Заняття 5 Тема: властивості лІпІдІв

Мета заняття: вивчити властивості жирів і жироподібних речовин.

Хід роботи

Практичне значення роботи: За допомогою якісних реакцій визначають у біологічних рідинах продукти розщеплення ліпідів.

Матеріали і реактиви: колба ємністю 50 мл, піпетки, спиртівка, сірники; рослинна олія, 50%-ий спиртовий розчин калій гідроксиду, концентрована хлоридна кислота, 5%-ий розчин барій хлорид, 5%-ий розчин плюмбум ацетат, кристалики калій гідросульфату, гліцерол, хлороформний розчин холестеролу, концентрована сульфатна кислота.

Дослід 1. Омилення жиру (проводиться попередньо).

Принцип методу: Жири під впливом лугів гідролізуються з утворенням мила і гліцеролу.

Хід роботи: У колбу з 1 мл рослинної олії додають 20 мл спиртового розчину калій гідроксиду, суміш перемішують і кип'ятять. Щоб перевірити відбувся гідроліз чи ні, відбирають у пробірку декілька крапель даного розчину і додають 1 мл дистильованої води. При наявності жирових крапель гідроліз продовжують далі.

Після омилення, розчин розводять до об’єму 20 мл дистильованою водою, і таким чином одержують розчин калієвого мила, з якого виконують досліди 2-4 для визначення наявності в ньому гліцеролу, жирних кислот і одержання нерозчинних мил.

Дослід 2. Одержання вільних жирних кислот.

Принцип методу: При додаванні до мила концентрованої соляної кислоти утворюються вільні жирні кислоти.

Хід роботи: У пробірку з 2 мл розчину калієвого мила додають 0,5 мл концентрованої хлоридної кислоти. Жирні кислоти, що утворюються, нерозчинні у воді тому будуть збиратися на її поверхні.

Дослід 3. Якісна реакція на гліцерол (акролеїнова реакція).

Принцип методу: При нагріванні гліцеролу з гідросульфатом калію відбувається дегідратація, у результаті якої гліцерин перетворюється в акролеїн-ненасичений альдегід етилового ряду зі специфічним запахом.

Хід роботи: На дно двох пробірок кладуть декілька кристаликів калій гідросульфату, потім в одну пробірку вносять 5 крапель розчину, отриманого в досліді 1, а в другу – 5 крапель гліцеролу, нагрівають у полум'ї пальника.

Утворення акролеїну визначають за характерним запахом альдегіду – запах горілого сала.

Дослід 4. Одержання нерозчинних мил.

Принцип методу: При додаванні до розчину калієвого мила розчину солей барію і плюмбуму утворюються нерозчинні солі жирних кислот.

Хід роботи: У 2 пробірки з 2 мл розчину калієвого мила вносять відповідно по 1 мл розчину барій хлориду і плюмбум ацетату. Спостерігають утворення білих осадів нерозчинних барієвого і свинцевого мил.

Дослід 5. Якісна реакція на холестерол (реакція Сальковського).

Принцип методу: Реакції якісного виявлення холестеролу засновані на його спроможності перетворюватися з вторинного спирту в ненасичений вуглеводень.

Хід роботи: У суху пробірку вносять 0,5 мл розчину холестеролу в хлороформі, додають 0,5 мл концентрованої сульфатної кислоти і обережно струшують. Після розшарування фаз спостерігають за зміною фарбування: верхній прошарок, що містить холестерол у хлороформі, забарвлюється в пурпурно-червоний колір, а нижній (прошарок сульфатної кислоти) – у темно-червоний колір із зеленою флуоресценцією. Забарвлення згодом переходить у фіолетове, потім зелене і, нарешті, у жовте.

Результати дослідів вносять у таблицю такої форми:

№ з/п	Назва досліду	Реактиви, які застосовують	Що спостерігається	Висновок
1	2	3	4	5

В кінці лабораторної роботи зробити загальний висновок.