Висновки до розділу іі

Проаналізувавши оповідання О. Генрі можна зробити такі висновки:

1.Загальними особливостями американської гумористичної літературної традиції – є свідоме перебільшенням, тяжіння до гіперболічного загострення, алогічність. Ці особливості значною мірою властиві і гумору американського письменника О. Генрі.

2. Дієвими способами створення іронічного образу у оповіданнях О. Генрі є: використання метафори (здебільш розгорнутої), каламбурного обігравання слова, гумористичного порівняння( характерною особливістю якого є те, що і об’єкт і суб’єкт порівняння мають в собі ознаку комічного), гіперболи, власних імен (прізвищ і прізвиськ персонажів), лексико-синтаксичного алогізму (зв’язок одного слова з двома або декількома іншими в різних смислових планах), багатозначності слова, фразеологічних зворотів, просторічних висловлювань.

3. Для того, щоб фразеологічний зворот набував комічного ефекту, автор його зазвичай дещо змінював. Він використовував прийоми семантичного оновлення та структурно-семантичного оновлення фразеологізмів. У О. Генрі у структуру фразеологізму може вклинитися компонент іншого фразеологізму, фразеологізм може вживатись з подальшим обіграванням одного з його компонентів , або у невластивій йому синтаксичної функції.

4. Оповідання О.Генрі перекладали такі українські перекладачі як Остап Вишня, О. Логвиненко, М. Дмитренко, В. Мусієнко, М. Тупайло, Т. Тихоновій.

5. Способи перекладу мовностилістичних засобів створення гумору.

Імена перекладаються за допомогою транскрипції або транслітерації, а от прізвиська зазвичай перекладаються (калькуються). При перекладі фразеологічних одиниць використовується описовий метод. Реалії перекладаються за допомогою трансформаційних прийомів, додавання або вилучення певних лексичних елементів. Ламана мова, яка створює комічний ефект перекладається за допомогою функціонального перекладу. Зрештою перекладач може генералізувати або ж українізувати незвичайні у перекладі англійські слова, тим самим вносити свої особливості у художній твір.

Список використаної літератури

1. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка: (Стилистика декодирования)./ И.В. Арнольд. – М.: «Просвещение».- 1990. – С. 198-211

2. Бабич В.М. Лінгвокраїнознавча інтерпретація англомовного тексту./ В.М. Бабич – К.: «Либідь». – 1990.- С. 76-94.

3. Бенвенист Э. Общая лингвистика./ Э. Бенвенист – М.: «Прогресс».- 1974. С. 83-102

4. Болдырева А.Е. Лингво-когнитивные механизмы создания юмористического эффекта // Мова і культура. Серія “Філологія”. – К.: «Либідь» 1998.- С. 23-32

5. Борев Ю.Б Комическое./ Ю.Б. Борев – М: «Искусство».- 1970.– С. 114-127.

6. Влахов С.И., Флорин С.П. Непереводимое в переводе. Реалии // Мастерство перевода: Сб. статей.1969. – М.: «Советский Писатель».- 1970. – С. 432-456.

7. Генрі О. Вибране: Королі і капуста. Оповідання та новели /О. Генри. К.: «А. С. К». - 2006. – С 245-257

8. Генрі О. Оповідання Short Stories : / O. Henrу. – Харків: «Фоліо», 2006. – 223 с.

9. Голубков Р.А. Мир сатирического произведения./ Р.А. Голубков – Самара: «Сам. гос. ин-т.»- 1991. – С. 34-48

10. Henry O. Springtime a La Carte [Електронний ресурс ]. – Режим доступу: www.literaturecollection. com/a/o.henry/37/

11. Ковбасенко Ю. Мистецтво аналізу й інтерпретації художнього тексту // Зарубіжна література в навчальних закладах. -2003. -№ 6. - С.

12. Лановик М.Б Теорія відносності художнього перекладу. Літературознавчі проекції./ М.Б. Лановик .-Тернопіль: «ТНПУ» 2006. – 470 с

13. Лінгвістичний аналіз // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. -2004. -№ 6. - С. 40-42

14 Левидова И. М. О. Генри и его новелла. / И.М. Левидова. - М. : «Худож. лит», 1973. –С. 67-82.

15.ЛотоцькаО. Л Інтерпретація новел у О. Генрі в українській словесності- [Електронний ресурс ]. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/.../Lotocka.pdf16. 16. Pocheptsov G.G. Language and humor. – Kiev. – vysca skola. - 1990

17. Чужомовне письменство на сторінках західноукраїнської періодики (1914-1939):Бібліогр. покажч. / За заг. ред. О. Лучук, Т. Лучука. – Львів: Видавн. центр « ЛНУ» м. І. Франка, 2003. – 194 с.