Критерії безпеки і екологічності техносфери при її забрудненні відходами

Критеріями безпеки техносфери при забрудненні її відходами є гранично допустимі концентрації речовин (ГДК) і гранично допустимий рівень інтенсивності потоків енергії (ГДР) в її життєвому просторі.

Поточні концентрації речовин регламентують, виходячи з гранично допустимих значень концентрацій цих речовин в життєвому просторі, співвідношенням:

Сi < ГДКі, (3.1)

де Сi - концентрація i-ої речовини в життєвому просторі; ГДКі - гранично допустима концентрація i-ої речовини в життєвому просторі.

Для потоків енергії їх поточні значення встановлюються співвідношеннями:

I < ГДУ або  1< ГДУ (3.2)

де I інтенсивність i-го потоку енергії; ГДУ - гранично допустима інтенсивність потоку енергії; п — кількість джерел випромінювання енергії.

Значення ГДК і ГДУ встановлені нормативними актами Державної системи санітарно-епідеміологічного нормування України. Так, наприклад, для оцінки забруднення атмосферного повітря в населених пунктах регламентовані допустимі концентрації забруднюючих речовин і клас їх небезпеки по списку № 3088-84 (норматив розроблений ще за часи СРСР).

Згідно з нормативами концентрація кожної шкідливої речовини в приземному шарі не повинна перевищувати максимально разової гранично допустимої концентрації, т. е. С < ПДКмах, при експозиції не більше за 30 хв.

Середньодобова ГДК – встановлюється з умов, що її вплив виключає несприятливі наслідки для людини при резорбтивній (всасування) дії.

Максимальноразова ГДК – встановлюється з умов, що її вплив виключає несприятливі рефлекторні реакції для людини, наприклад відчуття запаху, зміну мсвітлової чктливості очей, слухового сприймання

За ступенем впливу – 4 класи небезпеки

1 – надзвичайно небезпечні (бенз(а)пірен сд ГДК = 0,0003)

2 – високо небезпечні (двоокис азоту мр ГДК 0,085 сд ГДК 0,085)

3 - помірно небезпечні (зважені частинки мр ГДК = 0,5, сд ГДК =0.05)

4 – мало небезпечні (етиловий спирт мр ГДК = 5, сд ГДК = 5)

Одночасна дія С/ГДК < 1

При одночасній присутності в атмосферному повітрі декількох шкідливих речовин, що мають однонаправлену дію, їх концентрації повинні задовольняти умові (3.1) у вигляді:

С1/ПДК1, + С2/ПДК2 +. .. + Cn/ПДКn < 1. (3.3)

ГДК і ГДУ лежать в основі визначення гранично допустимих викидів (скидів) або гранично допустимих потоків енергії для джерел забруднення середовища мешкання.

По значенню концентрації з можна знайти ГДВ для промислового об'єкта. Вимоги до розрахунку містяться в ГОСТ 17.2.3.02-78, ОНД-86 і ОВД-90.

Гранично допустимі викиди (скиди) і гранично допустимі випромінювання енергії джерелами забруднення середовища мешкання є критеріями экологічності джерела впливу на середовище. Дотримання цих критеріїв гарантує безпеку життєвого простору.

Негативні чинники виробничої середовища

Виробнича середовище - це частина техносфери, що має підвищену концентрацію негативних факторів. Основними носіями травмуючих і шкідливих факторів у виробничому середовищі є машини і інші технічні пристрої, хімічно і біологічно активні предмети праці, джерела енергії, нерегламентовані дії працюючих, порушення режимів і організації діяльності, а також відхилення від допустимих параметрів мікроклімату робочої зони.

Травмуючі і шкідливі чинники поділяють на фізичні, хімічні, біологічні і психофізіологічні. Фізичні чинники - рухомі машини і механізми, підвищені рівні шуму і вібрацій, електромагнітних і іонізуючих випромінювань, недостатня освітленість, підвищений рівень статичної електрики, підвищене значення напруження в електричному ланцюгу і інші;

хімічні - речовини і сполуки, різні за агрегатним станом і що мають токсичний, подразливий, сенсибілізуючий, канцерогенний і мутагенний вплив на організм людини, що впливає на його репродуктивну функцію;

біологічні - патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси і інш.) і продукти їх життєдіяльності, а також тварини і рослини;

психофізіологічні фізичні перевантаження (статичні і динамічні) і нервово-психічні (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність труда, емоційні перевантаження).

Джерелами негативних впливів на виробництві є не тільки технічні пристрої. На рівень травматизму впливають психофизичний стан і дії працюючих. На мал. 3.1 показані статистичні дані (А.В. Невський) про травматизм у будівників в залежності від їх трудового стажу. Характер зміни травматизму на початку трудової діяльності зумовлений відсутністю достатніх знань і навичок безпечної роботи в перші трудові дні і подальшим придбанням цих навичок. Зростання рівня травматизму при стажі 2...7 років (II) пояснюється багато в чому недбалістю, недбалістю і свідомим порушенням вимог безпеки цієї категорії працюючих. При стажі більше за 7 років динаміка травматизму (III) визначається надбанням професійних навичок, обачністю, правильним відношенням працюючих до вимог безпеки. Для зони ІУ характерно деяке підвищення травматизму, як правило, зумовлене погіршенням психофізичного стану працюючих.