Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
повна теорія.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
391.17 Кб
Скачать

38. Визначення індивідуальної вартості працівника

У ринковій економіці робоча сила є товаром. А товар на ринкумає вартість і споживчу вартість. Працівник має якусь вартість, якщо він володіє здатністю приносити будь-яку користь, вигоду або дохід, і навпаки, якщо працівник не має такої здатності, він не має і вартості. Але два працівника, на придбання і підготовку яких були витрачені однакові кошти, можуть у майбутньому мати зовсім різну продуктивність, а значить і різну цінність для організації. Тому використання початкових або відновлених витрат людських ресурсів дає можливість у якійсь мірі оцінити їх

вартість для організації. Така оцінка може бути тільки умовною і приблизною.

Людські ресурси володіють вартістю, якщо вони здатні приносити у майбутньому дохід, віддаючи свою робочу силу. Звідси можна зробити висновок, що вартість персоналу, як і інших ресурсів, є сьогоднішня вартість очікуваних від них послуг і доходів у майбутньому. Вартість працівника для організації також залежить від строку,

протягом якого він може надавати організації свої послуги і приносити дохід, тобто строку роботи в даній організації. В Мічиганському університеті розроблена модель індивідуальної вартості працівника, основана на поняттях умовної і вартості, що реалізується. За цією моделлю, індивідуальна цінність працівника визначається

обсягом послуг, який очікується, коли працівник надає або реалізує, працюючи в організації. Це визначає умовну вартість працівника (УВ), що очікується. Одночасно індивідуальна цінність залежить від вірогідності того, що працівник залишиться працювати в даній організації і тільки тут реалізує свій потенціал. Таким чином, УВ включає весь потенційний дохід, який працівник може принести організації, якщо він все життя буде в ній працювати. Цінність працівника з урахуваннямвірогідності того, що він буде працювати в організації протягом якогось часу, визначає очікувану вартість, що реалізується (РВ). Вартість, яка реалізується, складається із двох елементів: умовна вартість і вірогідність продовження роботи в організації, яка виражає очікування керівництва того, що частка цих доходів буде реалізована в організації до того часу, як працівник звільниться з організації.

Все це можна виразити таким порівнянням:

РВ=УВ:1;П(3);

П(К)=1-П(3);

АВК-УВ-РВ^РІІ ^ П(К), де

УВ і РВ – умовна і вартість, що реалізується;

П (3) – вірогідність того, що працівник залишиться працювати в організації деякий проміжок часу;

П (К) – вірогідність того, що працівник залишить організацію (звільниться) або показник плинності;

АВК – альтернативні витрати плинності.

У цій моделі вартість людських ресурсів є вірогідною величиною. Для організації це означає, що не завжди працівник з найбільшим потенціалом буде корисним організації. Тому менеджер по персоналу, який прагне мінімізувати вартість своїх людських ресурсів, повинен надати перевагу кандидату з найбільшою вартістю, що реалізується, а не просто найбільш здібного. Здібна людина завжди буде прагнути працювати на себе, а не на інших.

В моделі також існує залежність вартості людських ресурсів від ступеня їх задоволення. Тому задоволеність повинна вимірюватись, а результати доповідатися керівництву організації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]