Обслуговування вовчків

Перед початком роботи вовчка перевіряють:

• відсутність сторонніх предметів у завантажувальній чаші;

• напрямок обертання шнеку;

• правильність складання різального механізму і ступінь його затискання у робочому циліндрі.

Після цього завантажують у чашу невелику кількість сировини і вмикають електродвигун. Через певний проміжок часу (тривалість пускового періоду до 1 хв), коли швидкість обертання шнеку досягне номінальної величини, у завантажувальну чашу (бункер) подають повну кількість сировини вручну, самопливом або за допомогою механізму завантаження, слідкуючи за тим, щоб до чаші разом з сировиною не потрапили сторонні предмети, що може призвести до пошкодження шнека.

Під час нормальної подачі сировини до чаші роботу різального механізму налагоджують гайкою-маховиком. Особливу увагу приділяють регулюванню ножових механізмів. При сильно затягнутій гайці двобічний ніж заклиниться між площинами решіток, що може призвести до поломки не тільки ножів, але й інших механізмів машини. Якщо ж недостатньо затягнути гайку, з'явиться зазор між лезами хрестоподібних ножів і площинами решіток, це погіршить умови різання і збільшить витрати потужності на різання. Найчастіше гайка затягується до межі, а потім послаблюється на 1 /4 - 1 /3 оберти.

Леза двобічних хрестоподібних ножів періодично загострюють по передніх гранях. Вони повинні щільно прилягати до площин ножових решіток, між ними не повинно бути ніяких зазорів.

Небажаним є холостий хід вовчка, тобто за відсутності сировини. Робота на "сухих" ножах призводить до їх передчасного спрацювання, до їх затуплення.

Сировину до чаші вовчка необхідно подавати рівномірно - це збільшить термін роботи машини.

Неприпустимим є зупинення вовчка за повного завантаження.

9. Інженерні розрахунки

Приклад розрахунку

Згідно заданої продуктивності (1600кг/год) розрахуємо ріжучу здатність механізму з формули:

,

звідки

,

де М – продуктивність вовчка, кг/год;

– коефіцієнт використання різальної здатності механізму ( );

F – різальна здатність механізму, м²/год;

F₁ – поверхня поділу при подрібненні одиниці маси продукту м²/кг (F₁=0,6…0,7).

Розраховуємо діаметр решітки з формули для визначення ріжучої спроможності механізму

,

звідки , м

де – коефіцієнт використання площі решітки під отвори для проходу м'яса ( );

k₁, k₂, k_і, – число лез ножа (k=4);

i – кількість площин, по яких відбувається різання в механізмі (і=4);

n – частота обертання ножів (приймаємо n=140 об/хв.).

Приймаємо D=0,130м.

Потужність двигуна привода вовчка визначається за формулою:

, кВт,

де N₁, N₂, N₃ – потужності, необхідні відповідно, для різання сировини, подолання тертя в деталях різального механізму, для роботи черв’яка, кВт;

– ККД передач від двигуна до вала черв’яка.

Потужність необхідна для різання сировини, кВт

,

де – питома витрата енергії на перерізання сировини, кДж/м² ( ).

кВт.

Потужність необхідна для подолання тертя в деталях різального механізму, кВт,

,

де – коефіцієнт тертя ковзання по решітці, ;

p – питомий тиск на поверхні стику, р=200…300 Н/см²;

k – кількість лез ножа;

z – число ріжучих площин;

- кутова швидкість обертання ножів, с^-1,

с^-1;

D,d – зовнішній та внутрішній діаметри лез ножа, см , (D=12,5 см, d=4 см);

b – ширина площини контакту лез ножа та решітки (b=0,3см);

кВт.

Потужність необхідна для роботи черв’яка, кВт,

,

де - коефіцієнт, що враховує втрати енергії на тертя продукту о стінки,

р₀ – питомий тиск створюваний черв’яком для проходження сировини через усі решітки, Н/см²,

,

де z₀ – число решіток у ріжучому механізмі,

Н/см – коефіцієнт допустимої напруги зсуву продукції,

k – коефіцієнт використання решітки (k=06,÷0,8),

d_пр – приведений діаметр решітки, см,

см,

Н/см²,

d₁ – найбільший діаметр решітки, см (d₁ = 3)

d₂ – середня погрішність у діаметрі, см (d₂ = 0,3)

Отже кВт.

Визначаємо загальну потужність:

кВт

За каталогом приймаємо асинхронний двигун потужністю

N = 11кВт.