Формування депозитних ресурсів
Основну частину залучених коштів складають депозити. Депозити за різними оцінками забезпечують від 70 до 95 % банківських ресурсів. Це пояснюється їх чисельністю, відносно стійкістю та меншою вартістю, порівняно з іншими джерелами.
Депозит – це грошові кошти в національній та іноземній валюті, внесені в комерційний банк фізичними чи юридичними особами в готівковій або безготівковій формі на рахунок власника на певних умовах.
Кошти передаються в тимчасове розпорядження банкові з метою отримання доходу на умовах, визначених депозитним договором.
Операції пов’язані із залученням грошових коштів на вклади мають назву депозитних.
Депозитним може бути будь-який відкритий клієнту рахунок у банку, на якому зберігаються його грошові кошти. Сукупність депозитних рахунків, відкритих в банку складає його депозитну базу.
За формою використання рахунків депозити поділяються на:
депозити до запитання;
строкові депозити.
Депозити до запитання призначені в основному для поточних розрахунків.
Депозити до запитання можуть бути вилучені власниками на першу вимогу. Кошти можна вилучити як готівкою так і в безготівковому порядку – переказом на інший рахунок.
Як правило, на депозити до запитання не сплачують %. Для покриття операційних витрат, пов’язаних з веденням поточних рахунків, банк стягує з клієнта комісійну винагороду.
Строкові депозити – це кошти, що розміщені в банку на певний строк і можуть бути знятими після закінчення терміну.
Строкові вклади є для банків кращим видом депозитів, оскільки вони стабільні і зручні в банківському планування.
На строкові вклади виплачується високий депозитний %, рівень якого диференціюється залежно від терміну, виду внеску, періоду повідомлення про вилучення вкладу.
Часто внесення коштів на строковий депозит супроводжується видачею клієнтові депозитного сертифікату – письмового свідоцтва банку про депонування коштів і право вкладника на отримання депозиту і належних %.
Депозитний сертифікат на пред’явника може вільно обертатися на фінансовому ринку.
Ощадні вклади - це форма вкладу , яка застосовується для нагромадження грошових заощаджень вкладника і підтверджується видачею ощадної книжки.
Ощадні вклади передбачають тривале існування на рахунках стабільних коштів, що використовуються в активних банківських операціях. При ощадних вкладах банки нараховують %.
Ощадні вклади можна поповнювати на будь-яку суму, і на першу вимогу зняти з рахунку будь-яку суму.
4. Залучення ресурсів на міжбанківському ринку
До запозиченого капіталу комерційних банків належать:
міжбанківський кредит (кредити, отримані в інших банках та НБУ) ,
кошти, отримані від емісії та продажу облігацій та інших ЦП.
1. Міжбанківський кредит
На міжбанківському ринку банки задовольняють свої потреби в ресурсах за допомогою позичок:
в інших комерційних банках;
у центральному банку
. Кредитними ресурсами торгують стійкі комерційні банки, у яких завжди є надлишок ресурсів. Міжбанківський кредит оформляється угодою.
Перевага міжбанківського кредиту порівняно з депозитом полягає в оперативності.
Види міжбанківських кредитів:
одноденні
строкові
безстрокові
Одноденні банківські кредити –овернайт - використовуються для підтримання поточної ліквідності.
Строкові кредити надаються на термін від 1 дня до 3-6 місяців.
Безстрокові кредити – онкольні - строк угоди автоматично продовжується щодня доки одна із сторін не прийме рішення про розірвання угоди.