12. Політичні ідеї марксизму

Марксистська соціалістична доктрина включала ряд політичних ідей, які повинні були забезпечити перевлаштування суспільства. Найголовнішими з них були:

- домінування класової боротьби як рушійної сили історичного прогресу в суспільному житті, в історії всіх антагоністичних формацій; вважали, що держава - продукт класових стосунків і служить інтересам економічно панівного класу;

- месіанське призначення пролетаріату - здійснити переворот в капіталістичному способі виробництва, ліквідовувати експлуатацію праці, класи. У цьому усесвітньо історична роль робочого класу;

- необхідність насильницької політичної революції для виконання пролетарської місії могильника капіталізму;

- для організації робочого класу на політичну боротьбу за владу і побудову суспільства, заснованого на комуністичних ідеалах, необхідне створення особливої безкомпромісної пролетарської партії нового типа;

- центральна ідея марксисткою політичної теорії - ідея диктатури пролетаріату як знаряддя побудови основ соціалізму в перехідний період від капіталізму до соціалізму. Суть диктатури пролетаріату - з'єднання законодавчої, старанної і судової влади;

- аби вести за собою пролетаріат до наміченої мети, партія повинна проводити рішучу ідеологічну боротьбу з класовими противниками. (Маркс і Енгельс вели боротьбу з II.Прудоном, Л. Лассалем, М. Бакуніним. Ленін з меншовиками. Сталін з троцкистами, «націоналістами» і ін.);

13. Сутність влади

Влада є складним за сутністю й багатоманітним за формами вияву явищем суспільного життя. Існує багато різних концепцій і визначень цього поняття. За вихідне й найпростіше можна взяти визначення влади як вплив однієї частини суспільства (індивіда, групи, організації тощо) на поведінку іншої у бажаному для себе напрямі.

Економічна влада — це об'єктивно зумовлені матеріальними потребами життя суспільства відносини, в яких власник засобів виробництва підпорядковує своїй волі волю інших учасників процесу виробництва. Засобами такого підпорядкування можуть бути як безпосереднє володіння власністю, так і контроль над нею, а також кошти, цінні папери, договірні зобов'язання тощо. Використовувані офіційно, ці засоби мають відповідне правове закріплення.

соціальна означає розподіл благ соціальних. Вона пов'язана з визначенням статусу різних груп у структурі суспільства, посад, прав та обов'язків, наданням соціальних послуг у сфері освіти, охорони здоров'я, забезпечення житлом тощо, а також розподілом доходів, різноманітних пільг і привілеїв.

Духовно-інформаційна влада — це організація духовного виробництва в усіх його формах і здійснення інформаційного та ідеологічного впливу. Ця влада реалізується за допомогою засобів духовно-інформаційного впливу на людей. Такими засобами можуть бути мораль, релігія, ідеологія, мистецтво, наукові знання, інформація про поточні події суспільного життя тощо. Величезну владу над людьми має, зокрема, церква. Ця влада грунтується на вірі в релігійні догмати і здебільшого не має правового закріплення за винятком тих держав, де церква визнається офіційним політичним інститутом.