http://litopys.org.ua/

Ентоні Сміт нації та націоналізм у глобальну епоху

Київ 2006

Присвячую Діані

Зміст

Переднє слово . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

1. Космополітична культура? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23

Деполітизація нації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

Новий імперіалізм? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33

Культура без пам’яті? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37

Висновок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44

2. Модерністська хиба . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49

«Інструменталістські» підходи та «примордіальні узи» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50

Обмеженість модернізму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56

Модерність і націоналізм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65

Ідентичність, тяглість і перетворення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71

3. Етнонаціональне відродження? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77

Критика перенніалізму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78

Домодерні етноси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86

«Латеральні» і «вертикальні» етноси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86

«Ядро» і «периферія» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88

Нерівномірна етноісторія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92

Перепривласнення своєї культури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94

Культурна політизація й очищення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99

Соціальне підґрунтя неонаціоналізмів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103

Інтелектуали, етнічні міфи й релігія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111

Висновок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119

4. Криза національної держави . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121

Бюрократична інкорпорація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 122

Всюдисущість держави та криза легітимності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 128

Проблема громадянського й етнічного націоналізмів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137

Підкріплення та переозначення національної держави . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 144

Висновок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 157

5. Понад- або наднаціоналізм? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 163

У напрямку регіональної федерації? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 164

Європейський проект . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 170

Загальноєвропейська ідентичність? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 177

Загальноєвропейські міфи та символи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 186

«Європейська наднація»? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 196

Висновок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 200

6. На захист нації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 205

Націоналізм: за і проти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 206

Неодмінність, функціональність, закоріненість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 212

Висновок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 220

Примітки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 223

Бібліографія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 257

Післямова (Тарас Цимбал) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 287

Предметний покажчик . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 303

Сміт Е. Нації та націоналізм у глобальну епоху / Пер. з англ. М.Климчука і Т.Цимбала. — К.: Ніка-Центр, 2006. — 320 с. — (Серія «Зміна парадигми»; Вип. 11).

ISBN 966-521-162-5 (Серія «Зміна парадигми»)

ISBN 966-521-401-2 («Ніка-Центр»)

Знаного британського суспільствознавця Ентоні Сміта вважають класиком студій з теорій націй і націоналізму, адже він є одним з найпродуктивніших авторів із цієї тематики. «Нації та націоналізм у глобальну епоху» — остання книжка автора. Вона присвячена дослідженню прийомів, за допомогою яких сьогодні аналізують відродження націоналізму, і пропонує власний погляд на останні тенденції у формуванні націй і націоналізмів, ґрунтовані на ідеях, коротко окреслених у попередніх книжках («Національна ідентичність», «Націоналізм»). Авторова аргументація полягає в тому, що націоналізм черпає силу зі своєї вкоріненості в історичній минувшині. Націоналістична ідеологія може пустити корені в конкретний ґрунт, тільки якщо вона зачіпає народну струну, її підхоплюють, а вона надихає певні соціальні групи й верстви.

Видання розраховане на науковців і студентів-суспільствознавців.

Перекладено за виданням: Anthony D. Smith Nations and Nationalism in a Global Era

Translated from Anthony D. Smith Nations and Nationalism in a Global Era

Переклад з англійської Миколи Климчука і Тараса Цимбала

Науковий редактор Георгій Касьянов

Не за славу, багатство чи почесті ми боремося — лише за свободу, яку гідна людина віддасть тільки разом із життям.

Арбротська декларація, 1320 р.*

Забудькуватість веде до вигнання, пам’ять — ось секрет звільнення.

Баал Шем Тов**

* Арбротська декларація — знаменита заява, підписана у квітні 1320 р. кільканадцятьма представниками вищого шотландського дворянства, в якій вони зверталися до папи з проханням утрутитися в англо-шотландський конфлікт. Щоб папа зрозумів різницю між двома народами і безпідставність англійських претензій на Шотландію, в декларації коротко викладалася історія шотландців і йшлося про незалежність країни. Документ декларував право людини на свободу, і ставив волю народу, під яким найчастіше мали на увазі знать, вище за короля. Була написана латиною; автор — імовірно Бернард де Лінтон, абат у містечку Арброт і канцлер Шотландії за короля Роберта I Брюса. Декларацію вважають однією з найвизначніших пам’яток ранньої шотландської політичної думки. — Тут і далі зірочкою позначені примітки перекладачів.

** Баал Шем Тов (1698 — 1760) — єврейський релігійний діяч, мислитель, засновник хасидизму.