Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
УМПС, індивід. завд.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
166.4 Кб
Скачать

Література:

1. Радевич-Винницький Я. Етикет і культура спілкування: Навчальний посібник. – К., 2006.

2. Антоненко- Давидович Б. Як ми говоримо? – К., 1997.

3. Венжинович М.Ф. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. – К., 2008.

4. Пентилюк М. І. Культура мови і стилістика. – К., 1994.

5. Мацько Л.І., Мацько О. М., Сидоренко О.М. Українська мова: Навчальний посібник. – К., 1998.

6. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення. – Львів, 1990.

  1. Богдан С.К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність, – К., 1998.

Алгоритм роботи над проектом:

– визначення проблеми, теми, мети;

– формулювання завдань;

– формування груп;

– продумування ходу діяльності, варіантів дослідження;

– розподіл обов’язків;

– узагальнення результатів дослідження;

– підготовка презентації;

– презентація роботи;

– оцінювання;

– рефлексія.

Опис проекту

(Для виконання проекту студенти об’єднуються в три групи).

Група істориків: опрацьовує історичні джерела; систематизує інформацію з проблем культури спілкування; готує слайди з висловами відомих філософів, риторів, мовознавців щодо культури мовлення; підводить підсумки, формулює висновок, готує презентацію за опрацьованим матеріалом.

Група дослідників: збирає інформацію з наукових, навчальних, фахових джерел, інтернет-ресурсів, засобів масової інформації з основних понять теми; простежує причини появи та функціонування суржику в українській мові; визначає ознаки культури мови та мовлення.

Група майстрів слова: досліджує складники мовленнєвої майстерності; визначає комунікативні якості мовлення; готує виставку книг з культури мовлення для офісних бібліотек; працює над презентацією підготовленого матеріалу дослідження.

Кінцевий продукт:

група істориків: демонстрація слайдів, де відображено дібрані матеріали з питань дослідження.

група дослідників: презентація матеріалів науково-пошукової роботи.

група майстрів слова: презентація виставки книг з культури ділової комунікації.

Тема. Становлення української юридичної (економічної) термінології

Мета: дослідити витоки української правничої (економічної0 термінології, простежити етапи її становлення; сучасні проблеми функціонування юридичної (економічної) термінології.

Основні поняття: термін, термінологія, види термінів, походження термінів.

Завдання: з’ясувати основні джерела, шляхи формування української юридичної (економічної) термінології; встановити роль праслов’янського та загальнослов’янського фонду у формуванні української юридичної (економічної) термінології; дослідити функціонування в мові сучасного українського права запозичень (грецизми, латинізми, германізми, полонізми тощо) та їх засвоєння на різних мовних рівнях; простежити ступінь розроблення юридичної (економічної) термінології на загальнонаціональній мовній основі; з’ясувати роль державних, наукових і громадських організацій у вирішенні питань упорядкування й удосконалення української юридичної (економічної) термінології; з’ясувати причини мовленнєвих помилок у юридичних (економічних) текстах.

Література:

    1. Артикуца Н.В. Джерела історичного вивчення юридичної термінології української та російської мов ХУІІ–ХУІІІ ст.//Система і структура східнослов’янських мов: Міжкаф. збірн. наук. праць УДПУ. – К., 1997.

    2. Кравченко С.П. Проблемність юридичної термінології та шляхи її удосконалення// Актуальні проблеми держави і права. – Одеса, 1998. – С. 50 – 58.

    3. Національні та інтернаціональні компоненти в сучасних терміносистемах. – К., 1993.

    4. Сербенська О.А. З історії вивчення української юридичної термінології // Питання слов’янського мовознавства. – 1963. – № 7–8.

    5. Склад і структура термінологічної лексики української мови/ Відп. ред. А.В. Крижанівська. – К., 1984.

    6. Ставнюк В.В. Юридична латина: основи граматики, вибрані юридичні терміни, формули, сентенції. – К., 1997.

Алгоритм роботи над проектом:

– визначення проблеми, теми, мети;

– формулювання завдань;

– формування груп;

– продумування ходу діяльності, варіантів дослідження;

– розподіл обов’язків;

– узагальнення результатів дослідження;

– підготовка презентації;

– презентація роботи;

– оцінювання;

– рефлексія.