3. Розкриття змісту основних лекційних положень за поданим планом. (70 хв.)

3.1 Аналіз змісту Державного стандарту стосовно курсу «Природознавство» – методичний супровід викладача: розповідь з елементами бесіди з використанням презентації в Mikrosoft Power Point.

(20 хв.)

- Зараз ми з вами переходимо до аналізу змісту першого питання, яке звучить наступним чином: (СЛАЙД 7) «Курс «Природознавство» у змісті Державного стандарту».

- Як ви вважаєте, що повинно бути основою при розкритті даного питання?

(Аналіз змісту Державного стандарту).

Саме так, сподіваюсь що ви мені допомагатимете.

Для логічної побудови викладу основного теоретичного матеріалу, вважаю за доцільне зазначити насамперед перелік основних нормативних документів, що регламентують вивчення навчальної дисципліни «Природознавство». До них належать такі: (СЛАД 8) Державний стандарт початкової загальної освіти, навчальні плани, діючі програми загальноосвітньої середньої школи, закони про освіту, підручники та навчальні посібники, календарно-тематичне планування.

Насамперед поговоримо про Державний стандарт. Цей документ освіти розробляється окремо з кожного освітньо-кваліфікаційного рівня і затверджуються Кабінетом міністрів України. (СЛАЙД 9)

(СЛАЙД 10) Державний стандарт початкової загальної освіти розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах: науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Згідно із Законом України «Про загальну середню освіту» , Державний стандарт загальної середньої освіти складається з державних стандартів: початкової, базової та повної середньої освіти.

Державний стандарт початкової загальної освіти розроблений відповідно до пізнавальних можливостей дітей молодшого шкільного віку і передбачає всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, умінь і навичок здорового спосо­бу життя. Поряд із функціональною підготовкою за роки початкової освіти, діти мають набути достатнього особистого досвіду культури спілкування і співпраці у різних видах діяльності, самовираження у творчих видах завдань.

Як зазначається в Законі України «Про загальну середню освіту», «Державний стандарт загальної середньої освіти - це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні».

- Аналізуючи назву цього нормативного документа, які поняття лежать в його основі?

Із даного терміну виділяють такі поняття, як: (СЛАЙД 11) стандарт освіти та освітній стандарт.

У Законі України «Про загальну середню освіту» також говориться, що (СЛАЙД 12) «Стандарт освіти – це система основних показників, що є складовими державної норми освіченості», а «Освітній стандарт відображає суспільний ідеал, враховує можливості реальної особистості та системи освіти щодо досягнення цього ідеалу».

Отже, державний стандарт початкової загальної освіти – це унормована система показників про освіченість особи, що реалізується комплексом нормативних документів, які визначають суспільно зумовлений зміст початкової загальної освіти та вимоги і гарантії держави щодо її здобуття громадянами.

Державний стандарт початкової освіти як комплексний нормативний документ містить: (СЛАЙД 13)

• Базовий навчальний план;

(Він дає цілісне уявлення про структуру загальної середньої освіти через інваріативну та варіативну складові; окреслює освітні галузі та розподіл між ними за роками навчання; визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів для кожного класу; встановлює кількість навчальних годин, фінансованих з бюджету).

• Загальні характеристики інваріантної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти;

(Інваріативна складова змісту є спільною для всіх загальноосвітніх навчальних закладів України і визначає їх загальнодержавний компонент.

Варіативну складову формує навчальний заклад з урахуванням інтересів, здібностей, життєвих планів учнів, вона є суттєвим засобом забезпечення повноцінного розвитку особистості кожного школяра).

• Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Як відомо, грунтом якісної освіти є її зміст, визначення якого належить до стратегії державної політики. На сьогодні освіта України, можна сказати, переживає процес «перезавантаження»: вводяться нові Державні освітні стандарти, оновлені програми, підручники.

Тобто бачимо своєрідну ієрархію: якість освіти-зміст-Державний стандарт. (СЛАЙД 14)

Стосовно Державного стандарту початкової загальної освіти, то тут з’являється необхідність поновлення його змісту та вдосконалення Базового навчального плану. Це викликано результатами навчальних досягнень учнів початкових класів.

В свою чергу, процес оновлення спрямований на те, щоб навчальна діяльність приносила дитині радість, тобто слід організувати її так, щоб дитина стала активним учасником засвоєння знань.

Попередній Державний стандарт 2005 – го року, передбачав набуття учнями певної системи знань, але він не мав чіткої практичної спрямованості. А як нам вже відомо, лише активне засвоєння знань забезпечить пізнавальний інтерес учнів, задоволення від процесу і результату навчання, психологічний комфорт, відчуття особистісного успіху. На досягнення цієї мети спрямована модернізація змісту початкової освіти і саме ці положення лягають в основу нового Державного стандарту початкової загальної освіти, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 р. № 462. (СЛАЙД 15)

Перевагами затвердженого документа є:

• розроблення єдиного змісту стандарту для усіх мов навчання,

• забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової загальної освіти,

• використання здоров’язбережувальних технологій,

• екологічна спрямованість освіти.

- Чому на вашу думку посилена увага надається сааме екологічній спрямованості освіти?

Оновлений Державний стандарт поступово набирає чинності з 1 вересня 2012.

Основні відмінності державного стандарту 2011 року від державного стандарту 2005 року: (СЛАЙД 16)

• Враховано зарубіжний досвід та кращі традиції вітчизняної освіти.

• Оновлено зміст ДС та удосконалено Базовий навчальний план.

• Передбачено формування ключових компетентностей учнів початкових класів.

• Єдиний зміст стандарту для усіх мов навчання.

• Вивчення іноземної мови з 1-го класу в усіх ЗНЗ.

• Посилено природничу складову, введено нову освітню галузь «Природознавство».

• Передбачено діяльнісну лінію у змісті кожної освітньої галузі.

• Обов’язкова варіативна складова: 1-4 класи по 2 години..

- Як ви вважаєте, над якою із зазначених переваг ми з вами детальніше попрацюємо далі?

Саме так, проаналізуємо природничу складову в змісті Державного стандарту початкової загальної освіти. (СЛАЙД 17)

Освітні галузі, що забезпечують природознавчий компонент
Державний стандарт 2005 року	Державний стандарт 2011 року
Освітня галузь: «Людина і світ» Навчальні предмети: «Я і Україна» ( 1, 2 клас) «Природознавство» (3, 4 клас)	Освітня галузь: « Природознавство» Навчальний предмет: «Природознавство» (1-4 класи)

- То які відмінності ви помітили?

- А тепер визначимо основну мету освітніх галузей, що забезпечують природознавчий компонент з Державного стандарту. (СЛАЙД 18)

Мета освітніх галузей, що забезпечують природничий компонент
Державний стандарт 2005 року	Державний стандарт 2011 року
Мета освітньої галузі «Людина і світ»: формування у школярів усвідомлення своєї належності до природи і суспільства, створення елементарної бази для засвоєння учнями відповідного досвіду, системи цінностей суспільства, морально-правових норм, традицій.	Мета освітньої галузі «Природознавство»: формування у школярів природознавчої компетентності шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

- Що ви можете сказати про відмінність у меті освітніх галузей, які відповідають за природознавчу складову?

- Як ми знаємо, досягнення мети можливе лише за умови виконання системи завдань, які їй підпорядковані. З огляду на це, пропоную вам проглянути відмінності в основних завданнях освітніх галузей, що відповідають за природознавчу складову. (СЛАЙД 19, 20)

Завдання освітніх галузей, що відповідають за природознавчу складову:
Державний стандарт 2005 року	Державний стандарт 2011 року
Завдання освітньої галузі «Людина і світ»: Формувати в учнів систему уявлень та елементарних понять про об’єкти живої та неживої природи, взаємозв’язки та залежності між ними. Поглибити та розширити знання про природні угрупування. Формувати науковий світогляд в школярів. Сприяти засвоєнню традицій українського народу у взаємовідносинах людини з природою.	Завдання освітньої галузі «Природознавство»: 1. Виховувати соціально активну особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставитися до природи, людей, самого себе. 2. Формувати в учнів на доступному рівні цілісну природничо-наукову картину світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини. 3. Розвивати розумові здібності учнів, їх емоційно-вольову сферу, пізнавальну активність та самостійність, здатність до творчості, самовираження та спілкування. 4. Забезпечити єдність інтелектуального та емоційного сприйняття з природоохоронною діяльністю. 5.Сформувати в учнів навички оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства. 6.Формувати екологічну культуру.

- З огляду на почуте що ви можете сказати про різницю у завданнях?

Тобто, в першому випадку завдання спрямовані на глибинне та кількісне оволодіння змісту навчального матеріалу, а в другому випадку, основна увага звертається на особистість учня, його можливості та на цій основі здобуття компетентностей і таким чином сприяння загальному рівню розвитку учня.

- Давайте зараз з вами порівняємо основні змістові лінії освітніх галузей природознавчої складової, що виділяються в Державних стандартах 2005-го та 2011- го років. (СЛАЙД 21)

Змістові лінії освітніх галузей, що забезпечують природознавчий компонент:
Державний стандарт 2005 року	Державний стандарт 2011
нежива природа жива природа планета Земля наша Батьківщина Україна рідний край методи пізнання природи	об’єкти природи взаємозв’язки в природі Земля – планета Сонячної системи Україна на планеті Земля рідний край охорона і збереження природи методи пізнання природи

- З власного досвіду спробуйте вказати основні вимоги щодо реалізації та засвоєння змістових ліній учнями початкових класів. ( По кожній змістовій лінії).

Структурними компонентами змісту освіти в тому числі і природознавчої складової є: (СЛАЙД 22)

Структурні компоненти змісту освіти природознавчої складової:
Державний стандарт 2005 року	Державний стандарт 2011 року
науково-пізнавальний діяльнісний ціннісний	особистісно-орієнтований компетентнісний діяльнісний

Детальніше проаналізуємо ці компоненти у відповідності до природознавчої складової.

(СЛАЙ 23) Науково-пізнавальний компонент – система знань, яка опосередковано відображає закони природи та місце в ній людини.

Діяльнісний компонент – навчально-пізнавальна діяльність для оволодіння природознавчим змістом і практична діяльність.

Ціннісний компонент – включає систему цінностей, що повинні сформуватись в учнів (сюди в першу чергу належить система ціннісного ставлення учнів до природи).

Як бачимо, оновлений державний стандарт початкової загальної освіти ґрунтується на засадах (СЛАЙД 24) особистісно-орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного компонентів змісту освіти.

Особистісно-орієнтований компонент – передбачає спрямованість навчально-виховного процесу з оволодіння природознавчими знаннями, поняттями на взаємодію і плідний розвиток учня на основі рівності у спілкуванні та партнерства з педагогом .

Компетентнісний компонент – передбачає спрямованість навчально-виховного процесу з природознавства на досягнення результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова і предметна (галузева) компетентності.

Діяльнісний компонент – має в основі спрямованість навчально-виховного процесу на розвиток природознавчих умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань з природознавства, успішну адаптацію особистості учня в навколишньому світі, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти з природознавства.

Незмінними залишаються основні ідеї та напрями курсу «Природознавство» відображені у Державному стандарті, а це: (СЛАЙД 25)

• цілісність і різноманітність природи;

• відповідність діяльності людини основним закономірностям існування природи, примноження її багатства, збереження та охорона.

Ми з вами також повинні дотримуватись цих основних ідей.

- Фахівці зазначають, що запорукою  успішного впровадження Державного стандарту є професіоналізм педагога. З огляду на таке твердження, раджу вам користуватися таким висловом О. Гончара: (СЛАЙ 26) «Бути у вічному пошукові – це значить шукати енергію слова в енергії душі».

- Отже, ви прослухали теоретичні відомості по першому питанні, тож давайте з вами підсумуємо:

1. Що називається державним стандартом початкової загальної освіти?

2. А які складові він включає?

3. Назвіть основні аспекти, де простежується відмінність у Державному стандарті за 2005 та 2011 рік.

- Отже, переходимо до обговорення наступного питання сьогоднішнього лекційного заняття.

3.2 Розкриття змісту навчальних програм з курсу «Природознавство» – пояснення викладача з опорою на життєвий досвід студентів та їх практичну роботу, з опорою на презентацію Mikrosoft Power Point. (20 хв.)(СЛАЙ 27)

- Основними нормативними документами, де відображений зміст шкільної освіти, зокрема і з природознавства є: навчальні плани і програми для загальноосвітніх шкіл різного типу.

Детальніше розглядаючи ці поняття, варто зазначити що (СЛАЙД 28) навчальний план - це державний документ, в якому визначено перелік навчальних предметів, їх розподіл за роками навчання, кількість годин на тиждень.

Змістове наповнення цього документа спрямоване на всебічний розвиток особистості учня, забезпечення потреби суспільства у вихованні підростаючого покоління, врахування рівня розвитку вітчизняної та зарубіжної науки, рівень розвитку учнів, їх навчальних можливостей, потреб та інтересів, здобутків національної культури та традицій.

Згідно старого навчального плану початкової школи курс «Я і Україна» є нормативною дисципліною. А у відповідності до нововведень, нормативною дисципліною є курс – «Природознавство».

Як ми вже аналізували, вивчення природознавчого компонента (за старим навчальним планом) реалізується через такий навчальний предмет як: «Я і Україна» - 1, 2 клас та «Природознавство» - 3, 4 клас з таким розподілом годин: (СЛАЙ 29)

• 1 клас - 35 годин, 1 год. на тиждень.

• 2 клас – 35 годин, 1 год. на тиждень.

• 3 клас - 35 годин, 1 год. на тиждень.

• 4 клас - 35 годин, 1 год. на тиждень.

За нововведеннями природознавчий компонент опановується учнями через навчальний предмет: «Природознавство» - 1-4 класи з таким розподілом годин: (СЛАЙД 30)

• 1 клас - 68 годин, 2 год. на тиждень, резерв – 6 год.

• 2 клас - 68 годин, 2 год. на тиждень, резерв – 4 год.

• 3 клас - 68 годин, 2 год. на тиждень, резерв – 3 год.

• 4 клас - 68 годин, 2 год. на тиждень, резерв – 5 год.

При цьому 18 годин – резерв, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації.

Зміст навчального предмета, передбаченого навчальним планом, визначається його навчальною програмою.

Тож давайте визначимо, що таке навчальна програма.

(СЛАЙД 31) Навчальна програма – це документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожного навчального предмета, умінь і навичок, які необхідно засвоїти, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання.

(СЛАЙД 32) Навчальні програми з курсу «Природознавство» реалізовують освітні завдання визначені державним стандартом, а також визначають обсяг інформації, яку діти повинні засвоїти з навчального предмета, розподіл її за класами, темами, визначення необхідних форм організації навчання (екскурсії, досліди, практичні роботи).

Як вже зазначалося у попередньому питанні, на сучасному етапі розвитку освіти здійснюють кроки щодо удосконалення нормативної бази. Важливим із них є введення в дію нової навчальної програми, назва її представлена таким чином «Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою 1-4 класи». Це видання 2012 року. Давайте порівняємо її із програмою для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи», видання 2007 року. (СЛАЙД 33)

Навчальні предмети для яких призначена програма:
2007 року	2012 року
Українська мова Читання Російська мова Математика Основи здоров’я Трудове навчання:технічна і художня праця Я і Україна Природознавство Громадянська освіта Мистецтво Музика Образотворче мистецтво	Українська мова Літературне читання Російська мова Математика Основи здоров’я Трудове навчання Природознавство Я у світі Мистецтво Музичне мистецтво Образотворче мистецтво Фізична культура Сходинки до інформатики

- Як ви можете порівняти такі дані?

(СЛАЙД 34) Авторами програми 2007 року з курсу «Я і Україна» (1, 2 клас) є Н. Бібік та Н. Коваль; «Природознавство» (3, 4 клас) - Т. Байбара.

Авторами програми 2012 року з курсу «Природознавсво» (1-4 класи) є Н. Морзе, Г. Ломаковська, Г. Проценко, О. Коршунова, Й. Ривкінд, Ф. Рівкід.

(СЛАЙД 35) Структура навчальних програм 2007, 2012 року з курсу «Природознавство» є спільною та включає такі компоненти:

• пояснювальна записка (визначає цілі та завдання курсу, роз’яснює, чому і який матеріал будуть вчити діти, уточнює особливості вивчення предмета в певному класі);

• розподіл інформації (погодження, розчленування інформації, яку необхідно засвоїти учнями у певному семестрі в тому чи іншому класі за розділами, темами);

• визначення умінь і навичок якими повинні оволодіти діти у процесі ознайомлення з даним предметом (подається перелік необхідних сформованих дій як загально-навчального мінімуму після певного інформаційного насичення).

Розглянемо з вами за яким принципом структуровано зміст в навчальній програмі природознавчого компоненту. (СЛАЙД 36)

Принципи структурування змісту в навчальній програмі з курсу:
«Природознавство» , 2007 рік Лінійно-концентричний принцип – передбачає рівномірне і поступове опанування учнями навчальним матеріалом, від найлегшого до найважчого, знання отримані в попередньому класі доповнюються та поглиблюються в наступному. Зміст програми має міжпредметний характер, проте він не дублює соціального і науково-пізнавального матеріалу інших навчальних предметів.	«Природознавство», 2012 рік Спірально-концентричний принцип – передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем із метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей. Зміст програми інтегрований, поєднує пропедевтику біології та екології, географії, фізики, астрономії, хімії.

- Які спільні та відмінні ознаки в цьому аналізі ви помітили?

Позитивними змінами в новій програмі є (СЛАЙД 37) те, що кожен розділ передбачає проведення дослідницького практикуму, мета якого - вироблення дослідницьких умінь школярів у процесі розв’язання завдань практичного спрямування.

При виконанні низки завдань учитель співпрацює з батьками (спостереження зоряного неба, з’ясування властивостей речовин, що використовуються у побуті, застосування знань для збереження та теплоенергії у побуті). Такі завдання мають у програмі примітку « Запитай у батьків».

- Чи доцільним, на вашу думку є таке нововведення?

Для узагальнення вивченого матеріалу програма кожного класу містить розділ «Запитання до природи», де запропоновано орієнотовні запитання, пошук відповіді на які потребує інтеграції знаньі передбачає застосування активних методів навчаннята впровадження елементів проектної діяльності.

- Як ви думаєте, такі запитання є позитивною зміною змістової будови навчальної програми?

Спробуємо помітити певні відмінності в будові нової навчальної програми на основі аналізу 3-го класу: (СЛАЙД 38)

1. Збільшено кількість годин (68год., 2год на тиждень, резерв - 3 год.)

2. Збільшено кількість розділів.

3. Кожний розділ передбачає проведення дослідницького практикуму, творчого проекту та міні – проекту.

4. Змінено послідовність вивчення розділів.

5. Деякі теми вилучено.

6. В деякі розділи включено нові теми та існуючі - доповнено.

7. Вивчення деяких тем об’єднано в один розділ.

Більш детальніше продовжимо роботу над аналізом тем та розділів, що включені до курсу «Природознавства» при розгляді календарно-тематичного планування, тобто 4-го питання нашого лекційного заняття.

- Як ми зазначали на початку розгляду даного питання одним із компонентів структури навчальної програми з курсу «Природознавства» є вимоги до рівня оволодіння учнями системою знань, умінь і навичок з кожної теми у кожному класі.

Така система компетентності учнів з даного навчального предмета представлена у вигляді операцій, учень: знає і розуміє, уміє і застосовує, виявляє ставлення і оцінює.

У порівнянні із навчальною програмою 2007 року, програмові вимоги до учнів 1-4 класів з курсу «Природознавства», значно вищі.

- Давайте з вами спробуємо проаналізувати програмні вимоги до учнів за 2-ма програмами на прикладі 2-го класу.

- Отже, давайте підведемо підсумок по цьому питанні.

- Вкажіть, яким документом визначається зміст навчального предмета.

- Перелічіть компоненти навчальної програми з курсу «Природознавства».

- Які переваги навчальної програми 2012 року над програмою 2007 року з «Природознавства?»

- А зараз ми з вами обговоримо наступне питання, яке звучить так:

3.3 Аналіз підручників, навчальних посібників та робочих зошитів з навчальної дисципліни «Природознавство» - розповідь викладача з елементами практичної роботи студентів, опора на презентацію Mikrosoft Power Point. (15 хв.) (СЛАЙД 39)

- На початку розгляду даного питання варто зазначити, що для молодших школярів, підручник – основне джерело знань з природознавства. А що ж таке підручник? Хто із вас може пояснити?

(СЛАЙД 40) Підручник – це книга, яка містить основи наукових знань з певної навчальної дисципліни, викладені згідно з цілями навчання, визначеними програмою і вимогами дидактики.

Підручники створюються у відповідності до навчальних програм. Існують вимоги, яким повинні відповідати підручники. Зокрема, підручники для початкової школи повинні: мати чітку структуру (текст, ілюстрації, апарат орієнтування, апарат організації засвоєння матеріалу), забезпечувати науковість змісту матеріалу і водночас точність, простоту і доступність його викладу, чіткість формулювання визначень, правил, законів, ідей, точну й доступну мову тексту, правильний розподіл матеріалу за розділами та параграфами, найважливіший матеріал має бути проілюстрований схемами, малюнками, відповідно структурований та оформлений шрифтами (кольорове і шрифтове виділення опорних слів, висновків, схем, достатня кількість ілюстрацій, які полегшують процес виділення й запам'ятовування головного). У тексті мають бути певні повтори основних думок і посилання на міжпредметні зв'язки.

Зазначеним вимогам повинні відповідати і підручники з «Я і Україна», що відповідають за природознавчий компонент освіти.

Серед них виділяються такі:

• (СЛАЙД 41) Н. М. Бібік, Н. С. Коваль – «Я і Україна. Віконечко» (1 клас)

• (СЛАЙД 42) Т. М. Байбара, Н. М. Бібік, Н. С. Коваль – «Я і Україна» (2 клас)

• (СЛАЙД 43) Т. М. Байбара, Н. М. Бібік – «Я і Україна» (3 клас)

• (СЛАЙД 44) Т. М. Байбара, Н. М. Бібік – «Я і Україна» (4 клас)

(СЛАЙД 45) Структура цих підручників повинна включати такі компоненти: - текстовий та - позатекстовий матеріал. До текстового входять: -основний, - додатковий і - пояснювальний. До позатекстового: 1) апарат організації засвоєння; 2) ілюстративний матеріал; 3) апарат орієнтування.

Більшість оновлених підручників з природознавства складається з текстів емпіричного (відображають факти, явища, події, містять вправи і правила) і теоретичного характеру (містять теорії, методологічні знання).

За провідним методом викладу матеріалу тексти, які містяться в підручниках «Я і Україна» поділяються на: (СЛАЙД 46) репродуктивні, проблемні, програмовані, комплексні. Репродуктивні тексти – високоінформативні, структуровані, зрозумілі учням, відповідають завданням пояснювально-ілюстративного навчання. Проблемні – це здебільшого проблемний монолог, у якому для створення проблемних ситуацій висувають суперечності, розв'язують проблему, аргументують логіку розвитку думки. У програмованому підручнику зміст подається частинами, а засвоєння кожного «кроку» інформації перевіряється контрольними запитаннями. Комплексний текст містить певний обсяг інформації, необхідний учням для розуміння проблеми, а проблема визначається за логікою проблемного навчання.

Окрім зазначеного, текст підручника може бути: аналітичним або синтетичним, побудованим дедуктивним або індуктивним способом.

Зміст вище представлених підручників з природознавства складається з таких компонентів:

• основні факти, принципи, засоби й нові відкриття в науці, доступні учням відповідного типу закладу;

• світоглядно-методологічні та виховні ідеї, зокрема моральні й естетичні ідеали, які можна сформувати природничим навчальним матеріалом;

• методи наукового мислення і дослідження, що сприяють засвоєнню природничого навчального матеріалу;

• уміння і навички, що випливають з навчального змісту природознавчого компонента або необхідні для його засвоєння;

• розкриття прийомів мислення, логічних операцій, які учень має засвоїти у процесі вивчення змісту підручника.

Особливість змісту підручників з курсу «Природознавство» в цілому полягає у тому, щоб не просто дати дітям певні знання, а сприяти за допомогою цих знань їхньому самовизначенню у навколишньому середовищі та в самих собі.

Такий зміст навчального матеріалу в підручниках з природознавства може формуватися за принципами : (СЛАЙД 47)

• генетичним (в історичній послідовності),

• логічним (відповідно до сучасної логічної структури конкретної науки),

• психологічним (з урахуванням пізнавальних можливостей учнів).

Всі вищезазначені принципи пов'язаними між собою.

В цілому, підручники з природознавства повинні реалізовувати функції: (СЛАЙд 48) освітню, розвивальну, виховну, управлінську, дослідницьку, мотиваційну.

Освітня - полягає в забезпечені процесу засвоєння учнями систематизованих природничих знань, формуванні пізнавальних умінь та навичок.

Розвивальна - сприяє розвитку в учнів навичок природоохоронної діяльності, формує перцептивні, мнемонічні, розумові, мовні та інші здібності.

Виховна - полягає в здатності впливати на світогляд учня, його моральні, естетичні почуття, ставлення до природи, праці, навчання, формувати й удосконалювати певні риси особистості школяра.

Управлінська - полягає в програмуванні процесу навчання природознавства, його методів, форм і засобів, способів застосування знань у різних ситуаціях, контролюванні з боку вчителя практичної діяльності учнів.

Дослідницька - полягає в спонуканні учня до самостійного розв'язування проблеми на уроці, до виконання дослідницьких проектів

Мотиваційна - полягає у постійному створенні ситуацій успіху для стимулювання учнів до пошуку та мислительних операцій на уроках природознавства.

Запровадження нового змісту початкової освіти через Державні стандарти об'єктивно зумовлює потребу створення варіативних підручників на нових методологічних, дидактичних засадах, що передбачає концептуальне обґрунтування авторського задуму, реалізацію нових вимог до експертизи якості рукописів, навчання вчителів умінь аналізувати і оцінювати навчальні комплекси.

У відповідності до нової навчальної програми 2012 року розроблено новий навчальний підручник (СЛАЙД 49) І. В. Грущинської Природознавство:Підручник для 1 класу. К.: «Освіта» 2012.

- Давайте разом спробуємо проаналізувати його.

Доповненням до підручника з природознавства є навчальні посібники.

(СЛАЙД 50) Навчальний посібник – це книга, матеріал якої розширює межі підручника, містить додаткові, найновіші та довідкові відомості.

Серед навчальних посібників з природознавства виокремлюють: (СЛАЙД 51) енциклопедії про рослинний та тваринний світ, загадки природи, хрестоматії, словники, довідники, історичні та географічні карти та інші посібники, що покращують ефективність процесу навчання в початковій школі.

Наведемо конкретніші приклади навчальних посібників з природознавства: (СЛАЙД 52)

• «Супутник природознавства» (упорядник О.А.Біда). У ньому подано додаткові дані про предмети та явища неживої і живої природи, що сприятиме кращому засвоєнню учнями шкільного курсу природознавства. Школярів зацікавлять запропоновані завдання, і вони залюбки відгадуватимуть загадки, ребуси, кросворди. Така робота активізуватиме їхню розумову діяльність, розширить кругозір, сприятиме вихованню кмітливості, наполегливості.

• «Практична екологія для дітей» - (Н. В. Лисенко). Цей навальний посібник допоможе вчителю під час формування в учнів практичних умінь і навичок природоохоронної діяльності, виховуватиме самостійність в дітей. Тут молодші школярі мають змогу виконувати практично різні вправи: моделювати ланцюги живлення в природі, описувати послідовність здійснення та результати дослідів і ін..

• Енциклопедія «Флора і фауна». Саме із цього навчального посібника учні мають змогу отримати цікаві відомості про різноманіття рослинного і тваринного світу. Їх пізнавальний інтерес та природничі знання узагальнюються та поглиблюються. Діти вчаться наживо розпізнавати в природі різновидність флори і фауни.

• «Загадки світу». Цей навчальний посібник сприяє формуванню в учнів уявлень не лише про природу рідної Батьківщини – України, а й всього світу. У такий спосіб рівень загального розвитку учнів значно зростає.

Важливе значення для ефективної організації навчального процесу мають посібники для вчителів, одним із видів яких є закритий посібник для вчителя, покликаний допомагати вчителю при використанні у навчальному процесі підручника. Такий посібник містить поради спрямовані на ефективну роботу з підручником і використання його можливостей, дає чіткі настанови щодо проведення уроку. Здебільшого його вважають додатком до підручника при підготовці вчителя до уроку.

(СЛАЙД 53) Щодо природознавчої складової, то таким посібником для вчителя є: «Методичні рекомендації з природознавства для 1- 4 класів».

Окрім зазначеного, існують навчальні посібники відкритого типу, для вчителів. Які пропонують вчителеві додаткову інформацію, містять загальні пропозиції щодо організації процесу навчання, але не обмежують вчителя детальними інструкціями. Він зорієнтований на стимулювання вчителя до педагогічної творчості. Наприклад: «Усі роки природознавства у 1-му класі». Тут містяться: цікавий дидактичний матеріал, методичні поради щодо проведення екскурсій, різноманітні ігри розвивального характеру, зразки роздаткового та демонстраційного матеріалу.

Поглиблює та розширює зміст підручника, сприяє формуванню вмінь та навичок учнів робочий зошит з природознавства.

(СЛАД 54) Вашій увазі один із них: «Я і Україна 1 кл.», автор О. В. Безкоровайна. Даний зошит містить навчальний матеріал, який відповідає чинній програмі Міністерства освіти і науки України та календарному плануванню, складеному за підручником Бібік Н. М. та Коваль Н. С. «Я і Україна. Віконечко» для 1 кл. загальноосвітніх навчальних закладів.

Існує й інший варіант – наприклад зошит створений відповідно до нової (2012 р.) програми з курсу «Природознавство» для 1 класу, автор Т.Г. Гільберг, Т.В. Сак.

Цей робочий зошит призначений для узагальнення і закріплення знань з природознавства, формування практичних умінь і навичок, розвитку пізнавальних інтересів, емоційної сфери, творчого мислення першокласників.

(СЛАЙд 55) Окрім представлених, існують ще й такі робочі зошити з природознавства для учнів: «Природознавство –тестові завдання», «Природоведення – бліц-контроль знань і вмінь», «Природознавство – зошит-тренажер».

Вказані вище нормативні документи регламентують викладацьку діяльність природознавчих дисциплін у початковій школі. В подальшій практичній діяльності ви матимете можливість з ними безпосередньо попрацювати.

- Що вам запам’яталось по змісту цього питання?

- А чим навчальний підручник відрізняється від навчального посібника?

3.4. Обговорення особливостей календарно-тематичного планування уроків природознавства в початковій школі – розповідь вчителя з елементами бесіди, з опорою на презентацію Mikrosoft Power Point. (15 хв.) (СЛАЙД 56)

Аналізуючи це питання, розглянемо насамперед що собою являє календарно-тематичне планування.

(СЛАЙ 57) Календарно-тематичне планування - це нормативний документ, який вчитель розробляє на кож­ний клас з кожного навчального предмету, відповідно до навчальної програми й вимог Державного освітнього стандарту (мінімуму змісту освіти).

Календарно-тематичне планування роз­глядають на засіданні предметних кафедр, обговорюють на засіданні педагогічної ради, узгоджують із заступником директора з науково-методичної роботи, затверджує директор навчального закладу не піз­ніше 30-го серпня.

Розглядаючи календарно-тематичне планування безпосередньо уроків природознавства в початковій школі, варто сказати, що основні його завдання:

• визначення місця кожної навчальної теми з природознавства в річному курсі й місця кожного уроку в темі;

• визначення взаємозв’язку між окремими уроками, темами річ­ного курсу природознавства;

• організація раціональної роботи й озброєння учнів системою знань, умінь, навичок з природознавства.

Ступінь розробки календарно-тематичного планування, зокрема і з природознавства є кри­терієм професіоналізму вчителя.

Загальноприйнятими є і вимоги щодо календарно-тематичного планування. Цілісний календарно-тематичний план учителя передбачає наявність таких розділів, як: (СЛАЙД 58)

• титульний лист,

• вступна частина,

• програмне й науково-методичне забезпечення навчального плану,

• основні вміння й навички, які повинні бути сформовані в учнів по закінченню курсу,

• власне тематичне планування навчального предмета.

Детальніше проаналізуємо власне календарно-тематичне планування з природознавства.

Календарно-тематичне планування, в тому числі і з природознавства, оформляють у друкованій формі, обов’язково зазначають: (СЛАЙД 59)

• назву розділу з природознавства

• номер проведення уроку

• тему уроку природознавства

• дату проведення уроку

Окрім цього, зазначають:

• контроль по завершенню вивчення даної теми.

• назву практичних, лабораторних, теоретичних робіт.

Зміст календарно-тематичного планування (природознавчий компонент) повинен чітко відповідати змісту програ­ми, за якою організовано навчання. Хоча, допускається відмінність від змісту програми , проте, не більше ніж на 10 %.

А зараз, на прикладі 3-го класу, порівняємо відмінності календарно-тематичного планування (2007 та 2012 років) щодо природознавчої складової.

Насамперед:

1. Збільшено кількість годин (68год., 2год на тиждень, резерв - 3 год.), що дозволяє більш глибин ніше та ґрунтовніше аналізувати зміст кожної навчальної теми.

2. Збільшено кількість розділів. Увага на таблицю (СЛАЙД 60)

Розділи календарно-тематичного планування, що висвітлюють зміст природознавчої складової
2007 рік	2012 рік
Природа і ми Нежива природа Жива природа	Вода Повітря Гірські породи. Грунти Сонце-джерело енергії на землі Рослини, тварини і середовища їх існування Людина та її організм Запитання до природи

3. Змінено послідовність вивчення розділів.

4. Деякі теми вилучено. (СЛАЙ 61,

( Наприклад «Тіла. Речовини. Молекули»).

5. В деякі розділи включено нові теми та існуючі - доповнено.

(Зокрема, в розділ 1 «Вода» включені нові теми:

Прісна та морська вода, Розподіл запасів прісної води на Землі).

(В розділі 2 «Повітря» включені нові теми:

Нагрівання та охолодження повітря над сушею та водною поверхнею).

(СЛАЙД 62) (В розділі 4 «Сонце - джерело енергії на Землі» , нові теми:

Поняття про енергію, Сонячна енергія та її перетворення в інші види енергії, Сонце, вітер і вода – невичерпні джерела енергії, Використання енергії Сонця, вітру та рухомої води людиною, Поняття про збереження тепла та електроенергії у побуті).

(В розділі 5 «Рослини,тварини і середовища їх існування» з'явилася нова тема Віруси).

(В розділі 6 «Людина та її організм» нові теми:

Попередження захворювань, Здоровий спосіб життя).

(СЛАЙД 63) 6. Вивчення деяких тем об’єднано в один розділ.

(«Гірські породи» і «Ґрунт» об’єднані в один розділ).

- Отже, як бачимо, суттєві зміни відбулись і у змісті календарно-тематичного планування з природознавства. Їх слід вдало відслідковувати та відповідно планувати власну діяльність.

- Прослухавши зміст цього питання, що ви можете виокремити як головний момент при складанні календарно-тематичного планування?