
- •1. Платники, об’єкт та база оподаткування
- •2. Податкова знижка та ставки податку
- •3. Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету
- •4. Перерахунок податку та податкові соціальні пільги
- •5. Єдиний соціальний внесок
- •Страхувальники та застраховані особи
- •Розміри єдиного внеску на соціальне страхування відповідно до класів професійного ризику виробництва
- •Фінансова відповідальність (ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464–VI від 08.07.2010 р.)
- •Адміністративна відповідальність
- •Кримінальна відповідальність (згідно зі ст. 212 Кримінального кодексу України)
5. Єдиний соціальний внесок
Закон України №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» було прийнято 08.07.2010 р., він набрав чинності з 2011 року. Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Перелік платників ЄСВ наведено в ч. 1 ст. 4 Закону № 2464. Одні з них є страхувальниками, інші – застрахованими особами.
До страхувальників належать роботодавці, зокрема:
– підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, що використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за цивільно-правовими договорами, а також їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, що мають окремий баланс і самостійно провадять розрахунки із застрахованими особами;
– фізичні особи-підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, за цивільно-правовими договорами;
– фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);
– дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), створені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс та самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;
– дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України.
Зауважимо: до платників ЄСВ належать підприємства, установи, організації, що виплачують допомогу по тимчасовій непрацездатності.
У свою чергу, роботодавці є страхувальниками щодо застрахованих фізичних осіб (громадян України, іноземців та осіб без громадянства), які:
– є найманими працівниками (працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, а також у фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно;
– виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, а також у фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно за цивільно-правовими договорами (крім фізичних осіб-підприємців, якщо роботи, які ними виконуються (послуги, що надаються), відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців);
– отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Перелік страхувальників та відповідних їм застрахованих осіб наведено в табл. 1.
Таблиця 1