3.2. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації вартості.

Процес цієї оптимізації заснований на оцінці вартості власного капіталу за різних умов його залучення (попередні три варіанти) і здійснення багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу за формулою:

СЗВ = ΣВі*Пві (5.10)

де СВК – середньозважена вартість капіталу підприємства;

Ві — вартість певного елементу капіталу;

Пві — питома вага певного елементу капіталу в загальній сумі.

Критерієм відбору певної структури капіталу є мінімальне значення його середньозваженої вартості. Результати навести у вигляді табл. 5.8.

Таблиця 5.8.

Розрахунок середньозваженої вартості капіталу

Показники	Варіант 1	Варіант 2	Варіант 3
1. Загальна потреба в капіталі, %	100	100	100
2. Варіанти структури капіталу: а) власний капітал б) залучений капітал
3. Рівень ставки % по кредиту з врахуванням премій за ризик
4. Ставка податку на прибуток
5. Податковий коректор (ряд.1-ряд.4)
6. Рівень ставки % по кредиту з врахува­нням податкового коректору (ряд.3*ряд.5)
7. Вартість складових капіталу, % а) власного б) залученого (ряд. 2б*ряд.6/100)
8. Середньозважена вартість капіталу, % ((ряд.7а*ряд.2а + ряд7б*ряд.2б)/100)

3.2. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків ґрунтується на диференційному виборі джерел фінансува­ння різних частин активів підприємства. При цьому всі активи поділяють на:

а) позаоборотні активи;

б) постійна частина оборотних активів - незмінна частина сукупного їх розміру, яка не залежить від сезонних та інших коливань обсягів операційної діяльності і не пов'язана з формуванням запасів сезонного зберігання, дострокового завезення і цільового призначення. Іншими словами, вона розглядається як незнижуваний мінімум оборотних активів, необхідний підприємству для здійснення поточної операційної діяльності;

в) змінна частина оборотних активів - варіативна частина їх сукупного розміру, яка пов'язана з сезонним зростанням обсягів реалізації продукції, необхідністю формування в окремі періоди діяльності підприємства товарних запасів сезонного зберігання, дострокового завезення і цільового призначення.

Існують 3 принципові підходи до фінансування різних груп активів, які відображені в табл. 5.9.

Таблиця 5.9.

Основні підходи до формування капіталу підприємства

Умовні позначення до табл. 5.9.: КПК — короткостроковий позиковий капітал; ДПК — довгостроковий позиковий капітал; ВК — власний капітал.

Виходячи з цих умов, обирається підхід до формування структури капіталу на підприємстві, що аналізується. Здійснюються необхідні розрахунки.

На основі виконаних розрахунків робляться загальні висновки та надаються пропозиції щодо покращення структури капіталу на підприємстві, діяльність якого аналізується.