Тема 2.Операційна стратегія як основа проектування операційної системи

25. Стратегія, з наведених нижче, яка ґрунтується на місії компанії та передбачає використання і розвиток усіх виробничих потужностей організації, для досягнення стратегічної конкурентної переваги, – це:

– операційна;

– фінансова;

+ корпоративна;

– ринкова.

26. Стратегія, що полягає в розробці загальної політики і планів використання ресурсів фірми, націлених на максимально ефективну підтримку її довгострокової конкурентної стратегії, – це:

+ операційна стратегія;

– фінансова стратегія;

– корпоративна стратегія;

– ринкова стратегія.

27. Операційні можливості – це:

+ портфель можливостей, які необхідні для адаптації до мінливих запитів клієнтів фірми щодо її продукції і послуг;

– можливості і шляхи надходження інформації для прийняття рішень;

– складові частини загального процесу планування, які забезпечують відповідність операційних завдань завданням ширшої організаційної структури;

– портфель можливостей, необхідний для здійснення операційної діяльності підприємства.

28. Стратегічні компоненти операційного менеджменту – це:

+ конструкція товару, структура та зміст процесу, вибір місця розташування, людські ресурси, постачання;

– запаси, управління якістю, технологія, надійність та ремонт обладнання;

– виробничі потужності, вертикальна інтеграція, технологічні процеси, масштаб виробництва;

– виробнича інфраструктура, управління виробництвом, використання виробничого персоналу.

29. Сукупність стратегій, які визначають інтеграційні взаємодії виробничих підрозділів для ефективного впливу на споживача продукції, постачальників, конкурентів, належать:

– до стратегічних рішень;

+ до структурних рішень;

– до тактичних рішень;

– до технологічних рішень.

30. Сутність стратегій, що визначають динаміку техніки і технологій виробництва і впливу на них ринкових факторів, а також стратегій, що формують технологічний профіль підприємства, належать:

– до стратегічних рішень;

– до структурних рішень;

– до тактичних рішень;

+ до технологічних рішень.

31. Коли фірма робить щось краще, ніж її конкуренти, тобто зберігає конкурентоспроможність, що дозволяє їй залучати та зберігати споживачів, – це:

– вихід на ринок;

– захоплення ринку;

+ виражена компетентність;

– змістовна компетентність.

32. До основних типів операційних пріоритетів належать:

– товарна продукція всіх підрозділів підприємства;

– ресурси, використані в процесі обслуговування і управління виробництвом;

– основні фонди підприємства;

+ витрати виробництва, якість і надійність продукції, термін виконання замовлення тощо.

33. «Переможці замовлення» – це:

+ критерій, що виділяє продукцію чи послуги однієї фірми серед продукції і послуг інших компаній;

– критерій, за допомогою якого визначається значимість кожного виду продукції фірми як можливого кандидата для продажу;

– засоби та предмети праці, що має підприємство та використовує у виробничому процесі;

– предмети та засоби праці, які беруть участь тільки в одному виробничому циклі.

34. «Кваліфікатори замовлення» – це:

– предмети праці, що беруть участь у виробничому процесі та переносять свою вартість на вартість виробленої продукції;

– критерій, що виділяє продукцію чи послуги однієї фірми серед продукції і послуг інших компаній;

+ критерій, за допомогою якого визначається значимість кожного виду продукції фірми як можливого кандидата для продажу;

– засоби та предмети праці, що має підприємство.

35. Сервісна стратегія починається з:

– аналізу фактично досягнутих результатів роботи;

+ визначення пріоритетів, що досягаються та на основі яких фірма буде конкурувати на ринку;

– аналізу поточних результатів роботи;

– порівняння виконання запланованих робіт з фактичними результатами.

36. Стратегія конкуренції організації, що передбачає зниження повних витрат виробництва товару або послуги для створення стійкої переваги за витратами над конкурентами, які пропонують низькі ціни, а потім використання її як основи для боротьби з конкурентами називається:

– стратегія широкої диференціації;

+ стратегія лідерства за витратами;

– стратегія оптимальних витрат;

– сфокусовані стратегії низьких витрат і диференціації.

37. Стратегія конкуренції організації, яка передбачає забезпечення оптимальних витрат і ціни відносно виробників продукції з аналогічними рисами і якістю, – це:

– стратегія широкої диференціації;

– стратегія лідерства за витратами;

+ стратегія оптимальних витрат;

– сфокусовані стратегії низьких витрат і диференціації.

38. Стратегія конкуренції організації, що спрямована на надання товарам компанії специфічних рис, які відрізняють їх від товарів фірм-конкурентів, що сприяє залученню більшої кількості покупців, отримала назву:

+ стратегія широкої диференціації;

– стратегія лідерства за витратами;

– стратегія оптимальних витрат;

– сфокусовані стратегії низьких витрат і диференціації.

39. Етап життєвого циклу, на якому операційна система сформована як цілісність, – це:

– зародження та формування операційної системи;

+ зростання ефективності;

– стабільності;

– спадаючої ефективності.

40. Основна мета, з якою проводиться аналіз конкурентів підприємства, – це:

– визначення їх сильних та слабких сторін;

– визначення їхніх цілей та завдань;

+ визначення їхніх цілей, стратегій, сильних і слабких сторін;

– визначення їх операційної стратегії.

41. У стратегії організації найчастіше розглядають такі основні елементи:

– споживачі продукції;

– виробники і споживачі продукції;

– виробники та конкуренти;

+ споживачі (покупці) продукції та конкуренти.

42. Планування операційної стратегії полягає у розробці:

+ стратегій;

– цілей;

– місії;

– тактики і політики.

43. Під місією організації розуміють:

– причину створення організації;

+ чітко виражену причину існування організації;

– основні завдання організації;

– тактику організації.

44. Оцінкою операційної стратегії є:

– порівняння результатів роботи з цілями;

+ порівняння результатів роботи з місією і цілями організації;

– порівняння витрат із прибутками;

– порівняння досягнутих результатів за певний період.