного консультування з важливих технічних, етичних та інших питань на фірмі або в разі потреби у зовнішніх спеціалістів можна досягти, якщо консультанти:

• отримують усі відповідні факти, що дають їм можливість надати на основі цієї інформації професійну пораду; та

• мають відповідні знання, статус і досвід, а досягнуті на основі консультацій висновки відповідно задокументовано та впроваджено.

Д39. Достатньо повне та детальне документування консультацій з іншими професіоналами зі складних чи спірних питань допомагає в розумінні:

• питання, з якого відбувались консультації; та

• результатів консультацій включно з прийнятими рішеннями, основи для прийняття цих рішень та їх впровадження.

Міркування, що стосуються невеликих фірм

Д40. Фірма, що потребує зовнішніх консультацій внаслідок, наприклад, недостатніх внутрішніх ресурсів, може скористатися послугами з консультування, які надають:

• інші фірми;

• професійні чи регуляторні організації; або

• комерційні організації, що надають відповідні послуги з контролю якості.

До замовлення таких послуг розгляд компетентності та можливостей зовнішньої організації допоможе фірмі визначити, чи достатню кваліфікацію для цього має така зовнішня організація.

Огляд контролю якості завдання

Огляд контролю якості завдання (див. параграф 356)

Д41. Критерії визначення, які завдання, крім аудитів фінансової звітності зареєстрованих на біржі суб’єктів господарювання, слід перевірити на контроль якості виконання завдання, можуть включати, наприклад, такі:

• характер завдання, включаючи ступінь інтересу суспільства.

• і

  КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ

  дентифікацію незвичайних обставин чи ризиків завдання або класу завдань.

• чи вимагають законодавчі або нормативні акти проведення огляду контролю якості завдання.

Характер, час та обсяг огляду контролю якості завдання (див. параграфи 36—37)

Д42. Звіт із завдання не датується до завершення огляду контролю якості завдання. При цьому оформлення документації з огляду контролю якості завдання може бути закінченим після дати звіту.

Д43. Своєчасне проведення огляду контролю якості завдання на відповідних етапах виконання завдання дає змогу своєчасно вирішувати важливі питання до вподоби особи, що здійснює огляд контролю якості завдання, до або на дату звіту.

Д44. Обсяг огляду контролю якості завдання може залежати від складності завдання, від того, чи суб’єкт господарювання зареєстрований на біржі, та ризику, що звіт може виявитися неприйнятним в існуючих обставинах. Проведення огляду контролю якості завдання не зменшує відповідальності партнера із завдання.

Огляд контролю якості завдання щодо клієнта, який зареєстрований на біржі суб’єктом господарювання (див. параграф 38)

Д45. До інших питань, що стосуються оцінки важливих суджень, зроблених аудиторською групою із завдання, які можуть розглядатися під час огляду контролю якості завдання з аудиту фінансової звітності зареєстрованого на біржі суб’єкта господарювання, належать:

• Значні ризики, ідентифіковані під час виконання завдання, та дії у відповідь на них.

• Зроблені судження, особливо ті, що стосуються суттєвості та значних ризиків.

• Важливість і характер виправлених та невиправлених викривлень, ідентифікованих під час завдання.

• Питання, про які слід повідомляти інформацію управлінському персоналу і тим, кого наділено найвищими повноваженнями, та за потреби іншим сторонам, наприклад регуляторним органам.

Залежно від обставин такі інші питання можуть виявитися застосовними також для оглядів контролю якості завдання з аудитів фінансової звітності інших суб’єктів господарювання, а також завдань з оглядів фінансової звітності, інших завдань з надання впевненості та завдань з надання супутніх послуг.

Міркування, що стосуються аудиторських організацій державного сектору

Д46. Хоча суб’єкти господарювання державного сектору не є зареєстрованими на біржі суб’єктами господарювання, як викладено в параграфі Д16, деякі з них можуть бути досить важливими для проведення огляду контролю якості завдання.

Критерії прийнятності відповідальних за огляд контролю якості завдання

Відповідна та достатня технічна кваліфікація, досвід і повноваження (див.

параграф 39а)

Д47. Від обставин завдання залежить, що являють собою відповідні та достатні технічна кваліфікація, досвід і повноваження. Наприклад, відповідальним за огляд контролю якості завдання з аудиту фінансової звітності зареєстрованого на біржі суб’єкта господарювання швидше за все буде особа з досвідом і повноваженнями, достатніми та відповідними для того, щоб бути партнером із завдання з аудиту фінансової звітності зареєстрованого на біржі суб’єкта господарювання.

Консультації з відповідальним за огляд контролю якості завдання (див.

параграф 39б)

Д48. Партнер із завдання може під час виконання завдання консультуватися з відповідальним за огляд контролю якості завдання, наприклад для того, щоб визначити, чи буде зроблене ним судження прийнятним для відповідального за огляд контролю якості завдання. Завдяки таким консультаціям не виникає розбіжності думок на останніх етапах виконання завдання та не ставиться під сумнів прийнятність відповідального за огляд контролю якості завдання для виконання такої роботи. Якщо характер і обсяг консультацій стають значними, об’єктивність відповідального за огляд контролю якості завдання може поставитися під сумнів у разі, якщо як група, так і сама особа не будуть уважно підходити до питання об’єктивності. Якщо це неможливо, інша особа з фірми чи відповідно кваліфікована зовнішня особа можуть бути призначеними на роль відповідального за огляд контролю якості завдання або особа, з якою слід консультуватися під час завдання.

Об’єктивність відповідального за огляд контролю якості завдання (див.

параграф 40)

Д49. Від фірми вимагається встановлювати політики і процедури, призначені підтримувати об’єктивність відповідального за огляд контролю якості завдання. Відповідно такі політики і процедури передбачають, що відповідальний за огляд контролю якості завдання:

• не відбирається, якщо це можливо, партнером із завдання;

• не бере іншої участі у завданні час протягом періоду огляду;

• не приймав рішень про аудиторську групу із завдання;

• не залежить від інших міркувань, які загрожували б його об’єктивності.

Міркування, що стосуються невеликих фірм

Д

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ

50. Для фірм, у яких лише кілька партнерів, може виявитися непрактичним, якщо партнер із завдання не бере участі у відборі відповідального за огляд контролю якості завдання. У разі, якщо одноосібний практик або невелика фірма ідентифікують завдання, що потребують огляду контролю якості завдання, вони можуть найняти для цього відповідно кваліфіковану зовнішню особу. Крім того, деякі одноосібні практики чи невеликі фірми можуть скористатися послугами інших фірм для полегшення огляду контролю якості завдання. У разі, якщо фірма наймає відповідно кваліфіковану зовнішню особу, застосовуються вимоги, викладені в параграфах 39—41, і поради, викладені в параграфах Д47—Д48.

Міркування, що стосуються аудиторських організацій державного сектору

Д51. У державному секторі призначений за законом аудитор (наприклад, державний аудитор або інша відповідно кваліфікована особа, призначена від імені державного аудитора) може виступати в ролі, еквівалентній ролі партнера із завдання із загальною відповідальністю за завдання з аудиту в державному секторі. В таких обставинах, якщо це застосовно, вибір відповідального за огляд контролю якості завдання включає розгляд такого питання, як незалежність від суб’єкта господарювання, що проходить аудит, та здатність відповідального за огляд контролю якості завдання дати об’єктивну оцінку.

Розбіжність у думках (див. параграф 43)

Д52. Ефективні процедури заохочують ідентифікацію розбіжності у думках ще на ранніх етапах завдання, надають чіткі поради щодо послідовності дій, які потрібно виконати після цього, та вимагають документування вирішення таких розбіжностей і впровадження досягнутих висновків.

Д53. Процедури щодо вирішення таких розбіжностей можуть включати консультації з іншим практиком, фірмою чи професійною або регуляторною організацією.

Документація із завдання

Завершення формування остаточних файлів із завдання (див. параграф 45)

Д54. Законодавчими або нормативними актами можуть встановлюватися часові обмеження щодо завершення формування остаточних файлів для

конкретних типів завдань. Якщо такі обмеження законодавчими або нормативними актами не встановлено, діють вимоги щодо встановлення фірмою часових обмежень, викладені в параграфі 45, що підкреслює необхідність своєчасного завершення формування остаточних файлів з завдання. Наприклад, для аудиту такий час зазвичай становить не більш як 60 днів після дати аудиторського звіту.

Д55. У разі, якщо стосовно такої самої інформації з предмета завдання надається два або більше різних звітів, політика і процедури фірми щодо часових обмежень завершення формування остаточних файлів із завдання повинні розглядати кожен звіт як звіт з окремого завдання. Таке може статись, наприклад, у випадку, коли фірма надає аудиторський звіт щодо фінансової інформації компонента для консолідації фінансової звітності групи та законодавчо встановлений аудиторський звіт щодо цієї самої фінансової інформації на більш пізню дату.

Конфіденційність, безпечне зберігання, цілісність, доступність і відновлення

документації із завдання (див. параграф 46)

Д56. Відповідними етичними вимогами встановлюється обов’язок фірми весь час зберігати конфіденційність інформації, наведеної в документації із завдання, крім випадків, якщо конкретним клієнтом фірмі було надано право розкрити цю інформацію, або якщо існує законодавчо встановлений чи професійний обов’язок її розкриття. Додаткові обов’язки збереження конфіденційності персоналом фірми щодо клієнта, особливо якщо це стосується даних приватного характеру, можуть накладатись конкретними законами чи нормативними актами.

Д57. Незалежно від того, на яких носіях зберігається документація із завдання — паперових, електронних чи інших, цілісність, доступність або відновлення даних у ній може бути поставлена під сумнів, якщо в документацію можна внести зміни, додати чи знищити інформацію в ній без відома фірми або загубити чи знищити саму документацію. Відповідно заходи контролю, які розробляє та впроваджує фірма для попередження несанкціонованих змін у документації із завдання чи її втрати, можуть включати такі заходи, що:

• дадуть змогу визначити, коли та хто створював, вносив зміни в документацію з завдання чи перевіряв її;

• захистять цілісність інформації на всіх стадіях виконання завдання, особливо у випадках, коли обмін інформацією між членами аудиторської групи із завдання або її передача третім сторонам ведеться через Інтернет;

• не дадуть можливості вносити несанкціоновані зміни в документацію із завдання; та

• уможливлять отримання доступу до документації із завдання лише членам аудиторської групи із завдання та іншим сторонам, яким у разі

• потреби надається таке право, для відповідного виконання своїх обов’язків.

Д58. Заходи контролю, які розробляє та впроваджує фірма для збереження конфіденційності, безпечного зберігання, цілісності, доступності та відновлення документації із завдання, можуть включати таке:

• Використання пароля членами аудиторської групи із завдання для обмеження доступу до документації із завдання в електронній формі лише авторизованими користувачами.

• В

  КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ

  провадження процедур дублювання документації із завдання в електронній формі.

• Впровадження процедур відповідного розподілу документації із завдання між членами групи на початку завдання, її обробки в процесі виконання завдання та детальної звірки наприкінці завдання.

• Впровадження процедур обмеження доступу до документації із завдання на паперових носіях, процедур надання дозволу на відповідне її поширення та процедур зберігання її конфіденційності.

Д59. З практичних міркувань оригінал документації на паперових носіях можна сканувати для включення в файли із завдання. В таких випадках процедури фірми стосовно забезпечення цілісності, доступності та відновлення документації можуть включати вимоги до членів аудиторської групи із завдання щодо:

• створення сканованих копій, які відображають весь зміст оригіналу документації на паперових носіях включно з підписами, посиланнями та примітками;

• включення сканованих копій в файли із завдання, а також їх індексація і в разі потреби підписання; та

• можливості доступу до сканованих копій і в разі потреби їх друку.

Для фірми можуть існувати вимоги, встановлені законом, нормативними актами, чи інші причини для зберігання оригіналу сканованої документації на паперових носіях.

Зберігання документації із завдання (див. параграф 47)

Д60. Необхідність зберігання фірмою документації із завдання та період такого зберігання залежать від характеру завдання й обставин фірми, наприклад, чи потрібна документація із завдання як запис питань, що зберігають свою важливість для майбутніх завдань. Період зберігання може залежати також від інших чинників, наприклад, конкретного періоду зберігання документації з конкретних типів завдань, встановленого законодавчими чи нормативними актами, або загальноприйнятими періодами зберігання в конкретній юрисдикції за відсутності законодавчих чи нормативних вимог.

Д61. У випадку завдань з аудиту період зберігання зазвичай повинен бути не менш як п’ять років від дати аудиторського висновку або дати звіту аудитора групи, якщо вона більш пізня.

Д62. Процедури, які приймає фірма для зберігання документації із завдання, мають включати, наприклад, такі процедури, що дадуть змогу виконати вимоги, викладені в параграфі 47, протягом періоду зберігання та:

• уможливлять отримання доступу до документації із завдання протягом періоду зберігання, особливо у випадку електронної документації, оскільки комп’ютерні технології з часом оновлюються чи змінюються;

• забезпечать у разі потреби реєстрацію змін, зроблених у документації із завдання після завершення формування файлів із завдання; та

• забезпечать уповноваженим зовнішнім сторонам доступ і перевірку документації з конкретного завдання для контролю якості чи з інших причин.

Право власності на документації із завдання

Д63. Якщо в законодавчих чи нормативних актах не зазначено інше, документація із завдання є власністю фірми. На свій розсуд фірма може надати клієнтам частину або витяг з документації із завдання, якщо таке розкриття не вплине на чинність виконаної роботи, або в разі виконання завдання з надання впевненості — на незалежність фірми чи її персоналу.

Моніторинг

Моніторинг політики і процедур контролю якості фірми (див. параграф 48)

Д64. Метою моніторингу дотримання політик і процедур контролю якості є можливість оцінки:

• дотримання вимог професійних стандартів, а також законодавчих і нормативних актів;

• ефективності структури і роботи системи контролю якості; та

• відповідності застосування політик і процедур контролю якості фірми, тобто відповідності обставинам звітів, що надаються фірмою або партнерами із завдання.

Д65. Постійні розгляд та оцінка системи контролю якості стосуються таких питань, як:

• Аналіз:

о розробки нових положень у професійних стандартах і застосовних законодавчих та нормативних актах, а також у разі потреби їх відображення в політиках і процедурах фірми;

о наявності письмового підтвердження дотримання політик і процедур щодо незалежності;

о професійного розвитку, що продовжується, включаючи професійну підготовку, та

о рішень стосовно прийняття або продовження співпраці з клієнтом і конкретних завдань.

• В

  КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ

  изначення необхідних дій, спрямованих на корекцію та вдосконалення системи, включаючи забезпечення зворотного зв’язку щодо політики і процедур фірми стосовно освіти та професійної підготовки.

• Інформування відповідного персоналу фірми щодо ідентифікованих слабких місць системи, рівня розуміння системи або відповідності їй.

• Негайне внесення відповідним персоналом фірми необхідних змін до політики та процедур контролю якості.

Д66. Політики і процедури циклічності перевірок можуть, наприклад, встановлювати трирічний цикл. Спосіб організації циклу перевірок включно з часом вибору окремого завдання залежить від багатьох чинників, наприклад:

• Розміру фірми.

• Кількості та географічного розташування офісів.

• Результатів попередніх процедур моніторингу.

• Рівня повноважень персоналу та офісів (наприклад, чи мають право окремі офіси проводити свої власні перевірки, чи перевірки проводяться тільки головним офісом).

• Характеру та складності практики й організації фірми.

• Ризиків, що стосуються клієнтів і конкретних завдань фірми.

Д67. Процес перевірки включає вибір окремих завдань, деякі з яких можуть відбиратися без попереднього повідомлення про це аудиторських груп із завдання. При визначенні обсягу перевірки фірма може враховувати обсяг або висновки незалежної програми зовнішніх перевірок. Однак слід враховувати, що незалежна програма зовнішніх перевірок не замінює фірмі внутрішню програму моніторингу.

Міркування, що стосуються невеликих фірм

Д68. Для невеликих фірм може бути потрібно, щоб процедури моніторингу виконували особи, які відповідають за розробку та впровадження політики і процедур контролю якості або можуть брати участь у перевірці контролю якості виконання завдання. Фірма з обмеженою кількістю персоналу може віддати перевагу використанню відповідно

кваліфікованої зовнішньої особи або іншої фірми для проведення перевірок виконання завдань та інших процедур моніторингу. З іншого боку, фірма може домовитися про розподіл ресурсів з іншими відповідними організаціями для полегшення діяльності з моніторингу.

Інформування про недоліки (див. параграф 50)

Д69. При наданні інформації щодо ідентифікованих недоліків особам, які не є партнерами з відповідних завдань, необов’язково вказувати на конкретне завдання, хоча й бувають випадки, коли це виявиться необхідним з погляду виконання своїх обов’язків іншими особами, що не є партнерами із завдань.

Скарги та звинувачення

Джерела скарг і звинувачень (див. параграф 55)

Д70. Скарги і звинувачення (до них не включають явно дріб’язкові) можуть надходити як із самої фірми, та і ззовні. Вони можуть надходити від персоналу фірми, клієнтів чи інших третіх сторін. Отримувати їх можуть як члени групи з виконання завдання, так і інший персонал фірми.

Політики і процедури розгляду (див. параграф 56)

Д71. Політики і процедури розгляду скарг та звинувачень можуть включати такі, наприклад, вимоги, щоб партнер, який наглядає за розглядом:

• мав достатній та відповідний досвід;

• мав відповідні повноваження на фірмі; та

• не брав участі у виконанні завдання.

У разі потреби партнер, який наглядає за розглядом, може звертатися за юридичними порадами.

Міркування, що стосуються невеликих фірм

Д72. Для фірм лише з кількома партнерами може виявитись непрактичним, щоб партнер, який наглядає за розглядом, не брав участі у виконанні завдання. Такі невеликі фірми або одноосібні практики можуть користуватися послугами відповідно кваліфікованої зовнішньої особи чи іншої фірми для розгляду скарг і звинувачень.

Документація системи контролю якості (див. параграф 57)

Д73. Форма та зміст документації, що підтверджує функціонування кожного з елементів системи контролю якості, є питанням судження та залежить від цілої низки чинників, які включають:

• Розмір фірми та кількість офісів.

Характер і складність практики та організації фірми.Наприклад, великі фірми можуть використовувати електронні бази даних для документування таких питань, як підтвердження незалежності, оцінка виконання робіт і результати моніторингу та перевірок.

А74. Наприклад, документація щодо моніторингу може включати:

• Процедури моніторингу включно з процедурою відбору завершених завдань для перевірки.

• Записи щодо оцінки:

о

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ

дотримання вимог професійних стандартів і застосовних законодавчих та нормативних актів;

о відповідності розробки й ефективності впровадження системи контролю якості; та

о чи правильно застосовуються політика і процедури контролю якості фірми для того, щоб звіти, надані фірмою чи партнерами із завдань, відповідали обставинам.

• Ідентифікацію виявлених недоліків та оцінку їх впливу, а також основу для визначення, чи потрібні подальші дії та які саме.

Міркування, що стосуються невеликих фірм

Д75. У невеликих фірмах можуть використовуватися більш неформальні методи ведення документації в системі контролю якості, наприклад рукописні замітки, контрольні листи та форми.МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ АУДИТУ 200

«ЗАГАЛЬНІ ЦІЛІ НЕЗАЛЕЖНОГО АУДИТОРА ТА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ВІДПОВІДНО ДО МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ АУДИТУ»

(чинний для аудитів фінансової звітності за періоди, що починаються з 15 грудня 2009 р. або пізніше)

ЗМІСТ

Параграф

Вступ

ВИДАННЯ 2010 РОКУ Сфера застосування цього видання 4

Структура цього видання 4

ЗМІНИ ЗМІСТУ ПОРІВНЯНО З ВИДАННЯМ 2009 р. ТА ОСТАННІ ОПРАЦЮВАННЯ 8

Посилання 8

Стандарти, видані Радою з Міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості 9

Додаткову інформацію про останні опрацювання, стандарти, видані після 1 січня 2010 р., та опубліковані проекти для обговорення можна отримати на сайті РМСАНВ http://www.ifac.org/IAASB/.МІЖНАРОДНА ФЕДЕРАЦІЯ БУХГАЛТЕРІВ 1

Інші ресурси 3

Авторські права та переклад 3

МФБ визнає важливим надання можливості доступу до стандартів розробникам і користувачам фінансової звітності, аудиторам, законодавцям, юристам, науковцям, студентам та іншим зацікавленим групам у неангломовних країнах їх рідною мовою. Заява про політику МФБ «Переклад перевидання стандартів і положень, виданих Міжнародною федерацією бухгалтерів» визначає політику щодо перекладу й перевидання її стандартів. Додаткову інформацію можна отримати на сайті http://web.ifac.org/publications.ПЕРЕДМОВА ДО МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ, АУДИТУ, ОГЛЯДУ, ІНШОГО НАДАННЯ ВПЕВНЕНОСТІ ТА СУПУТНІХ ПОСЛУГ 4

ЗМІСТ 4

Вступ 9

Міжнародні стандарти, видані Радою з Міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості 9

Статус Міжнародних стандартів, виданих Радою з Міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості 9

Міжнародні стандарти аудиту 10

Міжнародні стандарти контролю якості 10

Інші Міжнародні стандарти 10

Професійне судження 11

Застосовність Міжнародних стандартів 11

Статус Положень з практики, виданих Радою з Міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості 11

Інші документи, видані Радою з Міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості 12

Мова 12

Єдиним офіційним текстом проекту для обговорення, Міжнародного стандарту, Положення з практики або іншого документа є текст, опублікований РМСАНВ англійською мовою.ГЛОСАРІЙ ТЕРМІНІВ 13

ГЛОСАРІЙМІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ, АУДИТУ, ОГЛЯДУ, ІНШОГО НАДАННЯ ВПЕВНЕНОСТІ ТА СУПУТНІХ ПОСЛУГ ЧАСТИНАI ЗМІСТ 2

«КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ДЛЯ ФІРМ, ЩО ВИКОНУЮТЬ АУДИТИ ТА ОГЛЯДИ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ, А ТАКОЖ ІНШІ ЗАВДАННЯ З НАДАННЯ ВПЕВНЕНОСТІ І СУПУТНІ ПОСЛУГИ» 10

ЗМІСТ 10

Міжнародний стандарт контролю якості (МСКЯ) 1 «Контроль якості для фірм, що виконують аудити та огляди фінансової звітності, а також інші завдання з надання впевненості і супутні послуги» слід застосовувати разом із МСА 200 «Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту».Вступ 1

Сфера застосування цього МСКЯ 1

Статус цього МСКЯ 1

Дата набрання чинності 3

Мета 3

Визначення 3

Вимоги 5

Застосування та дотримання відповідних вимог 5

Елементи системи контролю якості 6

Відповідальність керівництва за якість на фірмі 6

Відповідні етичні вимоги 7

*** 15

Матеріали для застосування та інші пояснювальні матеріали 15

Застосування та дотримання відповідних вимог 15

Відповідальність керівництва за якість на фірмі 16

Відповідні етичні вимоги 17

Прийняття та продовження стосунків з клієнтами і конкретних завдань 19

Виконання завдання 23

Моніторинг 31

Д75. У невеликих фірмах можуть використовуватися більш неформальні методи ведення документації в системі контролю якості, наприклад рукописні замітки, контрольні листи та форми.МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ АУДИТУ 200 2

«ЗАГАЛЬНІ ЦІЛІ НЕЗАЛЕЖНОГО АУДИТОРА ТА ПРОВЕДЕННЯ АУДИТУ ВІДПОВІДНО ДО МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ АУДИТУ» 2

ЗМІСТ 2

Достатні та прийнятні аудиторські докази і аудиторський ризик .... Д28—Д52 Проведення аудиту відповідно до МСА Д53—Д76Вступ 1

Загальні цілі аудитора 3

Визначення 4

Вимоги 7

Матеріали для застосування та інші пояснювальні матеріали 9

Д76. Аудиторська документація, яка відповідає вимогам МСА 230 та конкретним вимогам до документації інших доречних МСА, забезпечує докази основи аудитора для висновку про досягнення загальних цілей аудитора. Хоча необов’язково, щоб аудитор документував окремо (наприклад, як у контрольному переліку), що окремі цілі досягнуто, документування неможливості досягти мети допомагає оцінці аудитором того, чи перешкодила йому така неможливість досягти загальних цілей аудитора.МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ АУДИТУ 210 1

«УЗГОДЖЕННЯ УМОВ ЗАВДАНЬ З АУДИТУ» 1

ЗМІСТ 1

Вступ 12

Мета 12

Визначення 12

Вимоги 13

Матеріали для застосування та інші пояснювальні матеріали 18

Д37. У державному секторі можуть існувати конкретні вимоги в межах законодавства, що регулює повноваження щодо проведення аудитів; наприклад, може вимагатися, щоб аудитор надавав звіт безпосередньо міністру, законодавчому чи державному органу, якщо суб’єкт господарювання обмежує обсяг аудиту.Додаток 1 31

Приклад листа-зобов’язання з аудиту 31

Ім'я, прізвище та посада ДатаМІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ АУДИТУ 220 «КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ АУДИТУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ» 1

ЗМІСТ 1

Вступ 12

Мета 12

б) наданий аудиторський звіт є відповідним за конкретних обставин.Визначення 13

Вимоги 15

'к 'к 'кМатеріали для застосування та інші пояснювальні матеріали 19

результатів консультації, в тому числі будь-яких прийнятих рішень, підставу для цих рішень та як вони виконувалися.МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ АУДИТУ 230 1

«АУДИТОРСЬКА ДОКУМЕНТАЦІЯ» 1

ЗМІСТ 1

Міжнародний стандарт аудиту (МСА) 230 «Аудиторська документація» слід застосовувати разом із МСА 200 «Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту».Вступ 12

Мета 13

Визначення 13

Вимоги 13

Матеріали для застосування та інші пояснювальні матеріали 15

Д24. Приклад обставини, за якою аудитор може вважати потрібним модифікувати існуючу або додати нову аудиторську документацію після завершення формування файла, — це необхідність уточнити існуючу аудиторську документацію внаслідок коментарів, одержаних під час контрольних перевірок, які виконують внутрішні чи зовнішні сторони.Додаток 1

Конкретні вимоги до аудиторської документації в інших МСА 1

МІЖНАРОДНИЙ СТАНДАРТ АУДИТУ 240 «ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ АУДИТОРА, ЩО СТОСУЄТЬСЯ ШАХРАЙСТВА, ПРИ АУДИТІ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ» 2

ЗМІСТ 2

Аудит фінансової звітності Д1—Д13

Етичні вимоги, що стосуються аудиту фінансової звітності Д14—Д17

Професійний скептицизм Д18—Д22

Професійне судження Д23—Д27

Достатні та прийнятні аудиторські докази і аудиторський ризик .... Д28—Д52 Проведення аудиту відповідно до МСА Д53—Д76Вступ

Сфера застосування цього МСА

1. Цей Міжнародний стандарт аудиту (МСА) розглядає загальну відповідальність незалежного аудитора під час проведення аудиту фінансової звітності відповідно до МСА. Зокрема, він установлює загальні цілі незалежного аудитора та пояснює характер і обсяг аудиту, призначеного для надання можливості незалежному аудитору досягнути цих цілей. Цей Стандарт також пояснює сферу застосування, статус і структуру МСА, а також містить вимоги, що встановлюють загальну відповідальність незалежного аудитора, застосовну в усіх аудитах, у тому числі зобов’язання дотримуватися вимог МСА. Незалежний аудитор нижче іменується «аудитором».

2. МСА написані у контексті аудиту фінансової звітності аудитором. У разі потреби їх слід адаптувати за обставин, якщо вони застосовуються до аудитів іншої історичної фінансової інформації. МСА не розглядають відповідальності аудитора, що може передбачатися у законодавчих та нормативних актах або інших документах, наприклад, у зв’язку з відкритою пропозицією цінних паперів. Така відповідальність може відрізнятися від відповідальності, встановленої у МСА. Отже, у тому разі, якщо аудитор може вважати аспекти цього МСА корисними за таких обставин, саме його відповідальністю є забезпечення дотримання всіх доречних правових, нормативних або професійних зобов’язань.

Аудит фінансової звітності

3. М

   АУДИТ

   етою аудиту є підвищення ступеня довіри визначених користувачів до фінансової звітності. Її досягають через висловлення аудитором думки про те, чи складена фінансова звітність у всіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності. У разі більшості концептуальних основ загального призначення така думка висловлюється стосовно того, чи подана фінансова звітність достовірно, в усіх суттєвих аспектах, або чи надає вона правдиву та достовірну інформацію відповідно до концептуальної основи. Аудит, проведений відповідно до МСА та відповідних етичних вимог, надає аудитору можливість формулювати таку думку (див. параграф Д1).

4. Фінансова звітність, яка підлягає аудиту, — це фінансова звітність суб’єкта господарювання, складена управлінським персоналом суб’єкта господарювання під наглядом тих, кого наділено найвищими повноваженнями. МСА не установлюють відповідальність управлінського персоналу або тих, кого наділено найвищими повноваженнями, та не скасовують юридичну силу законодавчих або нормативних актів, які регулюють їхню відповідальність. Проте аудит відповідно до МСА проводиться за передумовою, що управлінський

5. персонал і в разі потреби ті, кого наділено найвищими повноваженнями, визнали певну відповідальність, яка є фундаментальною для проведення аудиту. Аудит фінансової звітності не звільняє управлінський персонал або тих, кого наділено найвищими повноваженнями, від їхньої відповідальності (див. параграфи Д2—Д11).

6. МСА вимагають як основу для аудиторської думки, щоб аудитор отримав достатню впевненість у тому, що фінансова звітність у цілому не містить суттєвого викривлення внаслідок шахрайства або помилки. Достатня впевненість — це високий рівень впевненості. Її отримають, якщо аудитор одержав достатні та прийнятні аудиторські докази для зменшення аудиторського ризику (тобто ризику того, що аудитор висловить невідповідну думку, якщо фінансова звітність суттєво викривлена) до прийнятно низького рівня. Проте достатня впевненість не є абсолютним рівнем впевненості, оскільки існують властиві обмеження аудиту, які призводять до того, що більшість аудиторських доказів, на основі яких аудитор формулює висновки та на яких Грунтується аудиторська думка, є скоріше переконливими, ніж остаточними (див. параграфи Д28—Д52).

7. Концепція суттєвості застосовується аудитором під час як планування, так і виконання аудиту, а також під час оцінки впливу ідентифікованих викривлень на аудит і впливу невиправлених викривлень (якщо такі є) на фінансову звітність²⁶. Взагалі викривлення, в тому числі пропуски, вважаються суттєвими, якщо можна обгрунтовано очікувати, що вони, індивідуально чи в сукупності, впливатимуть на економічні рішення користувачів, прийняті на основі фінансової звітності. Судження про суттєвість здійснюються з огляду на супутні обставини; на них впливає розуміння аудитором потреб користувачів фінансової звітності у фінансовій інформації, а також величина або характер викривлення чи їхнє поєднання. В аудиторській думці йдеться про фінансову звітність у цілому, тому аудитор не несе відповідальності за виявлення викривлень, які не є суттєвими для фінансової звітності у цілому.

8. МСА містять цілі, вимоги, матеріали для застосування та інші пояснювальні матеріали, призначені для допомоги аудитору під час отримання достатньої впевненості. МСА вимагають, щоб аудитор здійснював професійне судження та зберігав професійний скептицизм протягом планування та виконання аудиту, зокрема:

а) ідентифікував та оцінював ризики суттєвого викривлення внаслідок шахрайства або помилки виходячи з розуміння суб’єкта господарювання та його середовища, включаючи внутрішній контроль суб’єкта господарювання;

б) отримував достатні та прийнятні аудиторські докази щодо існування суттєвих викривлень, розробляючи та виконуючи відповідні дії у відповідь на оцінені ризики;

в) формулював думку про фінансову звітність виходячи з висновків, зроблених на основі отриманих аудиторських доказів.

9. Форма висловлення думки аудитором, залежатиме від застосовної концептуальної основи фінансової звітності та будь-якого застосовного законодавчого або нормативного акта (див. параграфи Д12—Д13).

10. Аудитор також може нести певну відповідальність за повідомлення іншої інформації та надання звітів користувачам, управлінському персоналу, тим, кого наділено найвищими повноваженнями, або сторонам поза межами суб’єкта господарювання стосовно питань, які виникають унаслідок аудиту. Її можуть установлювати МСА чи застосовний законодавчий або нормативний акт²⁷.

Дата набрання чинності

11. Цей МСА чинний для аудитів фінансової звітності за періоди, що починаються з 15 грудня 2009 р. або пізніше.

Г1 • • •

Загальні цілі аудитора

12. Під час проведення аудиту фінансової звітності загальні цілі аудитора такі:

а) отримати достатню впевненість у тому, що фінансова звітність у цілому не містить суттєвого викривлення внаслідок шахрайства чи помилки, надаючи, таким чином, аудитору можливість висловити думку, чи складена фінансова звітність у всіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності;

б

АУДИТ

) надати звіт про фінансову звітність і повідомити інформацію, як цього вимагають МСА, відповідно до результатів, отриманих аудитором.

13. У всіх випадках, коли не можна отримати достатню впевненість, а умовно-позитивна думка в аудиторському звіті недостатня за обставин з метою надання звіту визначеним користувачам фінансової звітності, МСА вимагають, щоб аудитор відмовився від висловлення думки або від завдання (чи склав із себе обов’язки)²⁸, якщо відмова можлива за застосовним законодавчим або нормативним актом.

Визначення