1.3. Аналіз залучення позикового капіталу.

1.3.1. На цьому етапі роботи, перш за все, здійснюється оцінка загального обсягу залучення позичкових ресурсів, їх структури, порівняння темпу їх динаміки з темпами приросту власних фінансових ресурсів , обсягу реалізації тощо (табл. 5.4.).

Таблиця 5.4.

Аналіз залучення позичкових ресурсів

Показники	Базо­вий рік	Звіт­ний рік	Відхилення
			абс., тис. грн.	відн, %
1. Виручка від реалізації продукції без ПДВ
2. Обсяг товарної продукції в порівняльних цінах
3. Валовий прибуток (збиток)
4. Чистий прибуток (збиток)
5. Позиковий капітал, тис грн.
у % до суми загального капіталу
в тому числі: 5.1. Довгострокові зобов’язання, тис грн.
у % до позикового капіталу
5.2. Короткострокові зобов’язання, тис. грн.
у % до позикового капіталу
6. Загальна сума капіталу

За результатами табл. 5.4. наводяться висновки щодо відповідності темпів зміни різних складових позикового капіталу та фінансових результатів роботи підприємства, темпів зміни власного капіталу.

Загалом, темп приросту позикового капіталу не має бути більшим ніж темп приросту обсягів товарної чи реалізованої продукції.

Також, в процесі аналізу обов’язково здійснюється оцінка структури позикового капіталу та тенденцій її зміни за аналізований період, наводяться відповідні висновки. Показники структури позикового капіталу доцільно згрупувати у табл. 5.5.

Таблиця 5.5.

Аналіз структури позикового капіталу

Показники	Базовий рік	Звітний рік	Відхилення
			абс., тис. грн.	відн, %
1. Довгострокові зобов’язання, тис. грн. у % до позикового капіталу
1.1. Довгострокові кредити банків, тис. грн. у % до довгострокових зобов’язань
1.2. Відстрочені податкові зобов’язання, тис. грн. у % до довгострокових зобов’язань
Поточні зобов’язання, тис. грн. у % до позикового капіталу
2.1. Короткострокові кредити банків, тис. грн. у % до поточних зобов’язань
2.2. Векселі видані, тис. грн. у % до поточних зобов’язань
2.3. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, тис. грн. у % до поточних зобов’язань
2.4. Інша кредиторська заборгованість, тис. грн. у % до поточних зобов’язань
Загальна сума позикового капіталу

1.3.2. Обов’язковим в процесі аналізу є визначення співвідношення довгострокового і короткострокового позикового капіталу та його динаміки на основі розрахунку відповідних коефіцієнтів.

1.3.3. Заключним моментом даного етапу аналізу є характеристика кредиторів підприємства і цілей кредитування (за наявності відповідних даних).

1.4. Розрахунок співвідношення власного та позикового капіталу та дослідження тенденцій його зміни, розрахунок коефіцієнтів фінансової стійкості підприємства виконується на ІОЦ інституту з використанням комп’ютерної програми “Оцінка економічного потенціалу”.

Також, на цьому етапі досліджуються зміни у складі власного і позико­вого капіталу, аналізується співвідношення довгострокових і короткостроко­вих зобов’язань підприємства. Результати подаються у вигляді табл. 5.6.

Таблиця 5.6.

Власний і позиковий капітал підприємства

Показники	Базовий рік	Звітний рік	Відхилення
Всього майна в т.ч.: 1.Власні кошти у % до майна 2.Позичкові кошти у % до майна з них: 2.1) довгострокові зобов’язання у % до позичкових 2.2) короткострокові зобов’язання у % до майна

1.5. Оцінка ефективності використання власного та позикового капіталу підприємства виконується на ІОЦ інституту з використанням відповідної комп’ютерної програми “Оцінка економічного потенціалу”.

2. Оцінка основних факторів, що впливають на формування структури капіталу (галузеві особливості операційної діяльності, стадія життєвого циклу, кон’юнктура ринку капіталу та товарного ринку, рентабельність операційної діяльності підприємства, рівень оподаткування прибутку, рівень операційного лівериджу, ставлення кредиторів до підприємства).

Галузеві особливості операційної діяльності. Характер цих особливостей визначає структуру активів підприємства, їх ліквідність. Підприємства з високим рівнем фондомісткості виробництва продукції в силу високої частки позаоборотних активів мають низький кредитний рейтинг і орієнтуються на власне фінансування. Крім того, галузеві особливості визначають різну тривалість операційного циклу.

Стадія життєвого циклу. Вона в свою чергу впливає на структуру капіта­лу, бо економічно невигідно вкладати кошти в занепадаюче підприємство.

Кон’юнктура ринку капіталу та товарного ринку. В залежності від неї підвищується або знижується вартість залученого капіталу з різних сфер.

Рентабельність операційної діяльності підприємства. Суттєво впливає на формування структури капіталу, тому що підприємства з більш високою рентабельністю, а, отже, і прибутковістю діяльності, більше орієнтуються на внутрішні джерела фінансової діяльності. Показник рентабельності розглядається в динаміці.

Рівень оподаткування прибутку. В умовах низьких податкових ставок на прибуток або суттєвого використання податкових пільг на прибуток, різниця в вартості власного і залученого сформованого капіталу знижується – це пов’язано з тим, що більш доцільним є формування капіталу за рахунок власних джерел.

Рівень операційного лівериджу. Він відображає ступінь чутливості операційного прибутку до зміни обсягу реалізації продукції на підприємствах з різними співвідношеннями цих видів витрат. Коефіцієнт операційного лівериджу визначається:

Впост

Кол = ,

Взаг

(5.6)

де Кол – коефіцієнт операційного лівериджу;

Впост – сума постійних операційних витрат;

Взаг – загальна сума операційних витрат.

Чим вище значення Кол, тим швидше підприємство здатне нарощувати операційний прибуток. Конкретне співвідношення приросту суми операційного прибутку і суми обсягу реалізації, що досягається при визначеному коефіцієнті операційного лівериджу, характеризується показником “ефект операційного лівериджу”:

(5.7)

де ЕОЛ - ефект операційного лівериджу;

Δ ВОП – темп приросту валового прибутку, %;

Δ ОР – темп приросту обсягу реалізації продукції, %.

Ефект операційного лівериджу може визначатися за такими формулами:

(5.8)

де  МП – темп приросту маржинального прибутку, %;

 ВОП – темп приросту валового прибутку, %;

 ЧОД – темп приросту чистого доходу.

Ставлення кредиторів до підприємства визначає можливість залучення капіталу на вигідних для підприємства умовах.