2. Придбання основних засобів, які використовуються у господарській діяльності платника податку.

Пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що суми податку на додану вартість, спла­чені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'яз­ку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підля­гають амортизації, включаються до складу податкового кредиту незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи має платник податку оподаткову­вані обороти протягом такого звітного періоду.

Право на податковий кредит платник податку отримує і при придбанні основних фондів у сторонніх організацій, і при їх спорудженні незалежно від строків введення їх в ек­сплуатацію.

Проте головним критерієм для отримання права на подат­ковий кредит по придбаних або споруджених основних фон­дах є їх участь у господарській діяльності, як це передбачено п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

3. Придбання товарно-матеріальних цінностей у вели­ких розмірах, які в даному звітному періоді не реалізо­вані, та обліковуються у залишках на складах.

При перевірці складової частини валових витрат у частині витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей у вели­ких розмірах, які в даному звітному періоді не реалізовані, та обліковуються у залишках на складах - необхідно з'ясувати:

1.наявність складських приміщень, на яких зберігаються за­лишки готової продукції та ТМЦ;

визначити коло осіб, відповідальних за оприбуткування на склади готової продукції та ТМЦ;

співставити з декларацією про прибуток підприємства щодо приросту ТМЦ.

У разі відсутності власних складських приміщень за допо­могою підрозділів фінансової поліції з'ясувати, де зберігаються залишки готової продукції та ТМЦ.

Особливу увагу при проведенні перевірки необхідно звер­нути на дотримання вимог п.5.9 ст.5 Закону України «Про опо­даткування прибутку підприємств», Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та дерива-тивів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у виробництві і залишках готової продукції (в т.ч. малоцінних предметів на складах), затвердженого Наказом Мінфіну України від

Проблемне питання виникає в тому, що розмір податкового кредиту визначається з загальної вартості придбаних ТМЦ, при тому, що до валових витрат з урахуванням п.5.9 ст.5 Закону про оподаткування прибутку підприємств відноситься та частка придбаних ТМЦ, яка реалізована в 9анному звітному періоді.

4. Продаж товарів за цінами, нижчими за ціну придбання.

Якщо платник ПДВ здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг) за цінами, нижчими за ціни їх придбання, то необхідно в ході перевірки з'ясувати:

1.Вид продукції (товарів);

2.Вивчити рівень її попиту на ринку;

3.Термін її зберігання на складі від моменту придбання до моменту продажу;

4.Інформацію про споживача такої продукції, встановити можливий факт належності його до пов'язаної з продав­цем особи;

5.Форму проведення розрахунків;

6.Стан банківських рахунків платника з виявлення руху коштів;

7.Джерела отримання коштів на придбання ресурсів, які були реалізовані за цінами, нижчими за ціни їх придбан­ня та джерела компенсації таких збитків;

8.Правомірність включення у таких випадках сум ПДВ до складу податкового кредиту.

З досвіду проведення перевірок збиткових, малоприбуткових підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності, які заявили відшкодування ПДВ із бюджету у великих розмірах, з'ясовано, що за наявності факту продажу товарів за ціною, нижчою ціни прид­бання, при належному оформленні юридичних документів купівлі-продажу має місце невідповідність великого розміру податкового кредиту незначному розміру податкових зобов'язань.

 Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Платники податків мають право на отримання автоматично бюджетного відшкодування

Орган державної податкової служби зобов'язаний протягом трьох робочих днів після закінчення перевірки надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету.

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, надає платнику податку суму автоматичного бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом трьох операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Якщо орган державної податкової служби у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного повідомлення, вважається, що такий платник відповідає критеріям для одержання права на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Починаючи з 1 січня 2014 року камеральна перевірка податкової звітності платників податку, які мають позитивну податкову історію, проводиться протягом п'яти календарних днів з дня подання податкової декларації.

Платники податку, які протягом попередніх 36 послідовних місяців відповідають критеріям, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, вважаються такими, що мають позитивну податкову історію.

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.