
- •1 Основи психології особистості юриста
- •2 Типи темпераменту і його властивості
- •3 Поняття і структура характеру
- •4 Професійна спрямованість особистості юриста
- •5 Морально-психологічні особливості особистості юриста
- •6 Закономірності формування здібностей юриста
- •7 Професійна майстерність юриста і її психологічні складові
- •8 Професійно-психологічна підготовленість юриста
1 Основи психології особистості юриста
Всебічний розгляд юридичної діяльності, психологічних особливостей праці юриста дозволяє побачити в цій області найбільш важливі напрямки, намітити шляхи підвищення ефективності трудових витрат працівників правоохоронних органів, більш якісно проводити оцінку та відбір осіб, які бажають здобути юридичну освіту і в подальшому стати юристом.
Основними особливостями професійної діяльності юриста є:
правова регламентація (нормативність) професійної поведінки, прийнятих рішень працівників правоохоронних органів, юридичних служб та інших юристів, професійно беруть участь у правозастосовчій діяльності;
владний, обов'язковий характер професійних повноважень посадових осіб правоохоронних органів;
екстремальний характер правоохоронної діяльності багатьох юристів, особливо тих, хто працює в органах суду, прокуратури, податкової служби та податкової поліції тощо:
нестандартний, творчий характер праці юриста;
процесуальна самостійність, персональна (для багатьох - підвищена) відповідальність юристів, які працюють в правоохоронних органах, державно-правових структурах.
Психологічний аналіз професійної діяльності юриста, крім соціально-психологічних особливостей охоплює також її структурні компоненти (підструктури діяльності). Виділення цих структурних утворень дозволяє доповнити професіограму правозастосовчої діяльності (опис різних об'єктивних характеристик діяльності та її вимог до індивідуальних особливостей людини), визначити психограмму (професійно значущі властивості) особистості юриста і в кінцевому підсумку створити надійну систему оцінки та відбору кандидатів на службу в правоохоронні органи.
Характерним для всіх видів правоохоронної діяльності є те, що її основні структурні елементи властиві й слідчої, і прокурорської, і судової, і юрісконсультской діяльності. Однак залежно від особливостей того чи іншого виду діяльності питома вага, значимість кожної окремо взятої підструктури дещо змінюється.
У найбільш узагальненому вигляді основними підструктурами професійної діяльності юриста є:
пізнавально-прогностична (когнітивна),
комунікативна (спілкування),
організаційно-управлінська.
виховна.
особистість юриста - це суб'єкт, який здійснює професійну юридичну діяльність, витрачаючи на неї фізичні й психічні зусилля, власний час, переживаючи успіхи і невдачі, переслідуючи ті чи інші, шляхетні або не завжди благородні цілі.
Особа юриста, розуміється і як особистість людини, що володіє певними якостями або властивостями, які так чи інакше позначаються на його діяльності як професіонала, на його професійному працю, службову та позаслужбовий професійній поведінці.
Дослідження психологічної діяльності дозволяє виділити професійно необхідні психічні властивості осіб, що беруть участь у цій роботі. Серед них можна назвати:
* Творче мислення;
* Комунікабельність;
* Вольові якості;
* Організаторські здібності;
* Здатність протистояти негативним емоціям.
ТВОРЧЕ МИСЛЕННЯ характеризується пошуком нестандартних шляхів встановлення істини і окремих обставин в умовах, коли інформація про будь-яку подію відсутня або обмежена. Творче мислення пов'язано з виявленням доказів, виявленням їх причинного відношення до злочину, висуненням версій - моделей події. Комунікабельність - це здатність людини встановлювати психологічний контакт при спілкуванні з різними віковими та соціальними групами осіб. Встановлення психологічного контакту, інакше іменованого емоційним контактом, - важлива умова будь-якого спілкування і тим більше такого, метою якого є отримання інформації, необхідної для прийняття рішень у конкретних ситуаціях. Комунікабельність тієї чи іншої особи може бути природною, обумовленої властивостями характеру та темпераменту, однак частіше за все її потрібно виховувати і розвивати. Юридична діяльність у всіх своїх проявах пов'язана зі спілкуванням з людьми. Причому нерідко в екстремальних умовах. І функція спілкування виступає на перший план, переслідуючи різні цілі. Тому юристу необхідно знати способи встановлення психологічного контакту і використовувати їх у своїх цілях для отримання оптимальних результатів.