
- •Визначення і характеристика політики, як сіспільне явище.
- •Характеристика суб’єктів політики за місцем і ролю в соціальній структурі суспільства.
- •Основні функції політики
- •Обьект, предмет та структура поличної науки
- •Характеристика основних функцій політичної науки
- •Становлення політологіі, як навчальної дисципліни
- •Політична думка Стародавньго Китаю
- •Політичне вчення Арістотеля і Платона
- •Політична думка Середньовіччя.
- •Політичний Доробок Нікколо Макіавелі
- •Новий час та Просвітництво
- •Політичні ідеї марксизму
- •Сутність влади
- •Характеристика основних концепцій та сутності влади
- •Характеристика основних функцій політичної влади
- •Легітимність політичної влади: сутність, технологія легітимності Веберата Хелда
- •Криза легітимності
- •Особливість політичної влади в Україні на сучасному етапі
- •Політична система суспільства
- •Політична система Алмонда
- •Політичний режим як функ. Характеристика політичної системи суспільства
- •Тоталітарний, демократичний, авторитетний режим
- •Не демократичні режими в демократичні (форми трансформації)
- •Характеристика політичної системи та політичного режиму сучаної України
Не демократичні режими в демократичні (форми трансформації)
Отже, за загальними правилами, трансформація недемократичного режиму демократичним проходить чотири послідовні етапи:
- Лібералізації недемократичного режиму;
- Переговорів і укладення угод;
- Прийняття рішень;
- Консолідації демократичних інститутів, звикання суспільства до нових політичних механізмів
Перший етап є підготовчим, а три наступні своїм змістом повинні власне перехід є вони характеризуються перевагою демократичних процедур та інститутів, які, однак, ще не є стійкими З набуттям ними і стійкості перехідний період завершується, і держава стає демократичною.
Характеристика політичної системи та політичного режиму сучаної України
Політичний режим – це характеристика не тільки держави, але й всієї політичної системи. Відносини між людьми з приводу державної влади й відносини людей з державною владою, які формують зміст політичного режиму, розгортаються саме у сфері політичної системи. Оскільки остання є одним із рівнів громадянського суспільства, то корінні соціально-економічні й культурні основи цього суспільства зумовлюють характер держави не безпосередньо, а втілюючись в особливостях політичного режиму. Сучасний політичний режим України визначити важко. Він поєднує в себе певні елементи всіх видів відомих на цей час режимів і не може бути тлумачним однозначно. Тим більш, що його формування відбувається в умовах гострої економічної, політичної і соціальної кризи, перебудови українського суспільства, переходу на нові принципи політичного і суспільно-економічного життя. наукових позицій оцінити процеси, які сьогодні відбуваються в суспільстві. Такі дані можуть стати головним знаряддям подолання кризи, налагодження в країні життя за вищими світовими стандартами. ВисновкиВ сучасній Україні існує і специфічний "змішаний" політичний режим, в якому поєднуються ознаки всіх основних чистих різновидів політичних режимів: демократичного, авторитарного, автократичного, диктаторського, тоталітарного, анархічного, охлократичного. Передбачити направлення подальшої еволюції політичного режиму сучасної України досить складно, тому що характер еволюції залежить від надто величезної кількості факторів, і внутрішніх, і зовнішніх. В Україні, де поряд з сильними традиціями інтернаціональної єдності народів існують історичні активні націоналістичні і сепаратистські сили, процес становлення і розвитку політичної системи і політичного режиму ринкової держави набуває ряду специфічних особливостей, а діяльність різноманітних політичних структур і рухів насторожує маси, змушує їх ревно оберігати вже надбані політичні цінності. В таких умовах політичні лідери в Україні використовують політичну ситуацію і розгортують діяльність по створенню такої системи суспільних політичних відносин, що сприймалася б з розумінням народом і його посланцями в представницьких органах влади. В сучасних умовах в Україні здійснюється процес передачі влади на місцях органам самоврядування, а всередині їх – розмежовування законодавчих і виконавчих органів, йде пошук найоптимальніших структур з урахуванням досвіду інших країн.