Тема 2. Управління персоналом як соціальна система

22. Блоки характеристик, які виділяють у структурі особистості:

– психологічний, соціальний, культурний, мотиваційний;

+ біологічний, психологічний, педагогічний, соціально-психологічний;

– екологічний, економічний, соціальний, моральний;

– культурний, духовний, моральний, педагогічний.

23. Процес удосконалення моральних, психологічних, соціальних, професійних та фізичних якостей особистості в їх єдності – це:

– духовний розвиток особистості;

– моральний розвиток особистості;

+ гармонійний розвиток особистості;

– професійний розвиток особистості.

24. Група якостей працівника – чесність, освіченість, відповідальність, порядність, повага до людей:

+ особистісна;

– соціальна;

– адаптаційна;

– культурна.

25. До групи якостей працівника входять: лояльність, безконфліктність, здатність до компромісів, схильність до інтриг, прагнення до лідерства – це:

– особистісна;

+ соціальна;

– адаптаційна;

– культурна.

26. До групи якостей працівника входять: кмітливість, здатність до швидкої адаптації, стійкість до стресів, здатність до навчання – це:

– особистісна;

– соціальна;

+ адаптаційна;

– культурна.

27. Чинники, які формують організаційні поведінки особистості, визначають поведінку залежно від індивідуальних особливостей людини:

– культурологічні;

– соціально-психологічні;

+ біопсихологічні;

– демографічні.

28. Чинники, які формують організаційні поведінки особистості, визначають поведінку залежно від взаємовідносин індивідів:

– культурологічні;

+ соціально-психологічні;

– біопсихологічні;

– демографічні.

29. Сутність особливості поведінки, за якої людина вірить, що мета виправдовує засоби її досягнення, має назву:

– авторитаризм;

– екстерналізм;

– інтерналізм;

+ макіавеллізм.

30. Соціальна структура персоналу характеризує:

+ сукупність груп, класифікованих за рівнем освіти, стажем роботи, статтю, віком, національністю, сімейним станом, напрямом мотивації тощо;

– кількісно-професійний склад персоналу, розміри оплати праці і фонд заробітної плати працівників;

– склад і розподіл творчих, комунікативних і поведінкових ролей між окремими працівниками;

– класифікацію працівників залежно від виконуваних функцій.

31. Штатна структура персоналу визначає:

– склад і розподіл творчих, комунікативних і поведінкових ролей між окремими працівниками;

– сукупність груп класифікованих за рівнем освіти, стажем роботи, статтю, віком, національністю, сімейним станом, напрямом мотивації тощо;

+ кількісно-професійний склад персоналу, розміри оплати праці і фонд заробітної плати працівників;

– класифікацію працівників залежно від виконуваних функцій.

32. Рольову структуру персоналу визначає:

– класифікацію працівників залежно від виконуваних функцій;

+ склад і розподіл творчих, комунікативних і поведінкових ролей між окремими працівниками;

– сукупність груп класифікованих за рівнем освіти, стажем роботи, статтю, віком, національністю, сімейним станом, напрямом мотивації тощо;

– кількісно-професійний склад персоналу, розміри оплати праці і фонд заробітної плати працівників.

33. Група працівників яка спрямовує, координує і стимулює діяльність підприємства, розпоряджається його ресурсами, несе повну відповідальність за досягнення цілей підприємства:

+ лінійні керівники;

– функціональні керівники;

– спеціалісти;

– виробничий персонал.

34. Працівники, які зайняті створенням і впровадженням у діяльність підприємства нових знань, технологій, розробкою варіантів розв’язання окремих виробничих і управлінських проблем, – це:

– лінійні керівники;

– функціональні керівники;

+ спеціалісти;

– виробничий персонал.

35. Оптимально можливою чисельністю персоналу, розрахованою для конкретного підприємства за нормативами затрат праці кожної категорії працівників, є:

– планова;

+ нормативна;

– штатна;

– облікова.

36. Чисельність персоналу, розрахована на основі нормативів затрат праці і скоригована на реальні умови діяльності підприємства, – це:

+ планова;

– нормативна;

– штатна;

– облікова.

37. Творча роль персоналу, зміст якої полягає в наступному: «носій енциклопедичних знань з широкого кола проблем у минулому і сьогоденні», має назву:

– ентузіаст;

+ ерудит;

– експерт;

– критик.

38. Поведінкова роль персоналу, яка має таку характеристику: «дотримується загальноприйнятих норм поведінки, пасивно погоджується з рішенням групи», – це:

– громадський працівник;

– «собі на розумі»;

– нігіліст;

+ конформіст.

39. Комунікаційна роль персоналу, сутність якої полягає в наступному: «здійснює узгодження дій окремих членів групи з погляду досягнення кінцевої мети в контакті з лідером», – це:

– провідник;

– діловод;

+ координатор;

– зв’язковий.

40. Професія – це:

– певний вид трудової діяльності;

– рівень спеціальних знань певної роботи;

– рівень практичних навичок певної роботи;

+ теоретичні знання та практичні навички певної роботи.

41. Сутністю кваліфікації персоналу є:

– певний вид трудової діяльності, якою володіє працівник на підприємстві;

+ ступінь і вид професійної підготовки працівника, наявність спеціальних знань, умінь та навичок для виконання певної роботи;

– рівень практичних навичок та умінь працівника;

– спеціальні знання, уміння та навички працівника для виконання певної посади на роботі.

42. Рівень кваліфікації працівника визначається відповідно до таких нормативних документів:

– штатний розклад;

– наказ про приймання на роботу;

+ за тарифно-кваліфікаційний довідник;

– трудовий договір.

43. Передбачає наявність комунікаційних і інтеграційних здібностей, уміння підтримувати відносини, впливати, правильно сприймати й інтерпретувати чужі думки, висловлювати до них відношення:

– функціональна компетентність;

– інтелектуальна компетентність;

+ соціальна компетентність;

– ситуативна компетентність.

44. Виражається у здатності до аналітичного мислення і здійснення комплексного підходу до виконання своїх обов’язків:

– функціональна компетентність;

+ інтелектуальна компетентність;

– соціальна компетентність;

– ситуативна компетентність.

45. До працівників необлікового складу відносяться:

– зовнішні сумісники;

– особи, залучені для разових і спеціальних робіт, які працюють на основі договорів цивільно-правового характеру;

– робітники, яких направлено на навчання з відривом від виробництва та які отримують стипендію за рахунок підприємства;

+ усі відповіді правильні.