4.Перевірка правильності визначення суми податкового кредиту

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного пері­оду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) плат­ником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням то­варів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалеж­но від строків введення в експлуатацію основних фондів. У разі, коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не відносяться.

Якщо сфера використання придбаних товарів (робіт, послуг) у звітному періоді змінюється підприємством на невиробничу, сума ПДВ, сплачена в ціні придбання таких товарів (робіт, по­слуг), не відноситься до складу податкового кредиту.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податків, що не підтверджені податкови­ми накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським до­кументом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вар­тості таких робіт (послуг). У разі, коли на момент перевірки плат­ника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвер-дженими документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій. Тому, при перевірках слід звернути увагу на дату виписки податкової накладної та дату заповнення реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

Щодо дати виписки податкової накладної при перевірках необхідно врахувати, що відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Зако­ну України «Про податок на додану вартість» податкова на­кладна складається в момент виникнення податкових зобов'я­зань продавця.

При проведенні перевірки правильності вказаних в декла­раціях по ПДВ сум податкового кредиту потрібно звернути увагу на такі питання:

1.Чи відповідають суми податкового кредиту, показані в деклараціях книгам обліку придбання товарів (робіт, по­слуг), які ведуться виключно особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість, та сумами бухгал­терських проводок по Д-т 641/1 (розмір сум вартості прид­баних з податком на додану вартість та без податку то­варів (робіт, послуг) та сум податкового кредиту дорівнює підсумковим даним граф 13, 14, 15, 18, 19, 20, 21, 23, та окремим показникам графи 17 книги);

2.Чи відповідають записи по податковому кредиту по реє­стру отриманих та виданих податкових накладних даним, вказаним в документі, який засвідчує факт закупки то­варів (робіт, послуг);

3.Чи не відносились до складу податкового кредиту суми ПДВ у разі отримання товарів (робіт, послуг) від неплат­ників податків;

4.Чи не відносились до складу податкового кредиту суми ПДВ, виділені в рахунках нерезидентів;

5.Чи не відносились до складу податкового кредиту суми ПДВ, які вивело підприємство самостійно, в тому числі шляхом визначення 20% від загальної суми рахунку чи по неоподатковуваних операціях;

6.Включення до валових витрат виробництва (обігу) вар­тості придбаних товарів (робіт, послуг), суми ПДВ по яких віднесені до податкового кредиту, за даними подат­кового обліку. При цьому, склад валових витрат визна­чається відповідно до ст.5 Закону України «Про оподат­кування прибутку підприємств»;

7.Включення до податкового кредиту сум ПДВ по основ­них виробничих фондах та нематеріальних активах, що підлягають амортизації. При цьому необхідно враховува­ти, що відповідно до пп.8.1.4 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не підляга­ють амортизації витрати на придбання, ремонт, реконст­рукцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів. При цьому, під терміном «невиробничі фонди» слід розуміти капітальні активи, які не використовують­ся у господарський діяльності підприємства;

8.Звернути увагу на дотримання порядку податкового кредиту по експортно-імпортним операціям, бартерним та операціям з давальницької сировиною.

9.При проведенні перевірки необхідно обов'язково зробити звірку по розрахунках з бюджетом по рахунку 641 в журналі -ордері № 3 з даними особового рахунку в податкових органах.

В разі, якщо дані особового рахунку не відповідають даним аналітичного обліку по рахунку 641, відображеним в журналі-ордері 3 платника податку, з'ясувати причини такої невідпові­дності і у випадках виявлення під час звірки помилок чи пору­шень суми їх враховуються при складанні акту перевірки.

При цьому необхідно перевірити дані у платника податку на додану вартість по рахунках 643 «Податкові зобов'язання» і 644 «Податковий кредит» та 641 «Розрахунки за податками» (субрахунок «Податок на додану вартість»), які повинні відпо­відати таким даним:

1.За кредитом рахунків 643 відображається сума податку на додану вартість, нарахована по рахунках, що залишалися неоплаченими на кінець періоду;

2. За дебетом рахунків 644 відображаються суми податку на додану вартість, нараховані до відшкодування, термін яко­го не настав на кінець звітного періоду, за Д-т 643 - суми податку на додану вартість, нараховані з одержаних авансів, по яких не було здійснено відвантаження продукції. Особливу увагу необхідно звернути на правильність оподат­кування та відображення в бухгалтерському обліку бартерних операцій.

Перевірку цих операцій доцільно проводити з вивчення жур­налу - ордеру 3 (відомість 3.1). З'ясувати, чи є кредиторська за­боргованість на дату перевірки на рахунку 63 та перевірити чи не відноситься вона до бартерних операцій і не зменшений в зав'язку з цим розмір оподатковуваного обороту та ПДВ. Крім того, у таких платників податку треба перевірити наявність по­даткової накладної, виписаної на дату першої події, та запису в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Слід пам'ятати, що при здійсненні бартерних (товарообмін­них) операцій на території України податок стягується по повній ставці, у тому числі при обміні товарів (робіт, послуг), операції по продажу яких звільняються від оподаткування або оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою (продаж вугілля та продуктів його збагачування, вуг­ільних та торф'яних брикетів, продаж електроенергії, газу імпор­тованого в Україну). Право на податковий кредит при здійсненні таких операцій виникає на дату здійснення кожної з частин заключної (балансуючий) операції у сумі, про­порційній таким частинам.

З метою ухилення від оподаткування підприємства можуть не відображати реалізацію на рахунках класу 7, а використовувати на­ступні бухгалтерські проводки: Д-т 63 К-т 20, 28 та Д-т 20, 41 К-т 63.

Найбільш поширеним методом ухилення від оподаткуван­ня є спосіб оформлення договорів купівлі-продажу замість то­варообмінних, хоч фактично розрахунки проводяться шляхом товарообміну. Для того, щоб виявити розмір обсягів, які не включені в звітність необхідно проаналізувати всю дебіторсь­ку і кредиторську заборгованість, виявити таких суб'єктів, про­вести зустрічну перевірку на випадок того, що друга сторона вже зробила взаємозалік і направила таку заяву підприємству, яке ми перевіряємо і яке не надало документів для перевірки цього питання, а також не зробило взаємозалік.

У разі коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування, суми податку, сплачені у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематері­альних активів і до податкового кредиту не включаються.

Одним з елементів перевірки правильності визначення плат­ником сум податкового кредиту, а значить і правомірності відшкодування є зустрічна перевірка основних постачальників платника податку, який претендує на отримання бюджетного відшкодування.

При проведенні зустрічних перевірок перевіряються подат­кові накладні постачальників; в першу чергу про таких поста­чальників через базу даних необхідно отримати дані щодо їх адреси, засновників, реєстраційного номера платника ПДВ; ха­рактеру здійснених операцій - база оподаткування, оплата то­вару (робіт, послуг): оплачено чи не оплачено і як здійснюва­лася оплата.

При виявленні за результатами зустрічних перевірок комер­ційних структур, засновниками яких є або підставні особи, або використано при реєстрації загублені чи викрадені паспорти, або таких, які не подають додаткову звітність та знаходяться у розшуку, податкові органи, на податковому обліку яких знахо­дяться платники податку, які мали безпосередні стосунки з такими комерційними структурами, подають у встановленому порядку до Господарського суду позовні заяви про визнання недійсними угод (договорів) між такими платниками податку і комерційними структурами.