
- •Тестовий контроль
- •1. Яким є слово «культура» за походженням?
- •2. Як початково тлумачилося поняття «культура»?
- •4. У якій роботі було вперше використано термін «культура» у значені «способи обробляння землі»?
- •5. Кому належить вислів : «Kultura anima pfilosofia est»?
- •6. Хто пов`язував культуру з ідеєю розуму?
- •7. Як визначав культуру нім. Філософ й.-г.Гердер?
- •8. Хто вперше увів у науковий обіг термін «культура» як самостійну наук. Категорію?
- •9. У кого з вчених зародилося поняття « національна культура»?
- •10. Якою є історично перша концептуальна парадигма культурології?
- •11. Хто з учених відстоював лінійну модель культурної динаміки?
- •12. Представниками якої культурологічної концепції належить ідея розвитку соціокультурних форм від простих до складних?
- •13. Як розумів культуру англ. Культуролог е.Тейлор?
- •14. Які періоди виділяв в культурі е.Тейлор?
- •15. Хто і в якій праці уподібнював культуру організму, виділяючи «харчувальну»(вир-во), «розподільчу»(торгівля), «регулятивну»(держава) функції?
- •16. Хто вважав,що суспільство розвивається під впливом зовнішніх факторів (географічне середовище) та внутрішніх (фізична і психологічна природа людини)?
- •17. Назвіть представників психоаналітичної концепції культури.
- •18. Хто увів у культурологію поняття «колективного несвідомого»?
Тестовий контроль
1. Яким є слово «культура» за походженням?
Слово «культура» походить від латинських слів colo, colere (щось вирощувати, доглядати, обробляти). Звідси — culturare (вирощений, оброблений людською працею, доведений до доско-налості). Спочатку ці слова стосувалися праці на землі, однак згодом усе частіше стали вживатись у ширшому значенні — стосовно д'уховно-практичної діяльності людини.
2. Як початково тлумачилося поняття «культура»?
Слово «культура» буквально означало обробку, догляд, поліпшення землі(colo, colere - обробіток, займатися землеробством). Спочатку ці слова стосувалися праці на землі, однак згодом усе частіше стали вживатись у ширшому значенні — стосовно д'уховно-практичної діяльності людини.
3. Коли вперше у значені «способи оброблення землі» було використано термін «культура»?
У класичній давнині воно вперше було зафіксоване в праці Марка Порція Катона «De agri cultura» (ІІІ ст. до н. е.), присвяченій турботам землевласника, який обробляв землю з використанням рабської праці. Турботи відповідали духові часу: автор рекомендував утримувати рабів надголодь, завантажувати їх роботою без міри, щоб втримати від крадіжки і легковажних занять.
4. У якій роботі було вперше використано термін «культура» у значені «способи обробляння землі»?
У класичній давнині воно вперше було зафіксоване в праці Марка Порція Катона «De agri cultura» (ІІІ ст. до н. е.), присвяченій турботам землевласника, який обробляв землю з використанням рабської праці. Турботи відповідали духові часу: автор рекомендував утримувати рабів надголодь, завантажувати їх роботою без міри, щоб втримати від крадіжки і легковажних занять.
5. Кому належить вислів : «Kultura anima pfilosofia est»?
Так, відомий римський оратор Ціцерон (106—43 до н, є.) в своїх листах у родинний маєток Тустулан називає філософію культурою душі: Cultura animi philosophia est. "але культура духу є філософією". Однак поступово це поняття поширюється і на інші сфери людської діяльності, зокрема на виховання і навчання самої людини. Наприклад, у листах римського філософа та державного діяча Цщеррна (106 р. до н.е. — 43 р, до не.) "Тускуланські бесіди" (45 р. до ніе.) трапляється вислів "cultura animi autem philosophia est" ("але культура духу є філософією"). На його думку, дух;, розум необхідно плекати так, як селянин плекає землю. Пізніше слово "культура" все частіше починає вживатись як синонім освіченості, вихованості людини, і в цьому значенні воно увійшло, по суті, в усі європейські мови.
6. Хто пов`язував культуру з ідеєю розуму?
(Ціцерон)Щоб стати філософом, вважає він, треба наполегливо вдосконалювати свої розумові здібності, плекати розум, обробляти його, як селянин землю. Отже, основний зміст культури Ціцерон вбачав у розвитку мислительної діяльності лю¬дини, вдосконаленні її духовного світу.
7. Як визначав культуру нім. Філософ й.-г.Гердер?
Філосовський погляд на культуру був розвинений Гердером, котрий розглядав її в контексті еволюції. Сенс культури в цьому контексті - відмежування людського від тваринного. Культура витлумачувалася як друге народжння людини. На думку Гердера, шлях культурного прогресу, який відкриває можливості кращого використання розуму, і головне — розвитку лю¬дяності, лежить через оману й невдалі експерименти. Сучасність підтвердила справедливість роздумів мислителя.