ККР "Соціальне страхування"

Варіант 1

1. До суб’єктів загальнообов’зкового державного соціального страхування відносяться:

1. страховики;

2. страхувальники;

3. застраховані особи, а в окремих випадках члени родин застрахованих осіб та інші особи;

4. всі відповіді правильні.

2.Необхідність загальнообов'язкового соціального страхування не пов’язана з:

1. наявністю громадян, які не беруть участі у суспільно корисній праці, а тому не можуть утримувати себе за рахунок заро­бітної плати;

2. наявністю громадян, які є дієздатними, але не мають можли­вості реалізувати свою дієздатність;

3. прагненням страхових компаній отримати прибуток від взяття на страхування певних соціальних ризиків у рамках влас­ної страхової діяльності.

4. Всі відповіді правильні.

3. Соціальне страхування поділяється на:

1. загальнообов'язкове соціальне страхування;

2. соціальне страхування існує лише у вигляді загальнообов'язкового страхування.

3. добровільне соціальне страхування та обов’язкове соціальне страхування;

4. соціальне страхування існує лише у вигляді добровільного страхування.

4. До загальнообов'язкового державного соціального страхування залежно від страхового випадку не відносять:

1. пенсійне страхування;

2. страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

3. страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності;

4. страхування на випадок непередбачуваного скорочення заро­бітної плати.

5. Прожитковий мінімум це:

1. забезпечення застрахованим (і членам їхніх родин) покриття усіх витрат, достатніх для нормального протікання відтворювального циклу, що охоплює практично весь життєвий цикл, у випадку хвороби, старості, інвалідності, безробіття, вагітності;

2. визначення основних джерел фінансових надходжень до фондів страхування, обґрунтування соціально справедливої моделі розподілу фінансового «вантажу» наймачами, застрахо­ваними і державою, досягнення на цій основі соціального кон­сенсусу;

3. це комплекс законодавчо закріплених соціальних норм, що гарантує держава окремим верствам насе­лення, а також за певних умов всім членам суспільства (під час зростання інфляції, спаду виробництва, економічної кризи, без­робіття та ін.).

4. мінімальна кількість життєвих за­собів, необхідних для підтримки життєдіяльності працівника та відновлення його робочої сили.

6.До доходів, що не підлягають індексації належать доходи :

1. від цінних паперів (крім державних);

2. від здавання в оренду нерухомого майна;

3. від ведення фермерського та підсобного господарства;

4. всі відповіді правильні.

7.Індексація проводиться в разі якщо індекс споживчих цін переви­щив:

1. 101%;

2. 105%;

3. 110%;

4. 205%.

8.До числа основних державних соціальних гарантій не належать:

1. середній розмір заробітної плати;

2. неоподатковуваний мінімум доходів громадян; мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком;

3. неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина межі індексації грошових доходів громадян;

4. пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг, послуг зв'язку та критерії їх надання.

9. Формування державних соціальних стандартів і нормативів здійснюється за такими принципами:

1. забезпечення визначених Конституцією України соціальних прав і державних соціальних гарантій достатнього життєвого рі­вня для кожного;

2. законодавче встановлення найважливіших державних соціа­льних стандартів і нормативів; диференціація за соціально-демографічними ознаками ви­значення нормативів;

3. наукова обґрунтованість норм споживання й забезпечення; соціальне партнерство; гласність та громадський контроль при їх визначенні й за­стосуванні; урахування вимог норм міжнародних договорів України у сфері соціального захисту і трудових відносин.

4. всі відповіді правильні.

10.Фізіологічний мінімум це:

1. вартість товарів та послуг, необхід­них для задоволення тільки основних фізіологічних потреб, при­чому протягом відносно короткого періоду, практично без при­дбання одягу, взуття, інших непродовольчих товарів;

2. мі­німальні норми задоволення фізіологічних, соціальних і духов­них потреб. Це вартість товарів та послуг, які суспільство визнає необхідними для збереження прийнятного рівня життя;

3. це комплекс законодавчо закріплених соціальних норм, що гарантує держава окремим верствам насе­лення, а також за певних умов всім членам суспільства (під час зростання інфляції, спаду виробництва, економічної кризи, без­робіття та ін.).

4. мінімальна кількість життєвих за­собів, необхідних для підтримки життєдіяльності працівника та відновлення його робочої сили. Він визначає нижню межу суспі­льно необхідного рівня життя за певних умов розвитку суспільс­тва і є динамічною соціально-економічною категорією.

11.Соціальний мінімум (бюджет мінімального достатку) це:

1. вартість товарів та послуг, необхід­них для задоволення тільки основних фізіологічних потреб, при­чому протягом відносно короткого періоду, практично без при­дбання одягу, взуття, інших непродовольчих товарів;

2. мі­німальні норми задоволення фізіологічних, соціальних і духов­них потреб. Це вартість товарів та послуг, які суспільство визнає необхідними для збереження прийнятного рівня життя.

3. це комплекс законодавчо закріплених соціальних норм, що гарантує держава окремим верствам насе­лення, а також за певних умов всім членам суспільства (під час зростання інфляції, спаду виробництва, економічної кризи, без­робіття та ін.).

4. мінімальна кількість життєвих за­собів, необхідних для підтримки життєдіяльності працівника та відновлення його робочої сили. Він визначає нижню межу суспі­льно необхідного рівня життя за певних умов розвитку суспільс­тва і є динамічною соціально-економічною категорією.

12.Платниками страхових внесків можуть бути:

1. і роботодавці і наймані працівники;

2. лише роботодавці;

3. лише наймані працівники;

4. роботодавці, наймані працівники, відповідний фонд соціального страхування.

13.Кошик споживача – це:

1. вартість стандартного набору товарів та послуг масового вживання середнього споживача в конкретній країні у певний час.

2. вартість товарів та послуг, необхід­них для задоволення тільки основних фізіологічних потреб, при­чому протягом відносно короткого періоду, практично без при­дбання одягу, взуття, інших непродовольчих товарів;

3. це комплекс законодавчо закріплених соціальних норм, що гарантує держава окремим верствам насе­лення, а також за певних умов всім членам суспільства (під час зростання інфляції, спаду виробництва, економічної кризи, без­робіття та ін.).

4. мінімальна кількість життєвих за­собів, необхідних для підтримки життєдіяльності працівника та відновлення його робочої сили.

14.Перші елементи соціального страхування мали місце:

1. у Стародавньому Римі;

2. у середньовіччі;

3. у період промислової революції в Європі;

4. у стародавній Греції.

15. Поняття про соціальне страхування у сучасному розумінні склалося:

1. У ХІХ столітті;

2. Лише наприкінці ХХ століття

3. На рубежі ХІV-ХVІ;

4. У ХХІ столітті.

16.Мотивами прискорення розвитку соціального страхування в світі можна вважати:

1. розвиток індустріалізації та формування робітничого класу, який як джерело доходів має лише власну працю;

2. скорочення частки населення, джерелом доходів якого є об'­єкти приватної власності;

3. утвердження найманої праці як сутності та постійного статусу зароджуваної нової капіталістичної системи

4. всі відповіді правильні.

17.До основних принципів системи Бісмарка можна віднести:

1. соціальне страхування, що ґрунтується виключно на праці, тобто охоплює лише осіб, які працюють;

2. універсальності;

3. інтеграції:

4. всі відповіді правильні.

18.До основних принципів системи Беверіджа можна віднести:

1. універсальність та інтеграцію;

2. соціальне страхування, що ґрунтується виключно на праці, тобто охоплює лише осіб, які працюють;

3. обов'язкове страхування лише для тих найманих працівників, заробітна плата яких є нижчою за визначену мінімальну суму;

4. всі відповіді правильні.

19. Фундаментальною новацією Бісмарка стало положення про:

1. запровадження обов’язкового характеру системи соціального страхування

2. запровадження добровільного характеру системи соціального страхування

3. забезпечення повної зайнятості

4. всі відповіді правильні.

20.Головним завданням, за планом Беверіджа було :

1. Забезпечення повної зайнятості

2. запровадження обов’язкового характеру системи соціального страхування

3. запровадження добровільного характеру системи соціального страхування

4. всі відповіді правильні.

21.Роботодавцями вважаються:

1. власники підприємств незалежно від форм власності, виду ді­яльності та господарювання та фізичні особи, які використо­вують найману працю;

2. власники розташованих в Україні іноземних підприємств, що використовують працю найманих працівників;

3. особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

4. всі відповіді правильні

22.Принцип інтеграції Беверіджа передбачав інтеграцію таких форм забезпечення:

1. Страхування, соціальної допомоги, ощадних кас

2. Страхування

3. Соціальної допомоги

4. Ощадних кас

23.Принцип єдності передбачав:

1. Забезпечення на всі випадки соціального ризику для всього населення

2. Об’єднання різних форм забезпечення: Страхування, соціальної допомоги, ощадних кас

3. Адекватний характер внесків і виплат, однаковий характер організації системи

4. Всі відповіді правильні

24.Принцип універсальності передбачав:

1. Адекватний характер внесків і виплат, однаковий характер організації системи

2. Забезпечення на всі випадки соціального ризику для всього населення

3. Об’єднання різних форм забезпечення: Страхування, соціальної допомоги, ощадних кас

4. Всі відповіді правильні.

25.Принцип інтеграції передбачав:

1. Об’єднання різних форм забезпечення: Страхування, соціальної допомоги, ощадних кас

2. Забезпечення на всі випадки соціального ризику для всього населення

3. Адекватний характер внесків і виплат, однаковий характер організації системи

4. Всі відповіді правильні

26.Чи одночасно в Україні набули право на пенсійне забезпечення робітники і колгоспники

1. ні, колгоспники пізніше на 30 років

2. так

3. ні, колгоспники раніше на 30 років

4. колгоспники взагалі не набули такого права

27.Методи державного регулювання соціального страхування за формами впливу поділяються на:

1. правові;

2. адміністративні;

3. прямі, непрямі;

4. непрямі адміністративні.

28.За засобами впливу методи державного регулювання поділяються на:

1. Прямі, непрямі

2. правові, прямі, непрямі

3. правові, адміністративні, економічні, пропагандистські, непрямі, прямі

4. правові, адміністративні, економічні, соціально-психологічні.

29.Предметом правового регулювання соціального страхування є:

1. відносини між державою і суб'єктами соціального страхування;

2. відносини між суб'єктами соціального страхування;

3. відносини між державними органами з приводу розподілу повноважень, визначення їх правового статусу у сфері соціального страхування.

4. всі відповіді правильні.

30.Характерними ознаками адміністративних методів державно­го регулювання соціального страхування є:

1. прямий вплив державного органу на дії суб'єктів господарю­вання;

2. відсутність відповідальності суб'єктів соціального страхування за ухилян­ня від виконання наказів;

3. надання суб'єктам господарювання вільного вибору своєї по­ведінки.

4. всі відповіді правильні

ККР "Соціальне страхування"

Варіант 2

1.Методи прямого впливу:

1. регламентують поведінку суб’єктів соціального страхування опосередковано, через створення певного економічного середовища

2. діяльність держави щодо встановлення обов’язкових для виконання юридичних норм поведінки суб’єктів права у сфері соціального страхування

3. безпосередньо діють на функціонування суб’єктів соціального страхування

4. всі відповіді правильні

2.Правове регулювання соціального страхування це:

1. інструменти прямого впливу держави на діяльність суб’єктів соціального страхування

2. діяльність держави щодо встановлення обов’язкових для виконання юридичних норм поведінки суб’єктів права у сфері соціального страхування

3. регламентування поведінки суб’єктів соціального страхування опосередковано, через створення певного економічного середовища

4. всі відповіді правильні

3.Адміністративні методи державного регулювання соціального страхування це: