Визначення і характеристика політики, як сіспільне явище.
Проте,
політика як суспільне явище виникає
задовго до того, як Арістотель дав цьому
феномену своє визначення. Так на
територіях Єгипту, Китаю, Месопотамії
та ін. вже в 4-5 тисячоліттях до нашої ери
існували крупні політичні співтовариства.
Політика виникає у момент
переходу від родоплеменних форм
організації суспільства до державних.
Необхідність регулювання суспільного
життя усвідомлювалася людьми з давніх
пір. Проте в первісних суспільствах
організуючою силою виступали
кровноспоріднені зв'язки, релігійні
норми, звичаї, традиції і вдачі. Пізніше
ж, відносини між людьми все більш
ускладнювалися. Так (1) з виникненням
приватної власності і руйнуванням общин
багато хто став жити окремо і незалежно,
у них з'явилися своя особлива мета і
потреби, які часом суперечили інтересам
інших людей. (2) При цьому посилювалася
суспільна нерівність. Суспільство
розшаровувалося на багатих і бідних,
на власників засобів виробництва і
неімущих, на роботодавців і найманих
працівників. (3) Поступово складалися
відособлені соціальні групи: касти,
стани, класи, шари, нації, конфесійні,
професійні і інші спільності. (4) В той
же час з розвитком суспільного розподілу
праці посилювалися взаємозв'язки людей,
їх залежність один від одного, частішали
і загострювалися зіткнення окремих
громадян і груп, виникали конфлікти в
суспільстві.
На
фоні такого ускладнення суспільного
життя стає очевидним, що природних,
колишніх регуляторів людських відносин
вже недостатньо. Була потрібна особлива
соціальна сила - політика, яку Платон
красномовно визначив, як «мистецтво
жити разом».
Політика - це діяльність груп, партії, індивідів, держави, пов'язана з реалізацією загальнозначущих інтересів за допомогою політичної влади. Отже, політика - багатоманітний світ відносин, діяльності, поведінки, поглядів і комунікаційних зв'язків між людьми з приводу влади і управління суспільством.
Характеристика суб’єктів політики за місцем і ролю в соціальній структурі суспільства.
Суб'єктами політики є окремі особи, організації чи суспільні рухи, які постійно і відносно самостійно беруть участь у політичному житті відповідно до своїх інтересів, впливають на політичну поведінку інших суб'єктів, спричиняють ті чи інші зміни у політичній системі. Суб'єкт політики передбачає наявність самих соціумів та їх організацій, здатних до політичної діяльності; цілеспрямовану діяльність; виявлений інтерес; взаємозв'язок, взаємодію з об'єктом політики. Рушійною силою активності суб'єктів політики є наявність політичного інтересу. Обсяг активності зумовлений здатністю суб'єктів впливати на поведінку людей, підпорядкувати політичні дії виробленим цілям, спричинити зміни у політичному стані, впливати на політичний процес.
Основним суб'єктом політики є людина, і саме завдяки її діяльності діють соціально-політичні спільноти та створені ними організації.
Особа є учасником політичного процесу, представником певної групи або, як громадянин, наділений політико-правовою суб'єктністю. Виокремлюють декілька рівнів політичної суб'єктності особи:
— громадянин, який бере участь у політиці через виконання громадських обов'язків або через громадську організацію;
— член політичної партії;
— громадсько-політичний діяч;
— адміністратор;
— депутат;
— політичний лідер.
До первинних суб'єктів політики належать соціальні групи, етноси, класи, територіальні, демографічні, професійні та релігійні об'єднання.