4. Партико з. В. Загальне редагування: нормативні основи: Навчальний посібник – л.: Афіша, 2006.

5. Різун В. В. Літературне редагування. – К.: Либідь, 1996.

6. Серажим к. С. Текстознавство: підручник. – к.: Київський університет, 2008.

Додаткова:

1. Васильева А. Н. Газетно-публицистический стиль речи. – М.: Русский язык, 1982.

2. Григораш Д. С. Теорія і практика редагування газети. – Л.: Вид-во Львів. ун-ту, 1966.

3. Пономарів о. Д. Культура слова: Мовностилістичні поради. – к.: Либідь, 1999.

4. Солганик Г. Я. Стилистика текста. – М.: Флинта: Наука, 1997.

5. Стилистика газетных жанров. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981.

Практичне заняття № 5

(2 години)

Тема. Текст ЗМК як предмет редагування

Мета: розглянути стильові особливості різних жанрів журналістики, розкрити специфіку редакторськог опрацювання текстів ЗМК.

Завдання:

а) опрацювати зазначену літературу;

б) підготуватися до бесіди за питаннями плану;

в) виконати практичне завдання.

План

1. Журналістський текст як предмет редагування: комунікативні установки, типологічна структура, поняття ефективності журналістського матеріалу.

2. Поняття жанру в журналістиці. Традиційний жанроподіл (інформаційні, аналітичні та художньо-публіцистичні жанри).

3. Актуальність журналістського повідомлення, якісні характеристики фактів у журналістиці.

4. Показники якості журналістського повідомлення.

Практичне завдання: письмово здійснити цілісний редакторський аналіз трьох самостійно підібраних журналістських матеріалів (різного жанру, комунікативного спрямування).

Методичні рекомендації: при виконанні практичного завдання варто зосередитись на комплексному аналізі тексту за такими параметрами: актуальність тематики, проблематики, основна думка, мовний рівень, композиційні особливості, логіка викладу матеріалу, новизна та цінність інформації, дотримання соціальних норм, уживання художніх засобів (якщо вони використовуються, то з якою метою), спрямування на певну аудиторію.

Література

Основна:

1. Капелюшний А. О. Редагування в засобах масової інформації: Навчальний посібник. – Л: ПАІС, 2009.

2. Капелюшний А. О. Стилістика і редагування. – Л.: ПАІС, 2002.

3. Накорякова К. М. Литературное редактирование материалов массовой информации. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1994.

4. Партико з. В. Загальне редагування: нормативні основи: Навчальний посібник – л.: Афіша, 2006.

5. Різун В. В. Літературне редагування. – К.: Либідь, 1996.

6. Серажим к. С. Текстознавство: підручник. – к.: Київський університет, 2008.

Додаткова:

1. Васильева А. Н. Газетно-публицистический стиль речи. – М.: Русский язык, 1982.

2. Григораш Д. С. Теорія і практика редагування газети. – Л.: Вид-во Львів. ун-ту, 1966.

3. Пономарів о. Д. Культура слова: Мовностилістичні поради. – к.: Либідь, 1999.

4. Солганик Г. Я. Стилистика текста. – М.: Флинта: Наука, 1997.

5. Стилистика газетных жанров. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981.

Практичне заняття № 6

(2 години)

Тема. Видавничі норми редагування, коректура, особливості редагування на різних етапах видавничого процесу

Мета: закріпити знання про різновиди видавничих норм, розвивати практичні навички контролю дотримання видавничих норм у тексті.

Завдання:

а) опрацювати зазначену літературу;

б) підготуватися до бесіди за питаннями плану;

в) виконати практичне завдання.

План

1. Видавничі норми редагування.

2. Норми для основного простого тексту. Норми для основного складного тексту.

3. Норми для ілюстрацій.

4. Поняття про коректуру. Функції коректора.

5. Особливості редагування на різних етапах видавничого процесу. Авторське саморедагування. Особливості творчого редагування.

Практичне завдання: підібрати приклади для ілюстрування порушення видавничих норм для основного простого тексту (числа, дати, цитати).

Методичні рекомендації: при підборі текстів для ілюстрування порушення видавничих норм варто визначити стилістичні та жанрові особливості кожного тексту, проаналізувати особливості потенційної аудиторії, попередньо окреслити основні методи контролю, які варто застосувати в кожному конкретному випадку.

Література

Основна:

1. Крайнікова Т. С. Коректура: підручник. – К.: Наша культура і наука, 2005.

2. Мильчин А.Э., Чельцова Л.К. Справочник издателя и автора. – М.: Олимп, 1999.

3. Партико З. В. Загальне редагування: нормативні основи: Навчальний посібник – Львів, 2006.

Додаткова:

1. Рисс О. В. Что нужно знать о корректуре. – М.: Книга, 1973.

2. Тимошик М. С. Видавнича справа та редагування: Навчальний посібник. – К., 2004.

3. Ярема С. М. Технічне редагування. – К.: Ун-т «Україна», 2003.

Практичне заняття № 7

(2 години)

Тема. Підсумкова модульна контрольна робота (тест), колоквіум

Мета: розкрити особливості видавничого процесу, його етапи та значення редагування в контексті цілісної підготовки текстів до друку; перевірити рівень знань, умінь і навичок студентів.

Завдання:

а) повторити теоретичні положення;

б) підготуватися до підсумкової модульної контрольної роботи;

в) приготувати для перевірки зошити для лекційних та практичних занять.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Поняття літературного редагування.

2. Функції літературного редактора. Особливості творчого редагування.

3. Предмет і завдання літературного редагування як навчальної дисципліни.

4. З якими дисциплінами взаємодіє літературне редагування?

5. Поняття редакційної норми.

6. Класифікація норм редагування за змістом.

7. Класифікація норм редагування за формою.

8. Якими групами норм послуговується літературне редагування?

9. Видавничі норми редагування.

10. Норми редагування для основного простого тексту.

11. Норми редагування чисел і дат.

12. Норми редагування посилань.

13. Норми редагування цитат.

14. Норми редагування чужомовних текстів у повідомленні.

15. Норми редагування для основного складного тексту (таблиці, формули).

16. Характеристика норм редагування ілюстрацій.

17. Методи редагування. Різновиди методів редагування.

18. Методи контролю. Класифікація методів контролю.

19. Методи виправлення.

20. Поняття коректури.

21. Коректурні виправлення.

22. Коректурні знаки. Групи коректурних знаків.

23. Коректурні знаки для текстових оригіналів.

24. Коректурні знаки для ілюстраційних оригіналів.

25. Коректура за допомогою сполучних ліній («на віжках»).

26. Поняття правки.

27. Правка-доопрацювання.

28. Правка-переробка.

29. Правка-вичитування.

30. Правка-скорочення.

31. Способи перевірки точності й достовірності фактологічного матеріалу.

32. Тематична організація повідомлення. Робота редактора над темою.

33. Актуальність теми повідомлення.

34. Розкриття та розробка теми.

35. Актуальність теми в текстах ЗМК: робота редактора.

36. Особливості роботи редактора з композиційною організацією тексту.

37. Композиція. Архітектоніка.

38. Види композиції.

39. Композиційні шаблони.

40. Рубрикація, її різновиди.

41. Поняття помилки. Загальна класифікація помилок.

42. Значущі та незначущі помилки.

43. Типові помилки в повідомленнях ЗМК.

44. Прийоми видалення типових нормативно-стилістичних помилок.

45. Поняття стилів, типів мовлення.

46. Поняття тексту.

47. Жанр журналістського твору. Стильова характеристика жанрів.

48. Типи редакторського читання (ознайомче, оціночне та шліфувальне).

49. Межі втручання редактора в текст.

50. Поняття мовної норми.

51. Специфіка роботи редактора з текстами ЗМК.

52. Поняття квалілогії тексту.

53. Поняття якості тексту.

54. Чинники, що знижують якість тексту.

55. Чинники, що знижують якість текстів ЗМК.

56. Правила здійснення правки.

57. Мовностилістична правка тексту.

58. Поняття авторського саморедагування.

59. Історичні аспекти розвитку літературного редагування.

60. Суспільне значення праці літературного редактора.