Тема 2. Еволюція теорії та практики менеджменту

13. Концепція наукового управління передбачає:

+ оптимізацію діяльності підприємства;

– оптимізацію розподілу грошових коштів;

– введення «ноу-хау»;

– організаційний вплив на колектив.

14. Початком визнання управління наукою і самостійною сферою досліджень є:

– експерименти Р. Оуена щодо мотивації колективної праці;

+ публікація Ф. Тейлором книги «Принципи наукового управління»;

– публікація книги Н. Маккіавеллі «Правитель»;

– відкриття клинопису.

15. На початку формування менеджменту як науки було створено 5 наукових шкіл. Вкажіть, якої з перелічених шкіл не існувало:

– школа наукового управління;

– школа людських стосунків;

– школа науки управління;

+ адміністративна школа.

16. Науковці, в працях яких знаходимо зародження наукових ідей менеджменту:

+ Сократ;

– Платон;

– Маккіавеллі;

– Аристотель.

17. Принцип «економічної людини» вперше сформулював…

– Томас Гобос;

– Джеймс Стюарт;

+ Адам Сміт;

– Роберт Оуен.

18. Найвідомішими представниками концепції наукового управління є:

+ Ф. Тейлор, Г. Емерсон;

– А. Файоль, М. Вебер;

– М. Фолліт, Е. Мейо, А. Маслоу;

– Д. Мак - Грегор, Г. Форд.

19. Важливим внеском «Школи людських відносин» у практику управління було:

– створення універсальних принципів управління;

– систематичне стимулювання праці з метою збільшення її продуктивності і обсягів виробництва;

– застосування в управлінні математичних підходів;

+ перенесення центра ваги в управлінні з виконання завдань на стосунки між людьми.

20. Концепцію адміністративного управління спрямовано на:

– удосконалення організаційної структури;

+ розробку проблем і принципів управління організацією загалом;

– удосконалення функціональної структури;

– централізацію управління.

21. Основні характерні риси переходу до постіндустріального розвитку – це:

– розвиток наукового і виробничого потенціалу;

– впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво;

+ науково-технічний прогрес, а також концентрація наукового і виробничого потенціалу;

– орієнтація на нові умови розвитку суспільного виробництва.

Тема 3. Організація в системі управління

22. Підсистеми, з яких складається організація як система:

+ керуючої та керованої;

– керуючої;

– керованої;

– організаційної.

23. Організація – це група людей, діяльність яких свідомо чи спонтанно координується задля досягнення…

– прибутку;

+ спільної мети;

– конкурентних переваг;

– ринкових позицій.

24. До методів непрямого впливу належать:

+ математичні методи;

– соціологічні дослідження;

– розробка технологічного процесу виробництва;

– конкуренти.

25. До неформальних методів прогнозування відносять:

+ промислове шпигунство;

– кадровий склад підприємства;

– управління виробництвом;

– грошові кошти.

26. Структура, яку не можна класифікувати як організацію, – це:

+ студентська група;

– вищий навчальний заклад;

– маркетингова компанія;

– екологічний рух «Грінпіс».

27. Для організацій, що здійснюють посередницьку діяльність, найважливішим ресурсом є:

– технологія;

– персонал;

+ інформація;

– всі відповіді правильні.

28. Підприємець – це людина, що…

– приймає рішення і прагне будь-що його виконати, покладаючись на класичні методи управління;

+ приймає рішення і прагне досягти цілі, виявляючи гнучкість, ризикуючи, відмовляючись від нежиттєздатних ідей;

– шукає нові можливості у бізнесі, але не бажає ризикувати власним капіталом;

– надає перевагу децентралізації в управлінні, не використовує неформальні зв'язки.

29. Поняття, які не відповідають визначенню організації як системи, – це:

– синергізм;

+ симбіоз;

– залежність від зовнішнього середовища;

– динамічна рівновага.

30. Різниця між формальними і неформальними організаціями полягає в тому, що…

+ формальні виникають внаслідок реалізації певних проектів, а неформальні – внаслідок соціальної взаємодії;

– перші створені особами, які, взаємодіючи між собою, впливають одна на одну, а в других взаємодія відбувається без взаємного впливу;

– в основі формування формальних груп — вторинні потреби людини;

– неформальні організації виникають тільки всередині формальної організації.

31. До внутрішнього середовища підприємства не належать:

– мета діяльності;

– організаційна структура;

– прийняті норми і правила поведінки;

+ економічні закони, що регламентують діяльність підприємства.

32. Поділ цілей на економічні, організаційні, технічні, соціальні, наукові, політичні – це їх класифікація за ознакою:

– ієрархічності;

+ змісту;

– функціональності;

– належності до фаз життєвого циклу організації.

33. Безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність із виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг із метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності в порядку, встановленому законодавством, – це:

– управлінська діяльність;

– діяльність менеджера;

+ підприємництво;

– бізнес.

34. Рівень централізації яким характеризуються організаційні структури на підприємствах, що використовують технології масового виробництва, є:

+ високим;

– низьким;

– середнім;

– задовільним.

35. Вчений, яким здійснено поділ технологій на багатоланкові, посередницькі та інтенсивні:

– Дж. Вудворд;

+ Дж. Томпсон;

– Г. Емерсон;

– Ч. Аркрайт.

36. Розподіл завдань, пов'язаних з машинами, устаткуванням, інструментами, сировиною, формує…

+ виробничу структуру підприємства;

– організаційну структуру підприємства;

– структуру управління підприємством;

– технологічну структуру підприємства.

37. Фактори зовнішнього середовища, які не відносять до факторів непрямої дії, – це:

– політичні;

– науково-технологічні;

– демографічні;

+ преференції споживачів.

38. До факторів мікросередовища хлібокомбінату не відносять:

– населення міста;

– борошномельний завод;

+ посушливе літо;

– сільськогосподарські підприємства.

39. До факторів макросередовища університету не належать:

– соціально-культурні пріоритети населення регіону;

– рівень ВВП на душу населення країни;

– рівень інфляції в країні;

+ Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

40. До факторів зовнішнього середовища, що прямо впливають на діяльність меблевої фабрики, не належать:

– деревообробний комбінат;

– мережа меблевих салонів;

– міжнародна виставка-ярмарок «Сучасні деревообробні технології»;

+ місцеві ЗМІ.

41. До факторів зовнішнього середовища, що опосередковано впливають на діяльність кондитерської фабрики, належать:

– дитячі садочки;

+ демографічна ситуація в країні;

– ціни на какао-боби на світовому ринку;

– зміна митних тарифів на імпортно-експортні операції.

42. До причин, що спонукають підприємства виходити на зовнішні ринки, не відносять:

– митні тарифи та збори;

– нижчу вартість виробничих ресурсів;

+ систему судочинства;

– рівень освіти та кваліфікації трудових ресурсів.

43. До факторів зовнішнього середовища, що безпосередньо впливають на діяльність плодоконсервного комбінату, не належать:

– вступ України до COT;

– підвищення рівня життя населення;

+ поява на ринку технологій принципово нового безвідходного способу переробки кісточкових плодів;

– чинний Податковий кодекс.

44. Фактори зовнішнього середовища, які істотно не впливають на діяльність туристичної фірми, – це:

– політичні;

+ науково-технологічні;

– екологічні;

– природні.

45. Підприємство, яке зазнає найменшого негативного впливу в разі підвищення вартості електроенергії, – це:

– машинобудівний завод;

+ лікарня;

– деревообробний комбінат;

– автопарк.

46. Суб'єктом менеджменту виступають:

+ співробітники організації;

– виробничі процеси;

– підлеглі;

– людські, фінансові та матеріальні ресурси організації.

47. Управлінський персонал поділяють на керівників, спеціалістів, службовців (технічних виконавців) залежно від…

+ функціональної ролі в процесі управління;

– посади, яку вони обіймають;

– особистої ролі в управлінні підприємством;

– стажу роботи.