24. Визначити неправильну відповідь. Недоліками фінансової моделі адміністративної економіки є те, що ця модель:

1. не відображає реального рівня доходів юридичних та фізичних осіб, а також їх вклад у створення національно доходу;

2. не дає реальних можливостей щодо достовірного визна­чення рівня оподаткування;

3. є відкритою моделлю фінансових відносин у суспільстві;

4. не формує стимули до продуктивної праці.

25. Фінансові ресурси – це:

1. сукупність фондів грошових коштів, які створюються у процесі розподілу й перерозподілу ВВП, перебувають у розпорядженні держави, підприємств, домашніх господарств та характеризують стан економіки;

2. основні й оборотні фонди суб’єктів господарювання;

3. кошти, які держава використовує для забезпечення вико­нання своїх завдань та функцій;

4. товарно-матеріальні цінності, що використовуються на­селенням з метою забезпечення власних потреб.

26. Централізовані фінансові ресурси – це:

1. фінансові ресурси, що утворюються суб’єктами госпо­дарювання;

2. фінансові ресурси, які формуються державою та адміні­стративно-територіальними одиницями;

3. фінансові ресурси, що утворюються домашніми госпо­дарствами;

4. немає правильної відповіді.

27. Децентралізовані фінансові ресурси визначаються як:

1. фінансові ресурси, які формуються на рівні держави;

2. фінансові ресурси, що утворюються юридичними осо­бами як державної, так і недержавної форми власності;

3. фінансові ресурси, які формуються окремими адміні­стративно-територіальними одиницями;

4. фінансові ресурси, що утворюються підприємствами, організаціями, установами та домашніми госпо­дарствами.

Тема 2. Фінансова система

1. Фінансова система – це:

1. сукупність фондів фінансових ресурсів та взаємозв’язок між ними;

2. сукупність фінансових органів, які управляють грошовими потоками;

3. сукупність сфер та ланок фінансових відносин, які відображають специфічні форми й методи розподілу і перерозподілу ВВП, відповідну систему фінансових органів та інститутів;

4. система грошових відносин тієї чи іншої держави.

2. Центральною сферою фінансової системи, через яку держава здійснює вплив на економічний та соціальний розвиток, є:

1. фінанси населення;

2. державні фінанси;

3. фінанси підприємств, організацій та установ недер­жавної форми власності;

4. немає правильної відповіді.

3. Державні фінанси – це:

1. система економічних відносин, пов’язаних із форму­ванням, розподілом і використанням фондів грошових коштів, з метою забезпечення виконання завдань і функцій держави;

2. сукупність усієї грошової маси в країні;

3. система органів управління державними фінансами;

4. обсяг грошової маси, що використовується для обслу­говування товарного обігу.

4. До складу державних фінансів не входять:

1. державний бюджет;

2. місцеві бюджети;

3. державні позабюджетні цільові фонди;

4. фінанси підприємств недержавної форми власності.

5. Провідною ланкою державних фінансів є:

1. позабюджетні цільові фонди;

2. державний бюджет;

3. державний кредит;

4. місцеві бюджети.

6. Фінансова політика – це:

1. відображення дії економічних законів у фінансовій сфері;

2. діяльність підприємств, організацій та установ у сфері фінансів;

3. сукупність розподільчих і перерозподільчих процесів, що відбуваються у сфері фінансів суб’єктів господарю­вання та фінансів домогосподарств;

4. система заходів у сфері фінансів з метою цілеспрямо­ваного впливу держави на розвиток фінансової системи та національної економіки загалом.

7. Основними типами фінансової політики, що застосову­валися країнами світу на різних етапах розвитку суспільства, є:

1. класична, регулююча і планово-директивна фінансова політика;

2. регулююча та стимулювальна фінансова політика;

3. класична та автоматична фінансова політика;

4. планово-директивна та стримуюча фінансова політика.

8. У складі фінансової політики виділяють:

1. бюджетно-податкову та грошово-кредитну політику;

2. інвестиційну та валютну політику;

3. страхову та митну політику;

4. усі відповіді правильні.

9. За характером заходів і часом їх здійснення фінансова  політика поділяється на:

1. фінансову стратегію і бюджетне регулювання;

2. фінансову тактику та фіскальну політику;

3. фінансову стратегію і фінансову тактику;

4. немає правильної відповіді.

10. Як співвідносяться поняття «фінансова політика» і  «фінансовий механізм»?

1. фінансовий механізм визначає фінансову політику;

2. фінансова політика реалізується через фінансовий механізм;

3. фінансова політика визначає фінансовий механізм;

4. фінансова політика та фінансовий механізм не пов’язані між собою.

11. Фінансовий механізм – це:

1. система встановлених державою форм та методів організації фінансових відносин, інструментів та важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства;

2. сукупність об’єктів та суб’єктів фінансового розподілу;

3. сукупність фінансових відносин з приводу розподілу ВВП;

4. немає правильної відповіді.

12. Складовими фінансового механізму є:

1. державні доходи та державні видатки;

2. податкова, бюджетна та кредитна політика;

3. фінансові методи, фінансові важелі, правове, нормативне та інформаційне забезпечення;

4. позабюджетні цільові фонди та державний кредит.

13. Фінансовий метод – це :

1. інструкції, нормативи, тарифні ставки;

2. закони, накази, постанови, розпорядження;

3. норми, циркуляри, методичні вказівки;

4. засіб впливу фінансових відносин на господарський процес.

14. Фінансові важелі визначаються як:

1. процес формування і використання фінансових ресурсів на мікро- і макрорівнях економіки;

2. засіб дії фінансового методу;

3. нормативно-правове забезпечення господарсько-фінансової діяльності;

4. немає правильної відповіді.

15. Нормативне забезпечення як складовий елемент  фінансового механізму включає:

1. інструкції, методичні вказівки, нормативи;

2. закони, накази, постанови;

3. фінансові санкції, відсоткові ставки, курси валют;

4. систему управління фінансами.

16. Елементами управління фінансами є:

1. фінансові важелі та стимули;

2. бюджетне фінансування і кредитування;

3. фінансове планування, оперативне фінансове управління та фінансовий контроль;

4. фінансові резерви та ліміти.

17. Стратегічне управління фінансами – це:

1. сукупність заходів у сфері контролю щодо використання фінансових ресурсів держави;

2. розвиток форм і методів господарювання, що дозво­ляють реалізувати переваги різних форм власності;

3. фінансові відносини, що пов’язані з формуванням і використанням фондів грошових коштів;

4. визначення фінансових ресурсів на перспективу, вста­новлення обсягів фінансових ресурсів щодо реалізації довгострокових цільових програм.