69. Останній період розвитку маркетингу – це:

– «Цикли життя»;

+ «Ера персоніфікації»;

– «Ера витрат»;

– «Ера зростання».

70. Концептуальний підхід сутності маркетингу:

– базується на теорії життєвого циклу товару та тих завданнях, котрі має вирішувати маркетинг на кожному з етапів життєвого циклу;

– розглядається як система з багатьма елементами, що взаємодіють один з одним і з елементами зовнішніх систем;

+ визначається як спрямування ділового мислення, філософія ділової активності, систематизоване і планомірне спрямування всіх функцій підприємства, комплексно-системний підхід до вирішення проблем конкуренції через задоволення потреб споживачів із максимальною вигодою економічного суб'єкта;

– ґрунтується на маркетингових функціях, які, на думку авторів, може виконувати фірма.

71. До завдань, що вирішуються за допомогою маркетингу відносять:

+ аналіз, оцінювання і прогнозування стану та розвитку ринків, на яких фірма реалізує або планує реалізовувати свої товари та послуги;

– аналіз витрат підприємства;

–боротьбу з конкурентами;

–аналіз прибутків підприємства.

72. На етапі усвідомлення проблеми з'ясовують:

– які конкуренти з'явилися на ринку;

+ чим спровоковане виникнення проблем чи нестатків;

– особливості банківських послуг;

– поведінку після прийняття рішення про покупку.

73. Теорію корисності благ, де корисність розглядається основою їх вартості започаткував:

– А. Монкретьєн;

– У. Петті;

– І.Ф. Галіана;

+ Ж.Б. Сей.

74. До рушійних сил ринкової економіки А. Сміт відносив:

+ дію законів попиту і пропозиції;

– повну зайнятість;

– сильну державну владу;

– цільові державні капіталовкладення.

75. Фундатор маржиналізму – це:

+ Ж. Менгер (1840-1921), Австрія;

– В. С. Джевонс (1835-1882), Англія;

– Л. Вальрас (1834-1910), Франція – Швейцарія;

– А. Маршал (1842-1924), Англія.

76. Представник математичної школи в економічній теорії однієї із шкіл маржиналізму – це:

– А. Маршапл;

+ В. Джевонс;

– Е. Бем-Баверк;

– Дж. Б.Кларк.

77. Основна ідея маржиналізму – це:

– суб'єктивно-психологічний підхід до економічних явищ;

– раціональність економічної поведінки окремого економічного суб'єкта;

+ дослідження граничних економічних величин як взаємозв'язаних явищ економічної системи в масштабі галузі і господарства;

– граничний аналіз: причинно-наслідковий чи функціональний.

78. Представники австрійської школи маржиналізму – це:

+ Карл Менгер (1840-1921); Ейген фон Бем-Баверк (1851-1914); Фрідріх фонВізер (1851-1926);

– Фрідріх Август фон Хайєк (1899-1992);

– Йозеф Шумпегер (1883-1950);

– Герман Генріх Гессен (1810-1858).

79. Концепція маркетингу стверджує, що для досягнення цілей фірми необхідно, щоб:

– витрати на виробництво товару були мінімальні, а ціни – доступні якомога більшій кількості покупців;

– товари мали найвищу якість та експлуатаційні характеристики;

– зусилля у сфері збуту та стимулюванні покупців були максимальні;

+ виявлення та задоволення потреб споживачів було кращим, ніж у конкурентів.

80.Виробнича концепція стверджує, що для досягнення цілей фірми необхідно, щоб:

+ витрати на виробництво товару були мінімальні, а ціни – доступні якомога більшій кількості покупців;

– товари мали найвищу якість та експлуатаційні характеристики;

– зусилля у сфері збуту та стимулюванні покупців були максимальні;

– виявлення та задоволення потреб споживачів було кращим, ніж у конкурентів.

81. Товарна концепція стверджує, що для досягнення цілей фірми необхідно щоб:

– витрати на виробництво товару були мінімальні, а ціни – доступні якомога більшій кількості покупців;

+ товари мали найвищу якість та експлуатаційні характеристики;

– зусилля у сфері збуту та стимулюванні покупців були максимальні;

– виявлення та задоволення потреб споживачів було кращим, ніж у конкурентів.

82. Концепція інтенсифікації комерційних зусиль стверджує, що:

– витрати на виробництво товару мають мінімальними, а ціни – доступними якомога більшій кількості покупців;

– товари повинні мати найвищу якість та експлуатаційні характеристики;

+ зусилля у сфері збуту та стимулюванні покупців мають були максимальні;

– виявлення та задоволення потреб споживачів має бути кращим, ніж у конкурентів.

83. Концепція соціально-етичного маркетингу вимагає від суб'єктів ринку:

– прагнення держави, товаровиробників і споживачів до збільшення своїх доходів;

– прагнення товаровиробників до збільшення своїх доходів за рахунок створення дефіциту пропозиції товару;

– прагнення держави контролювати виробництво товарів;

+ задоволення потреб споживачів, одержання товаровиробником прибутку та виконання вимог суспільства щодо збереження довкілля.

84. Основні відмінності концепції маркетингу від інших концепцій:

– перед підприємством не постає завдання задоволення потреб певного прошарку споживачів;

+ задоволення потреб певного прошарку споживачів вимагає проведення цілого комплексу маркетингових досліджень для їх виявлення;

– головне завдання підприємства полягає в тому, щоб досягти певного обсягу продажу своїх товарів;

– комплекс заходів із задоволення попиту не має викликати повторні закупки продукції.

85. Нужда, потреба і попит перебувають у такій ієрархії:

+нужда-потреба-попит;

– потреба-нужда-попит;

– попит-потреба-нужда;

– попит-нужда-потреба.

86. Поняття "потреба" означає:

– потребу, яка підкріплена спроможністю, тобто забезпечена грошима;

– відчуття людиною нестачі чого-небудь;

+ нужду, яка набула специфічної форми відповідно до культурного рівня та особи індивіда;

– засіб підвищення ефективності маркетингової діяльності.

87. Основна відмінність попиту від потреби полягає в тому, що:

+ попит забезпечений купівельною спроможністю;

– попит є конкретнішим поняттям, а потреба – переважно абстрактна;

– попит реалізується на ринку;

– попит порівняно з потребою є суб'єктивним.

88. Потреби відповідно до теорії А. Маслоу розподіляють:

+ на п'ять рівнів і дві категорії;

– на два рівні і п'ять категорій;

– на п'ять категорій і два рівні;

– на п'ять рівнів і три категорії.

89. Соціогенні потреби споживачів – це:

– потреба у відновленні енергії;

– потреба емоційного контакту;

+ потреба в пізнанні, спілкуванні, в самоствердженні;

– потреба в свободі.

90. «4П» у контексті маркетингової діяльності фірми – це:

– спосіб шифрування певного переліку маркетингових робіт на фірмі;

+ скорочені назви відомих стратегій маркетингу в англійській термінології;

– класифікація операцій маркетингу за певною ознакою;

– поділ регіональних ринків, що мають відмінності маркетингового характеру.

91. До основних елементів комплексу маркетингу належать:

– потреба, попит, товар;

– ціна, сукупність існуючих та потенційних покупців;

– заміри обсягу попиту та прогнозування ринку;

+ товар, ціна, методи стимулювання збуту та методи розповсюдження.

92. Рішення підприємця за умов прийняття стратегії розширення меж ринку полягає:

– у розробленні й представленні нового товару чи послуги на існуючих ринках;

+ у пошуку ринків (географічних, демографічних, підприємств) для виявлення можливостей більш широкого їх освоєння;

– у зниженні (можливо на деякий час) ціни на товар;

– у забезпеченні товару більш помітною викладкою в магазинах.

93. Ринок чистої монополії складається із:

– невеликої кількості продавців, надто чутливих до політики ціноутворення й маркетингових стратегій;

+ безлічі продавців та покупців дуже схожого товарного продукту;

– безлічі покупців та продавців, що здійснюють угоди не за єдиною ціною, а в широкому діапазоні цін;

– одного продавця.

94. Промисловий ринок формується з:

+ підприємств-виробників готової продукції;

– підприємств, які закуповують товари для подальшої реалізації споживачам;

– осіб, які купують товари для особистого та сімейного споживання;

– державних установ.

95. Маркетинг промислових товарів – це коли:

– спортклуб пропонує ракетки для любителів тенісу;

– одяг купують студенти;

– гітари розкуповуються рок-групами;

+ жоден не належить.

96.Конверсійний маркетинг зв'язаний з попитом:

– ірраціональним;

– надмірним;

+ негативним;

– відсутнім.

97. Стимулюючий маркетинг зв'язаний з попитом:

– ірраціональним;

– негативним;

+ відсутнім;

– нерегулярним.

98. Розвивальний маркетинг зв'язаний з попитом:

– ірраціональним;

– надмірним;

– негативним;

+ потенційним.

99. Ремаркегинг зв'язаний з попитом:

– ірраціональним;

+ що знижується;

– негативним;

– відсутнім.

100. Синхромаркетинг пов'язаний з попитом:

+ нерегулярним;

– надмірним;

– негативним;

– відсутнім.

101. Підтримувальний маркетинг зв'язаний з попитом:

– ірраціональним;

– надмірним;

+ повноцінним;

– відсутнім.

102. З чим зв'язані сучасні проблеми маркетингу:

– із сталою ціннісною орієнтацією споживачів;

+ із кризами світової економіки;

– із поліпшенням стану довкілля;

– із послабленням конкуренції в глобальних масштабах.

103. Іноді проблеми маркетингу сприяють створенню нових маркетингових можливостей, до яких належать:

– падіння частки некомерційного маркетингу;

– використання застарілих інформаційних технологій у продажу товарів і послуг;

+ прискорення глобалізації економічних процесів;

– погіршення стану довкілля.

104. Основними аргументами критики маркетингу щодо впливу на окремих споживачів є:

– зменшення ціни товарів;

+ використання засобів, що вводять споживачів в оману;

– криза світової економіки;

– поліпшення стану довкілля.

105. До аргументів критики маркетингу, яка ґрунтується на збільшенні ціни, не належить:

– висока вартість збуту;

– висока вартість підтримки іміджу;

– висока вартість реклами та просування;

+ зневага товаровиробників до вимог безпеки.

106. До основних аргументів критики маркетингу щодо впливу на суспільство загалом не належить:

– створення потреби та надмірний матеріалізм;

– недостатність соціально значущих товарів;

– забруднення культурного середовища;

+ нечесна конкуренція.

107. До основних аргументів критики маркетингу щодо виливу на інших підприємців не належить:

– поглинання компаній-конкурентів;

– створення перепон щодо виходу на ринок інших компаній;

– нечесна конкуренція;

+ забруднення культурного середовища.

108. Глобальні маркетингові стратегії – це:

– вузька товарна спеціалізація;

– сегментація;

+ інтернаціоналізація;

– «зняття вершків».

109. Розширення діяльності підприємства за допомогою об'єднання або взяття під контроль інших підприємств – це:

– інтенсивний розвиток;

+ інтеграційний розвиток;

– диверсифікація;

– спеціалізація.

110. Основна перешкода експорту послуг – це:

+ митні бар'єри країн-імпортерів;

– місцеві традиції країн, куди експортують послуги;

– природні фактори;

– соціально-економічні фактори.

111. Кожна одиниця «місцевої» економіки на шляху до «глобальної» проходить такі стадії інтернаціоналізації:

– експортна експансія, консолідація із закордонним ринком, глобалізація діяльності;

– спорадичний експорт, експортна експансія, розвиток закордонних філій, глобалізація діяльності;

+ спорадичний експорт, нестабільний експорт, експортна експансія, розвиток зарубіжних філій, консолідація із закордонним ринком, транснаціоналізація діяльності, глобалізація діяльності;

– інвестиційна діяльність.

112. Залежно від геополітичних меж діяльності суб'єктів виділяються два типи маркетингу:

– експортний та глобальний;

– місцевий та глобальний;

+ внутрішній та міжнародний;

– мікромаркетинг та макромаркетинг.

113. Найсучаснішими формами прямого маркетингу є:

– телевізійний маркетинг та маркетинг прямого відгуку;

– телевізійний та інтерактивний маркетинг;

+ телевізійний маркетинг, маркетинг прямого відгуку та інтерактивний маркетинг;

– маркетинг прямого відгуку та інтерактивний маркетинг.

114. Телевізійна реклама прямого відгуку відрізняється від звичайної телевізійної реклами тим, що:

– значно менша за обсягом;

– присвячена декільком товарам;

+ має вигляд 15-30 хв. програми, присвяченої одному товару;

– застосовується переважно для продажу фінансових послуг.

115. Електронна торгівля – це:

–"торговельні зали", в яких продавці, користуючись новими електронними технологіями, пропонують свої товари та послуги, а покупці відшукують інформацію, яка їх цікавить;

+ процес купівлі та продажу, що підтримується електронними технологіями;

– глобальна система комп'ютерних мереж;

– компанії, які надають інформацію і маркетингові послуги абонентам за певну щомісячну плату.

116. Купівля товарів через Інтернет дає споживачам такі переваги:

+ мінімізацію часу;

– відсутність доступу до порівняльної інформації про подібні товари та компанію;

– неможливість замовлення товару безпосередньо вдома;

– інформаційну перевантаженість мережі.

117. На ринку інформації можна виділити такі основні сектори:

– сектор ділової активності;

– сектор закритої інформації;

+ сектор інформації для спеціалістів;

– сектор комерційної інформації.

118. Користуватися послугами з ремонту комп'ютерної техніки доцільно, якщо вартість ремонту не перевищує:

– 30% від вартості устаткування:

– 40% від вартості устаткування;

+ 50% від вартості устаткування;

– 60% від вартості устаткування.

119. Причини, які спонукають купувати продукцію методом прямого продажу:

– неможливість розпочати власний бізнес і побудувати кар'єру;

– витрачання часу на покупках;

+ наявність особистого консультанта, індивідуальний підхід до клієнта:

– можливість отримати додатковий дохід.

120. Прямі (індивідуальні) продажі – це:

– спеціалізовані замовлення поштою;

+ реалізація продукції або послуг безпосередньо споживачу, що здійснюється шляхом проведення безкоштовних класів, консультацій і презентацій;

– продаж без доставки додому безпосередньо клієнту;

– реалізація продукції або послуг безпосередньо споживачу, що здійснюється шляхом продажу за каталогом.

121. Основні переваги прямого продажу для незалежного продавця:

– вузький спектр та асортимент товарів;

– незручний та негнучкий графік роботи;

+ навчання та підтримка з боку компаній прямого продажу;

– неможливість власного бізнесу з мінімальним ризиком та стартовим капіталом.

122. Комплекс екологічного маркетингу формується під впливом:

+ законодавчих обмежень і регламентації;

– збитковості;

– думки споживачів;

– сезонності.

123. В Україні екологічне підприємництво формується за такими напрямами:

– використання застарілих технологій для хімічної промисловості;

+ інформатизації виробництва і збуту;

– використання традиційних джерел енергії;

– використання застарілих технології виробництва продуктів харчування.

124. Основними категоріями екологічного маркетингу є:

– обмін;

– екологічні проблеми;

– екологізація довкілля;

+ екологічні товари.

125. Маркетингові об'єктивні ризики – це:

– комбінація певної події, яка впливає на реалізацію цілей компанії у сфері маркетингу, її можливостей та наслідків;

+ певна подія, яка впливає на реалізацію цілей компанії;

– можливість певної події, яка впливає на реалізацію цілей компанії;

– сприймані ризики, з якими стикається споживач під час купівлі товару;

126. Комплекс маркетинг – мікс включає:

– засоби управління підприємством;

+ сукупність інструментів (товар, ціна, збут, просування);

– засоби реалізації товару;

– сукупність функцій маркетингу.

127. Елемент маркетингу, головним змістом якого є вибір оптимальної схеми доставки продуктів від виробника до споживача – це:

– ціна;

+ розподіл;

– просування;

– товар.

128. Диверсифікація – це:

+ стратегія, яка передбачає вихід підприємства у нові для нього сфери бізнесу;

– більш глибоке проникнення на ринок;

– розширення меж ринку;

– правильна відповідь відсутня.

129. Диверсифікаційний напрям розвитку підприємства може здійснюватися методом:

– концентричної диверсифікації;

– горизонтальної диверсифікації;

– конгломератної диверсифікації;

+ кожний із методів можна використати залежно від конкретних умов.

130. Ситуація, в якій необхідно обов'язково проводити пробний маркетинг – це:

+ невпевненість в успіху нового товару на ринку;

– випуск на ринок товару, аналогічного товарам конкурентів;

– випуск на ринок товару, що являє собою модифікацію товару, реалізованого фірмою на ринку;

– випуску застарілого товару.

131. Маркетингове дослідження – це:

– вивчення теорії і практики маркетингу;

+ дослідна діяльність, спрямована на задоволення інформаційно-аналітичних потреб маркетингу;

– розробка маркетингових планів і стратегій щодо управління різноманітними ринковими явищами і процесами;

– проведення експерименту.

132. Перший крок в алгоритмі процесу маркетингових досліджень – це:

+ визначення проблеми;

– збір та систематизація інформації;

– формування цілей і задач маркетингових досліджень;

– оцінювання конкурентоспроможності підприємства.

133. Останній етап процесу маркетингових досліджень – це:

– розробка дослідницького проекту;

– збір і систематизація інформації;

+ прийняття маркетингових рішень;

– визначення проблеми.

134. Власні організаційні форми проведення маркетингових досліджень – це:

– творчі колективи викладачів та студентів вищих навчальних закладів;

– інформаційні фірми;

– рекламні агентства;

+ власні відділи маркетингових досліджень.

135. Етап процесу маркетингових досліджень, який потребує найбільших витрат, – це:

– розробка дослідницького проекту;

+ збір та систематизація інформації;

– оцінювання інформації;

– визначення проблеми.

136. Сучасна маркетингова інформаційна система – це:

– сукупність програмних засобів та інформації;

+ організаційно-технічна система збору, систематизації та обробки маркетингової інформації;

– система, спрямована на забезпечення процесів прийняття рішень у процесі управління підприємством;

– система, що діє в комплексному та безперервному режимі.

137. Коли під час здійснення операції підприємство пропонує клієнтові нові товари, це:

– реклама комплексу послуг підприємства;

+ крос-селінг;

– іміджева реклама підприємства;

– комерційна реклама.

138. Акцент на якості, престижності в рекламному зверненні товару робиться на стадії його життєвого циклу:

– зрілості;

+ росту збуту;

– виведення товару на ринок;

– спаду.

139. Особливості послуг – це:

– неможливість їх зберігати;

– зміна якості та невід'ємність від кваліфікації людей;

– абстрактний характер;

+ всі відповіді правильні.

139. Впровадження нових послуг на ринок слід здійснювати:

– як тільки намітився спад обсягу продаж найбільш ходових послуг;

+ на основі дослідження ринку;

– всі відповіді вірні;

– правильна відповідь відсутня.

141. Життєвий цикл товару – це крива динаміки товару, представлена в координатах:

– тип клієнта – збут;

+ час – прибуток, збут;

– час – кількість конкурентів;

– час – збиток.

142. Суб'єкти конкуренції – це:

– малі підприємства, спільні підприємства;

– державні підприємства;

+ підприємства, які виробляють і продають або купують і перепродають товари;

– підприємства споживчої кооперації.

143. Ціна лідера – це:

– висока ціна на продукти і послуги особливої якості;

+ ціна, яка встановлюється відповідно до ціни головного конкурента;

– переважно висока ціна під час просування нового продукту, пов'язана із розрахунком на відповідне коло споживачів;

– ціна конкурента.

144. Кількісний показник еластичності – це:

– коефіцієнт кореляції;

– коефіцієнт детермінації;

+ коефіцієнт еластичності;

– коефіцієнт Спірмена.

145. Ціна рівноваги товару на ринку – це:

– ціна, що урівноважує витрати на виробництво та корисність товару;

– ціна, що балансує витрати на виробництво та якість товару;

+ ціна, за якої запропонована кількість товару дорівнює потрібній ринку кількості товару;

– ціна, що балансує запити покупців та їх доходи.

146. Неодноразове сприйняття цільовою аудиторією рекламного звернення – це:

– охоплення аудиторії;

– потужність рекламної кампанії;

– сукупність переглядів;

+ акумулювання аудиторії.

147. До маркетингових комунікацій не відносять:

– іменні;

– оліграфічні;

– електронні;

+ фамільні.

148. Смисловий синонім терміна «просунення» – це:

– формування іміджу;

+ промоушн;

– розподіл;

– виробництво.

149. Основна функція підприємств виробничо-торговельної сфери – це:

– створення робочих місць та забезпечення зайнятості населення;

– створення матеріальних благ суспільства;

+ виробництво та продаж товарів та послуг;

– реалізація задекларованої програми.

150. Маркетинг як нова філософія бізнесу – це, насамперед:

– певна концепція;

– спосіб мислення;

– різноманітні види діяльності фахівців;

+ усі наведені відповіді правильні.

151. Методологічні підходи до характеристики маркетингу – це:

– концептуальний, інституційний;

– функціональний, системно-поведінковий;

– товарний, національний;

+ кожний із зазначених підходів до характеристики маркетингу є актуальним.

152. Теоретичні і практичні підходи до розуміння сутності маркетингу в Україні:

– вичерпано повністю;

+ мають тенденції до розвитку;

– широкі настільки, що не вкладаються у прийнятні межі;

– звужуватимуться внаслідок глибшого вивчення теорії і практики маркетингу.

153. Різниця між концептуальним і функціональним підходами полягає в тому, що:

– перший є узагальнюючим, другий – конкретизованим;

– перший є узагальнюючим, другий – деталізованим;

– перший є проблемним, другий – конкретизованим;

+ жоден з варіантів відповідей не вичерпує суті названих підходів до характеристики маркетингу.

154. Національний підхід до характеристики маркетингу зумовлює тлумачення маркетингу з урахуванням:

– національних традицій у реалізації загальновідомих принципів маркетингу фахівцями окремих країн;

– національних традицій населення, яке обслуговується, його ставлення до споживання або користування товарами, пріоритетів, цінностей;

+ національних традицій, історично сформованих методів і форм торгівлі, ставлення до підприємницької діяльності;

– жоден з варіантів відповідей не відображає суті національного підходу до розуміння маркетингу.