- •1.1.Суть трудової діяльності.
- •1.2. Психологічні передумови трудової діяльності дітей дошкільного віку.
- •1.3. Особливості трудової діяльності дітей дошкільного віку.
- •2.1. Визначення рівня готовності дітей до трудової діяльності.
- •2.2. Аналіз отриманих результатів.
- •Яка трудова діяльність мала місце в групах (старшої, підготовчої).
- •Як відбувалося чергування в дітей у дошкільному закладі:
- •3) Яка робота виконується дітьми крім чергувань:
- •«Діагностика рівнів трудової діяльності дошкільнят у догляді за рослинами».
- •«Діагностика сформованості ручної праці у дошкільнят»
- •Список використаної літератури
«Діагностика рівнів трудової діяльності дошкільнят у догляді за рослинами».
Прізвище, ім'я дитини |
Уміння прийняти мету праці |
Уміння виділити предмет праці |
Уміння передбачити результат праці |
Уміння відібрати необхідне устаткування |
Освоєння трудових навичок і умінь |
Віруцька Світлана |
Б |
У |
Б |
Б |
Б |
Іценко Ольга |
У |
Б |
Б |
А |
А |
Ковтунович Галина |
У |
Б |
У |
У |
У |
Лелюх Олександр |
Б |
Б |
Б |
У |
Б |
Мишков Віктор |
У |
У |
Б |
Б |
Б |
Раковець Наталія |
У |
У |
Б |
У |
У |
Аналізуючи ставлення дітей визначимо, до якої групі належить дитина:
НИЗЬКИЙ А – результативність трудової діяльності низька, потрібні вказівки, пряма допомога дорослого у виконанні трудових дій.
СЕРЕДНІЙ Б – праця дитини є результативною при невеличкій допомозі дорослих; в дитини виражено прагнення самостійності.
ВИСОКИЙ У – дитина є повністю самостійною у власній трудовій діяльності, результати праці є значними.
Таблиця 2. Рівень сформованості ставлення до праці у процесі догляду за рослинами.
Рівень |
Уміння прийняти мету праці |
Уміння виділити предмет праці |
Уміння передбачити результат праці |
Уміння відібрати необхідне устаткування |
Освоєння трудових навичок і умінь |
Високий |
4 |
3 |
1 |
3 |
2 |
Середній |
2 |
3 |
5 |
2 |
3 |
Низикий |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
Аналізуючи ручну працю дошкільнят у дитячому садочку ми запропонували:
1. Дитині самостійно зробити сніжинку з паперу. Дитина повинна сама вибрати папір потрібної якості, кольору, розміру й необхідні інструменти: ножиці, олівець.
Ми розкладаємо перед дитиною на столі три варіанта зразків виготовлення сніжинок й формує відповідні операційні картки, котрі мають наочно показати процес та спосіб виготовлення паперової сніжинки
Під час виконання завдання звертаємо уваги на наявність загально трудових та спеціальних умінь, способів конструювання, розвиненість комбінаторних умінь, репродуктивний чи творчий характер діяльності.
Під час спостереження за трудовою діяльність дитини ми можемо, виявити, наскільки дитина переймається метою діяльності, чи вірно обирає матеріал та відповідні інструменти, організовує робоче місце, користуватися операційними картками, володіє вмінням самостійно домогтися результату.
Результати дослідження зведені у таблицю.
«Діагностика сформованості ручної праці у дошкільнят»
Прізвище, ім'я дитини |
Навички ручної роботи |
Здатність реалізувати задум |
Віруцька Світлана |
Б |
Б |
Іценко Ольга |
Б |
Б |
Ковтунович Галина |
Б |
Б |
Лелюх Олександр |
Б |
Б |
Мишков Віктор |
У |
Б |
Раковець Наталія |
Б |
Б |
Аналізуючи ставлення дошкільнят до ручної праці визначимо до якої групи належить дитина.
НИЗЬКИЙ А – безпорадність під час виконання всіх компонентів трудового процесу; відмова від діяльності, низька самостійність, необхідність прямої допомоги дорослого; результат праці має низьку якість.
СЕРЕДНІЙ Б – висока самостійність у трудовій діяльності репродуктивного характеру. якість результату висока, але не має елементів новизни. Вираженими є недостатні комбінаторні вміння і самостійність для реалізації творчого задуму (потрібні поради, вказівки, включення дорослого у трудовій процес); задум реалізований частково.
ВИСОКИЙ У – розвинені комбінаторні вміння, повна самостійність; результат високої якості, оригінальний чи із елементами новизни.
Таблиця. Рівень сформованості ручної праці у дітей дошкільного віку.
Рівень |
Навички ручної роботи |
Здатність реалізувати задум |
Високий |
1 |
0 |
Середній |
5 |
6 |
Низикий |
0 |
0 |
Аналізуючи результати цього дослідження, можна зробити загальний висновок, що у дітей цієї групи рівень сформованості працьовитості і ставлення до праці проявляється на середньому рівні. Для виховання працелюбності, поліпшення трудових здібностей дітей вихователю необхідно розподіляти роботу між усіма, забезпечувати умови її існування, спостерігати за дітьми, своєчасно направляти їх дії.
Дітям потрібно представляти велику самостійність для виконання роботи, однак при цьому контролювати їх дії, підвищуючи вимоги до якості виконуваної роботи. Вихователю необхідно формувати у дітей самооцінку, щоб вони могли порівнювати свої результати роботи з результатами однолітків.
Необхідні більш дохідливі і переконливі живі зразки, справжній приклад праці. Життєва наочність забезпечить найбільшу виразність уявлень. У процесі подальших бесід, за допомогою розповідей вихователя потрібно уточнювати, закріплювати отримані знання, користуватися наочними методами, вміло поєднуючи їх зі словесними (розповідь, бесіда).
Формуючи елементарні навички господарсько-побутового праці, слід продумувати його організацію та прийоми, які використовуються при навчанні дітей тим чи іншим вмінням. Перш ніж розподілити обов'язки між дітьми, необхідно домовитися про те, хто яку роботу виконуватиме, а також навчили дітей деяким правилам розподілу обов'язків.
ВИСНОВКИ.
Теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми психологічних особливостей трудової діяльності дітей дошкільного віку доводить, що дана проблема є актуальною, адже вона забезпечує подолання негативних тенденцій серед дошкільнят, пов’язаних з підвищеним їхнім функціонально-емоційним станом та необхідністю виховання морально-вольових якостей. Наполегливість є однією з основних вольових якостей, яка передбачає здатність не зупинятися перед виникнутими труднощами, а йти до кінцевої мети.
Трудова діяльність – складова частина навчально-виховного процесу, спрямована на задоволення запитів, інтересів дошкільнят через виховний вплив педагога та включає у себе один із видів активної діяльності дітей, що моделює відносини. Саме трудова діяльність, закладає основи морально-психологічних якостей і властивостей особистості: волі, емоцій, інтелектуальної сфери; сприяє розвитку уяви, уваги, мислення, пам’яті тощо.
Акцентуємо увагу на тому, що трудова діяльність – різновид активної діяльності дітей. Під час трудової діяльності діти взаємодіють із навколишнім світом через зорові, дотикові, нюхові аналізатори, мову. Це узагальнююче поняття до слова праця, яка є видом діяльності, історично сформованим соціальним явищем, спрямованим не на результат, а на позитивний процес пізнання та задоволення.
Мотив допомогти, усвідомлення дитиною своєї значущості та водночас відповідальності сприяє появі в неї такого різновиду трудової діяльності, як праця в природі, зміст якої складає догляд за живими об'єктами - тваринками, пташками, рослинами. Дитина помічає, що особливо залежні від людського догляду домашні тварини й рослини. Якщо тваринку не погодувати, вона може захворіти, квітка в'яне без води, а згодом і гине. Такі спостереження дитини повинні супроводжуватись закликами дорослих допомогти слабшому, спасти його від загибелі. У дитини розвивається бережне й дбайливе ставлення до природи, закладаються елементи екологічних знань та уявлень про біологічні ланцюжки та взаємозалежності. Переживання своєї значущості позитивно впливає на становлення малюка як суб'єкта діяльності, на розвиток його самостійності.
Важливим є те, що у дошкільному віці необхідно сформувати психологічні передумови майбутньої трудової діяльності. Такими передумовами є:
а) вміння діяти доцільно, відповідно до обставин і вимог інших людей;
б) розвиток довільних рухів руки, узгоджених з деякими фізичними і функціональними особливостями предметів, що використовуються;
в) здатність раніше уявляти результати своїх дій, планувати послідовність їх виконання;
г) різноманітні рухові навички.
Варто зауважити, що суб'єктність дитини найповніше розкривається у праці за власною ініціативою. Ця форма організації праці дитини виникає наприкінці дошкільного віку й за умови позитивного ставлення дорослого до проявів дитячої самодіяльності. Навички самоорганізації переносяться на трудову діяльність з ігрової, де ініціатива дитини проявляється насамперед й найповніше. Наприклад, прийшовши у гості до двоюрідного братика, дитина починає наводити лад у його кімнат
