
- •IV шлуночок
- •Таламічний мозок
- •Надзгір’я (Epithalamus)
- •Гіпоталамус, підзгір’я (Hypothalamus)
- •Функції проміжного мозку
- •Кінцевий мозок
- •Нюховий мозок
- •Бічні шлуночки
- •Центри мозкової кори
- •Оболонки головного і спинного мозку
- •Павутинна оболонка
- •М’яка оболонка
- •Спинномозкова рідина
- •Периферичний відділ нервової системи
- •Спинномозкові нерви
Надзгір’я (Epithalamus)
Epithalamus (надзгір’я). Мозкові стрічки, striae medullaris, обох згір’їв направляються назад і утворюють на обох сторонах розширення у вигляді трикутника, яке має назву повідцевий трикутник, trigonum gabenullae. Від останнього відходить повідець, habenulla, який разом із таким же повідцем протилежної сторони з’єднуються з шишкоподібним тілом, corpus pineale. Попереду від шишкоподібного тіла обидва повідки з’єднані разом спайкою повідців, comissura habenullarum. Саме шишкоподібне тіло, яке нагадує соснову шишку, pinus – сосна, від чого і походить його назва, за своєю будовою і функцією відноситься до залоз внутрішньої секреції. Видаючись позаду в ділянку середнього мозку, шишкоподібне тіло розміщується в борозенці між верхніми горбиками даху середнього мозку, утворюючи при цьому п’ятий горбик.
Епіфіз сприяє пристосуванню функціонування організму до різного рівня освітленості, а гіпоталамо-гіпофізарно-адреналова система організує захисну реакцію організму на екстремальні впливи. Мелатонін регулює через діяльність супрахіазматочного ядра в нормі циркадіонну ритмічність гіпоталамо-гіпофізарно-адреналової системи (позитивна кореляція у молодих щурів між рівнями мелатоніну і кортизолу у вечірні, нічні та слабше у ранкові години, але не в денні; у старих щурів вирівнювались циркадіонні ритми) і в умовах психоемоційного імобілізаційного стресу. Можливо, мелатонін впливає на відновлення функціональної активності вазопресинпродукуючих нейронів паравентрикулярного ядра гіпоталамуса, а також на чутливість аденогіпофізарних кортикотрофів до вазопресину у другій половині дня і ввечері.
Кафедра фізіології і біохімії Миколаївського національного університету імені. В.О.Сухомлинського досліджує вплив мелатоніну на функціонування внутрішніх органів. Керівник теми – доктор біологічних наук, професор О.І.Цебржинський. Працюють за цією тематикою О.І.Антонова, Н.А.Дмитренко, Л.Д.Чеботар, Ю.Д.Френкель, С.В.Семенчук, О.М.Ларичева, О.О.Цвях, В.С.Янішевська, Я.В.Анасевич, М.Ш.Гільмутдінова, В.В.Пшиченко, М.С.Казначеєва, А.А.Козирєв.
Зазгір’я (Metathalamus)
Metathatalamus (зазгір’я). Позаду згір’я знаходяться два невеликих підвищення – колінчасті тіла – corpus geniculatum laterale et mediale. Присереднє колінчасте тіло, менше за розмірами, але більш виражене, лежить спереду ручки нижнього горбика під подушкою згір’я, відмежоване від неї ясною борозенкою. В ньому закінчуються волокна бічної петлі, lemniscus lateralis, внаслідок чого воно разом і нижніми горбиками даху середнього мозку є підкірковими центрами слуху. Бічне колінчасте тіло, більше за розмірами, у вигляді сплощеного горбика, розміщується на нижній бічній стороні подушки. В ньому закінчується бічна частина зорового тракту (друга частина тракту закінчується в подушці). Тому разом із подушкою і верхніми горбиками даху середнього мозку бічне колінчате тіло є підкірковим центром зору. Ядра обох колінчатих тіл центральними шляхами зв’язані з корковими кінцями відповідних аналізаторів.
Гіпоталамус, підзгір’я (Hypothalamus)
Гіпоталамус (підзгір’я), hypothalamus, в широкому значенні слова, об’єднує утворення, розміщені вентрально під дном третього шлуночка, спереду задньої дірчастої субстанції, substantia perforata posterior, включаючи і задню гіпоталамічну ділянку. Відповідно ембріональному розвитку, гіпоталамус поділяється на два відділи: передній – regio hypothalamica anterior, до якого входять сірий горб, tuber cinereum з лійкою, infundibulum, гіпофіз, hypophisis, а також зорове перехрестя, chiasma opticum, із зоровим трактом, tractus opticus; задній – сосочкоподібні тіла – corpora mamillaria, і задня гіпоталамічна ділянка, regio hypothalamica posterior. Ядра гіпоталамічної ділянки пов’язані з гіпофізом за допомогоюворітних судин (з передньою долею гіпофіза) і гіпоталамо-гіпофізарного пучка ( задньою долею його). Завдяки цим зв’язкам гіпоталамус і гіпофіз утворюють гіпоталамо-гіпофізарну систему.
А. Сірий горб, tuber cinereum, знаходиться спереду від соскових тіл. Являє собою непарний порожнистий виступ нижньої стінки третього шлуночка, що складається із тонкої пластинки сірої речовини. Вершина горба витягнута у вузьку порожнисту лійку, infundibulum, на сліпому кінці якої знаходиться гіпофіз, hypophisis, що лежить у заглибленні турецького сідла. В сірий горб закладені ядра сірої речовини, які є вищими вегетативними центрами, що впливають на обмін речовин та терморегуляцію.
Б. Зорове перехрестя, chiasma opticum, лежить попереду сірого горба, утворена перехрестям зорових нервів.
В. Corpora mamillaria, сосочкоподібні тіла – два невеликих білого кольору підвищення неправильної кулястої форми. Лежать симетрично по боках середньої лінії, спереду від задньої дірчастої субстанції. Під поверхневим шаром білої речовини всередині кожного із тіл знаходяться два сірих ядра. За своєю функцією сосочкоподібні тіла відносяться до підкіркових нюхових центрів.
Г. Regio hypothalamica posterior, заднє підзгір’я – це невелика структура мозкової речовини, розміщеної під згір’ям. У ній латеральніше від чорної субстанції, substantia nigra, залягає овальне тіло, nucleus hypotalamicus posterior, яке відноситься до проміжного мозку. Воно є однією з ланок екстрапірамідної системи, йому також належать і вегетативні функції.