
- •Тема 1. Загальна характеристика фінансів підприємств
- •13. Фінансово-розрахункові відносини на 2-ій стадії кругообігу капіталу виникають під час:
- •14. Фінанси підприємства – це:
- •15. Суть розподільчої функції фінансів суб’єктів господарювання полягає у:
- •16. Суть контрольної функції фінансів суб’єктів господарювання полягає у:
- •Тема 2. Грошові засоби господарських формувань, порядок їх зберігання і використання
- •38. Рахунки для зберігання грошових коштів і проведення розрахункових операцій відкриваються:
- •39. Субрахунки для проведення розрахункових операцій відкриваються:
- •40. Депозитні рахунки відкриваються на підставі:
- •46. Готівку понад установлений ліміт грошових коштів підприємство повинно:
- •47. Грошові кошти на виплату заробітної плати та прирівняні до неї платежі за наявності податкової заборгованості підприємства повинні одержувати тільки з:
- •48. Для видачі з розрахункового рахунка готівки на виплату заробітної плати в установу банку необхідно подати:
- •Тема 3. Грошові надходження і витрати агропромислових підприємств
- •63. Чистою виручкою (доходом) від реалізації вважається:
- •64. Касовий метод визначення виручки від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) передбачає тільки:
- •65. Метод нарахування під час визначення виручки від продажу продукції (товарів, робіт, послуг) передбачає таке:
- •66. Розрахунок планової величини виручки від реалізації продукції поелементним методом проводиться шляхом:
- •67. Розрахунок планової величини виручки від реалізації продукції методом укрупненого розрахунку проводиться шляхом:
- •68. Розрахунок планової величини виручки від реалізації продукції комбінованим методом проводиться шляхом:
- •Тема 4. Визначення фінансових результатів господарювання
- •96. Прибуток – це:
- •97. Фінансові результати від реалізації продукції (робіт, послуг) у плановому періоді визначаються:
- •98. Рентабельність реалізації продукції розраховують як відсоткове відношення:
- •99. Фінансові результати від звичайної діяльності розраховуються:
- •100. Фінансові результати від фінансово-інвестиційної діяльності розраховуються шляхом…
- •101. Фінансові результати від надзвичайних подій розраховуються шляхом…
- •Тема 5. Основи організації взаємовідносин суб’єктів господарювання з податковими органами та органами пенсійного і соціального страхування
- •126. Об’єктом оподаткування пдв в Україні за загальною ставкою є:
- •Тема 6. Організація оборотних активів підприємств
- •139. Для розрахунку нормативу власних оборотних засобів на малоцінні та швидкозношувані предмети (мшп) використовують такі дані:
- •146. Існують такі принципи розрахунку нормативів власних оборотних засобів:
- •147. За принципом фіксованої частки вкладень проводиться розрахунок нормативів на:
- •148. За принципом максимального завантаження розраховують наступні нормативи власних оборотних засобів:
- •149. За принципом мінімального завантаження розраховуються наступні елементи оборотних засобів:
- •150. У разі незавершеного виробництва в рослинництві застосовують таку методику розрахунку нормативу:
- •151. Норматив власних оборотних засобів по розрахунках із покупцями визначається:
- •158. Сума прибутку, що спрямовується на формування нормативу власних оборотних засобів визначається:
- •159. Стійкі пасиви відносять до наступної групи джерел формування обігових коштів:
- •160. До стійких пасивів належать:
- •161. Елементи стійких пасивів правильно вказані у такому варіанті:
- •162. Мінімальна заборгованість по заробітній платі як джерела формування оборотних засобів визначається:
- •163. Сукупний норматив власних оборотних активів – це:
- •164. Сутність методу прямого розрахунку нормативу власних оборотних активів полягає у:
- •Тема 7. Фінансове забезпечення відтворення основних фондів та нематеріальних активів
- •Тема 8. Організація виробничого кредитування суб'єктів господарської діяльності
- •Тема 9. Оцінювання фінансового стану
- •Тема 10. Фінансова санація та банкрутство підприємств
- •241. Фінансова криза – це:
- •242. Банкрутство – це:
- •243. Санація трактується як:
- •244. Санація підприємства в судовому порядку – це:
- •245. Санаційна спроможність суб’єкта господарювання – це:
- •1. Підприємство як суб'єкт ринкової економіки:
- •2. Згідно із Господарським кодексом України до суб'єктів малого підприємництва відносяться:
- •3. Колективний договір – це:
- •4. За міжгалузевою структурою підприємства розділяють на:
- •5. Знаходяться учасники у повній фінансовій залежності від одного або групи підприємців:
- •6. Консорціум – це:
- •20. Важелі, які використовує держава під час регулювання ринкових відносин, – це:
- •21. Приватизація – це:
- •Розділ 2. Планування і організація діяльності підприємства
- •Розділ 3. Виробнича потужність підприємства та ефективність використання матеріально-технічної бази підприємства
- •79. Коефіцієнт зростання основних фондів розраховують як:
- •87. Коефіцієнт оборотності обігових коштів визначається відношенням:
- •88. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги – це:
- •Розділ 5. Продуктивність праці та ефективність використання трудових ресурсів підприємства
- •118. Фінансові витрати підприємства – це:
- •119. Адміністративні витрати підприємства – це:
- •120. Повна собівартість реалізованої продукції включає:
- •Розділ 8: Оцінювання ефективності виробництва та основні напрями її підвищення.
- •173. Підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва пов’язане:
- •Розділ 9: Конкурентоспроможність, якість продукції і основні напрями підвищення конкурентоспроможності підприємства
- •69. Останній період розвитку маркетингу – це:
- •70. Концептуальний підхід сутності маркетингу:
- •71. До завдань, що вирішуються за допомогою маркетингу відносять:
- •155. Концептуальний підхід до розуміння маркетингу характеризує:
- •163. Маркетинговій орієнтації фірми не відповідають такі принципи діяльності суб’єктів господарювання:
- •313. Ринок покупця визначає ситуацію, коли на ринку спостерігається:
- •Тема 1. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту
- •1. «Операційний менеджмент» – це:
- •8. У контексті операційного менеджменту, з понять «виробництво» чи «операції» термін:
- •Тема 2.Операційна стратегія як основа проектування операційної системи
- •Тема 3. Операційна система організації: поняття, склад та види
- •50. Сутність терміна «композиція» трактується як:
- •51. Ситуаційний підхід до виробництва – це:
- •Тема 4. Операційна діяльність: ресурси, процеси та результати
- •Тема 5. Управління процесом проектування операційної системи
- •101. Трендове проектування дозволяє:
- •102. Під час розрахунків виробничих потужностей враховують:
- •103. Середньорічна потужність підприємства розраховується:
- •Тема 6. Управління поточним функціонуванням операційної системи
- •118. Сутністю сукупного планування є:
- •125. Виробнича система «точно в термін» є:
- •132. Згідно із загальновизнаною класифікацією ремонтів їх поділяють на:
- •133. Основними елементами структури енергетичного господарства є:
- •147. Запаси, що забезпечують безперервність постачання виробничого процесу між двома поставками, є:
- •148. Максимально-бажаний запас – це запас, який:
- •149. Запаси ресурсів залежно від цільового призначення поділяють на:
- •150. Управління запасами – це:
- •151. Системою з фіксованим обсягом замовлень є система в якій:
- •152. «Витягаюча» система управління запасами «Канбан» дозволяє:
- •Тема 7. Основи управління проектами
- •161. Замінні проекти – це:
- •162. До класифікацій проектів за класом (складом і структурою самого проекту та його предметної галузі) не належать:
- •163. Економічні проекти – це:
- •Тема 8. Основи менеджменту якості
- •177. Кваліметрія – це:
- •178. Якість продукції (послуг) – це:
- •179. Індексом якості продукції називають:
- •180. Залежно від властивостей продукції розрізняють такі показники якості:
- •181. Політика у сфері якості – це:
- •182. Управління якістю – це:
- •183. Контроль якості – це:
- •184. Забезпечення якості – це:
- •185. Поліпшення якості – це:
- •186. Складова управління якістю, зосереджена на встановленні цілей у сфері якості і на визначенні операційних процесів та відповідних ресурсів, необхідних для досягнення таких цілей, – це:
- •187. Система управління якістю – це:
- •188. Показники технологічності характеризують:
- •199. До організаційних чинників, що впливають на якість товарів, належать:
- •200. До економічних чинників, що впливають на якість товарів, належать:
- •Тема 9. Управління результативністю операційної діяльності
- •236. Продуктивність праці – це:
- •243. Цикл продуктивності – це:
- •248.Удосконалення операційної діяльності можливе через:
- •249. Результативність функціонування виробничих систем характеризують:
- •250. Регулювання продуктивності виробничої системи складається з таких елементів:
- •Тема 1. Управління персоналом у системі менеджменту організацій
- •1. Рівень управління персоналом, який охоплює безпосередню сферу ділової активності персоналу та відповідну сферу управління персоналом:
- •3. Рівень управління персоналом, який відображає залежність роботи з персоналом від загальних процесів управління персоналом:
- •4. Сутність техніко-технологічного аспекту управління персоналом полягає в наступному:
- •5. Сутність соціально-психологічного аспекту управління персоналом полягає в наступному:
- •6. Сутність організаційно-економічного аспекту управління персоналом полягає в наступному:
- •Тема 2. Управління персоналом як соціальна система
- •Тема 3. Кадрова політика і стратегія управління персоналом організації
- •Тема 4. Кадрове планування в організаціях
- •Тема 5. Організація набору та відбору персоналу
- •Тема 6. Організація діяльності та функції служб персоналу
- •Тема 7. Формування колективу організації
- •Тема 8. Згуртованість та соціальний розвиток колективу
- •Тема 9. Оцінювання персоналу в організації
- •167. Оцінювання кандидатів на вакантну посаду складається з таких етапів:
- •Тема 10. Управління розвитком і рухом персоналу організації
- •Тема 11. Управління процесом вивільнення персоналу
- •Тема 12. Соціальне партнерство в організації
- •Тема 13. Ефективність управління персоналом
- •Тема 1. Суть та значення логістики в ринковій економіці
- •Тема 2. Методологічні основи організації логістичних систем
- •Тема 3. Логістика закупівель та розміщення замовлень
- •Тема 4. Виробнича логістика
- •Тема 5. Логістика розподілу
- •Тема 6. Логістика запасів
- •170. Згідно з авс – аналізом до групи «в» зараховують…
- •Тема 7. Логістика складування
- •Тема 8. Транспортна логістика
- •Тема 9. Інформаційна логістика
- •Тема 10. Логістичний сервіс та ефективність логістичної системи
- •Тема 1. Сутність, роль та методологічні основи менеджменту
- •Тема 2. Еволюція теорії та практики менеджменту
- •Тема 3. Організація в системі управління
- •Тема 4. Організаційна культура та корпоративний імідж
- •Тема 5. «Місія і цілі організації та мета праці менеджера»
- •Тема 6. Класифікація і загальна характеристика функцій у системі менеджменту
- •Тема 7. Управлінське рішення: сутність та процес прийняття
- •Тема 8. Функція планування в менеджменті
- •Тема 9. Функція організування в менеджменті
- •Тема 10. «Мотивація як функція менеджменту»
- •Тема 11. Контроль як функція менеджменту
- •224. Фінансовий контроль не включає:
- •225. Поточний контроль матеріальних ресурсів не полягає у:
- •226. Зовнішній аудит – це:
- •227. До принципів контролю не належать:
- •228. Основними ланками ланцюжка якості продукції є:
- •229. Функція контролю має основні завдання, до яких відносять:
- •241. Недостатній рівень звітності широкій аудиторії – це:
- •Тема 12. Менеджер в організації
- •Тема 13. Влада і лідерство в менеджменті
- •Тема 13. Нормування управлінської праці
- •Тема 14. Інформація та інформаційні системи в менеджменті
- •Тема 15. Організація комунікаційних процесів у системі управління
- •350. Комунікація, яка відбувається без використання слів:
- •351. Комунікації, які є наслідком ієрархії влади в організації та відповідають прямому ланцюгу команд:
- •352. До основних типів повідомлень у межах низхідних комунікацій належать:
- •Тема 16. Оцінювання ефективності управління
Тема 10. Управління розвитком і рухом персоналу організації
175. Процес безперервного навчання працівників, управління діловою кар’єрою персоналу, планування і підготовка кадрового резерву – це:
– ділова кар’єра;
– професійне навчання;
– оцінювання персоналу;
+ розвиток персоналу.
176. Індивідуальна послідовність змін у праці особистості, що зумовлена зміною її становища на вертикальній шкалі складності праці або соціальній дробині робочих місць, посад – це:
+ трудова кар’єра;
– ділова кар’єра;
– професійна кар’єра;
– професійно-кваліфікаційне просування.
177. Переміщення в іншу функціональну сферу передбачає:
– професійне зростання;
– професійна кар’єра;
+ горизонтальний напрям внутрішньоорганізаційної кар’єри;
– вертикальний напрям внутрішньоорганізаційної кар’єри.
178. Переміщення на інший щабель структурної ієрархії передбачає:
– професійне зростання;
– професійна кар’єра;
– горизонтальний напрям внутрішньоорганізаційної кар’єри;
+ вертикальний напрям внутрішньоорганізаційної кар’єри.
179. Наближення працівника до керівництва підприємства передбачає:
– вертикальна кар’єра;
– горизонтальна кар’єра;
+ доцентрова кар’єра;
– ступінчаста кар’єра.
180. Вид кар’єри, який характеризується тим, що працівник у процесі своєї професійної діяльності проходить різні стадії розвитку: навчання, наймання на роботу, професійне зростання, підтримка індивідуальних професійних здібностей, вихід на пенсію:
+ професійна кар’єра;
– ситуаційна кар’єра;
– системна кар’єра;
– внутрішньоорганізаційна кар’єра.
181. Модель кар’єри, про яку йде мова: «цілеспрямоване професійне зростання за попередньо складним планом»:
– професійна кар’єра;
– ситуаційна кар’єра;
+ системна кар’єра;
– внутрішньоорганізаційна кар’єра.
182. Існують такі типові моделі ділової кар’єри:
– «трамплін», «сходи», «дерево», «перетин шляхів»;
– «сходи», «спуск», «змія», «павутиння»;
+ «трамплін», «сходи», «змія», «роздоріжжя»;
– «вертикальна», «горизонтальна», «ступінчаста», «місткова».
183. Модель ділової кар’єри «змія» передбачає:
+ виключно горизонтальне переміщення;
– виключно вертикальне переміщення;
– горизонтально-вертикальне переміщення;
– відцентрове переміщення.
184. Плавна вертикальна кар’єра до досягнення найвищої посади з наступним виходом на пенсію – це:
– «сходи»;
– «змія»;
– «роздоріжжя»;
+ «трамплін».
185. Горизонтальне переміщення з однієї посади на іншу за відносно недовгого терміну перебування на кожній – це:
– «сходи»;
+ «змія»;
– «роздоріжжя»;
– «трамплін».
186. Вертикальні і горизонтальні кадрові переміщення за наслідками періодичної атестації – це:
– «сходи»;
– «змія»;
+ «роздоріжжя»;
– «трамплін».
187. Поступова вертикальна кар’єра з чітко визначеним періодом перебування на кожній посаді – це:
+ «сходи»;
– «змія»;
– «роздоріжжя»;
– «трамплін».
188. Кар’єру працівників можна поділити на такі етапи:
– початковий, становлення, консолідації, завершення;
– становлення, збереження, завершення, пенсійний, заключний;
+ попередній, становлення, просування, збереження, завершення, пенсійний;
– первинний, вторинний, етап консолідації, пенсійний.
189. Мотив ділової кар’єри, за якого людина прагне незалежності, бажає мати можливість робити все по своєму носить назву:
– потреба в першості;
+ автономія;
– управлінська компетентність;
– підприємницька креативність.
190. За якого мотиву ділової кар’єри людьми керує прагнення створювати або організовувати щось нове, займатися творчістю:
– потреба в першості;
– автономія;
– управлінська компетентність;
+ підприємницька креативність.
191. Мотив ділової кар’єри, за якого людина ставить перед собою завдання інтегрувати потреби особистості і родини, одержати цікаву, досить високооплачувану роботу, що надає право переміщення, розпоряджання своїм часом, – це:
+ стиль життя;
– безпека і стабільність;
– матеріальний добробут;
– підприємницька креативність.
192. Суб’єктивним чинником кар’єрного просування є:
– вища точка кар’єри;
– показник рівня позиції;
+ внутрішня мотивація;
– показник потенційної мобільності.
193. Об’єктивним чинником кар’єрного просування є:
– наполегливість;
– ставлення до роботи;
– вміння подати себе;
+ тривалість кар’єри.
194. Якщо людина рухається вперед завдяки обставинам, що склалися в організації й суспільстві, мова йде про тип кар’єри:
+ традиційну;
– суперавантюрну;
– авантюрну;
– перетворюючу.
195. Визначте тип кар’єри людини за її поведінкою: «людина переміщується в межах одного і того самого рівня і класу управління тільки для задоволення власних інтересів»:
+ прагматична;
– традиційна;
– випадкова;
– сумісна.
196. Визначте тип кар’єри людини за її поведінкою: «людина постійно пристосовується до змін»:
+ послідовно-кризова;
– суперавантюрна;
– традиційна;
– прагматична.
197. Залежно від об’єктивних умов внутрішньоорганізаційна кар’єра може бути:
– вертикальною або горизонтальною;
– висхідною або нисхідною;
– швидкою або повільною;
+ перспективною або тупиковою.
198. Динамічність кар’єри керівника визначають такі параметри:
– освіта, кваліфікація, вік;
– максимально можлива в організації позиція кар’єри, кваліфікація;
– внутрішня мотивація, наполегливість;
+ потенціал просування, рівень поточної професійної компетенції.
199. Позиція кар’єри за високого потенціалу просування та низького рівня поточної професійної компетенції:
– «сухостій»;
+ «новачки»;
– «зірки»;
– «тверді середняки».
200. Позиція кар’єри за низького потенціалу просування та низького рівня поточної професійної компетенції:
+ «сухостій»;
– «новачки»;
– «зірки»;
– «тверді середняки».
201. Позиція кар’єри за низького потенціалу просування та високого рівня поточної професійної компетенції:
– «сухостій»;
– «новачки»;
– «зірки»;
+ «тверді середняки».
202. Позиція кар’єри за високого потенціалу просування та високого рівня поточної професійної компетенції:
– «сухостій»;
– «новачки»;
+ «зірки»;
– «тверді середняки».
203. Комплекс заходів, що здійснюються кадровою службою підприємства, з планування, організації, мотивації і контролю службового зростання персоналу, виходячи з його цілей, потреб, можливостей, здібностей та схильностей, а також виходячи із цілей, потреб, можливостей і соціально-економічних умов підприємства, – це:
– управління персоналом;
– управління розвитком персоналу;
– управління трудовою адаптацією;
+ управління кар’єрою персоналу.
204. Систематичний процес формування у працівників підприємства теоретичних знань, умінь та професійних навичок, необхідних для виконання роботи – це:
+ професійне навчання;
– професійний розвиток;
– професійна освіта;
– ротація.
205. Безпосередню відповідальність за процес навчання працівників несуть:
– вище керівництво;
– менеджери середньої ланки;
+ лінійні керівники;
– функціональні керівники.
206. Здобуття професійно-технічної освіти особами, які раніше не мали робочої професії або спеціальності, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації, необхідний для продуктивної трудової діяльності у підприємстві – це:
+ первинна професійна підготовка;
– перепідготовка;
– підвищення кваліфікації;
– дистанційне навчання.
207. Навчання, спрямоване на розвиток і удосконалення знань, умінь і навичок у конкретному виді спеціальної діяльності, зумовлене постійною зміною змісту праці, удосконаленням техніки, технології, організації виробництва і посадовими переміщеннями, – це:
– первинна професійна підготовка;
– перепідготовка;
+ підвищення кваліфікації;
– дистанційне навчання.
208. Професійно-технічне або вище навчання, спрямоване на оволодіння іншою професією (спеціальністю) працівниками або фахівцями з вищою освітою, які вже здобули первинну професійну підготовку у професійно-технічних або інших навчальних закладах, – це:
– первинна професійна підготовка;
+ перепідготовка;
– підвищення кваліфікації;
– дистанційне навчання.
209. До методів професійного навчання, які здійснюються безпосередньо на робочому місці відносять:
– лекції;
+ консультування;
– тренінги;
– рольові ігри.
210. До методів професійного навчання, які здійснюються поза робочим місцем відносять:
+ дискусії та обговорення;
– наставництво;
– ротацію;
– навчальне заміщення.
211. Модель внутрішньоорганізаційної кар’єри, що здійснюється у формі ротації і збагачення праці:
– вертикальна кар’єра;
+ горизонтальна кар’єра;
– ступінчаста кар’єра;
– доцентрова кар’єра.
212. Цілеспрямований вплив на процес руху персоналу для забезпечення стабільності колективу підприємства, з одного боку, і максимальної реалізації трудового потенціалу працівників з іншого – це:
– управління кар’єрою персоналу;
– управління трудовою адаптацією;
+ управління мобільністю персоналу;
– професійне навчання персоналу.
213. Відношення кількості звільнених працівників з підприємства за певний період до середньооблікової чисельності працівників за цей же період – це:
– коефіцієнт обороту кадрів з прийняття;
+ коефіцієнт обороту кадрів зі звільнення;
– коефіцієнт загального обороту кадрів;
– коефіцієнт плинності кадрів.
214. Відношення кількості працівників, які звільнилися з підприємства протягом певного періоду (за мінусом неминуче звільнених) до середньооблікової чисельності працівників за цей же період – це:
– коефіцієнт обороту кадрів з прийняття;
– коефіцієнт обороту кадрів зі звільнення;
– коефіцієнт стабільності кадрів;
+ коефіцієнт плинності кадрів.
215. Відношення чисельності працівників за стажем роботи на підприємстві більше одного року (за певний період) до середньооблікової чисельності працівників за відповідний період – це:
– коефіцієнт обороту кадрів з прийняття;
– коефіцієнт обороту кадрів зі звільнення;
+ коефіцієнт стабільності кадрів;
– коефіцієнт плинності кадрів.
216. Сутність форми ротації «карусель» полягає в наступному:
– перехід працівника на постійній основі в межах підприємства на іншу посаду або в інший підрозділ, з виконанням функцій, які значно відрізняються від колишніх;
– перехід працівника на постійній основі в межах підприємства на іншу посаду або в інший підрозділ, з виконанням функцій, які не відрізняються від колишніх;
+ тимчасовий перехід працівника в межах підприємства на іншу посаду або в інший підрозділ, з виконанням функцій, які значно відрізняються від колишніх;
– тимчасовий перехід працівника в межах підприємства на іншу посаду або в інший підрозділ, з виконанням функцій, які не відрізняються від колишніх.
217. Якісна зміна характеру роботи, що існує в таких формах, як розширення відповідальності, надання великих прав у сфері розпорядження ресурсами, участь у роботі різних комітетів і спеціальних творчих груп, підвищення інформованості – це:
– переміщення;
– перестановка;
– перенавчання;
+ збагачення праці.
218. Група керівників і фахівців, які мають здатність до управлінської діяльності, відповідають вимогам, що висуваються посадою певного рангу, пройшли процедуру відбору і систематичну цільову кваліфікаційну підготовку – це:
– кадрова еліта;
+ кадровий резерв;
– керівники вищого рівня управління;
– лінійні керівники.
219. Група фахівців і керівників, що готуються до роботи в межах нових напрямів (у разі диверсифікації виробництва, розробки нових товарів і технологій), являє собою:
– резерв виходу з кризи;
– резерв стабілізації;
– резерв функціонування;
+ резерв розвитку.
220. До практичних методів відбору керівних кадрів до складу резерву відносять:
– особисті бесіди;
– ділові ігри;
+ стажування;
– психологічне тестування.
221. Етапом роботи з резервом управлінських кадрів не є:
+ вивчення структури та ефективності роботи персоналу підприємства;
– аналіз потреби в резерві;
– формування і складання списку резерву;
– підготовка кандидатів.