Визначення подрібнюваності щебеню (гравію) при стисканні (роздавлюванні) у циліндрі
Щебінь (гравій) фракцій 5-10, 10-20 чи 20-40 мм просівають крізь два сита з отворами, що відповідають найбільшій (Днайб) і найменшій (Днайм) крупності випробовуваної фракції. З залишку на ситі з розміром рівним Днайм відбирають пробу вагою не менш 0,8 кг для випробування в циліндрі розміром 75 мм чи не менше 6 кг для іспиту в циліндрі діаметром 150 мм.
При випробуванні щебеню (гравію), що складається із суміші двох чи більше суміжних фракцій, проби готують розсіюванням вихідного матеріалу на стандартні фракції і кожну фракцію випробують окремо.
Щебінь (гравій) крупніше 40 мм попередньо подрібнюють і випробують фракції розміром 10-20 чи 20-40 мм.
Випробування щебеню (гравію) можна робити як у сухому, так і в насиченому водою стані.
Пробу для випробування в сухому стані висушують до постійної ваги, а для випробування в насиченому водою стані занурюють у воду на 2 г.
Після насичення водою з поверхні щебеню (гравію) вологу видаляють м'якою вологою тканиною.
Для визначення марки щебеню (гравію) застосовують сталевий циліндр зі знімним дном і плунжером (рис. 1.6) діаметром 150 мм. Для поточного контролю якості щебеню фракції 5-10 і 10-20 мм можна застосовувати також циліндр діаметром 75 мм.
При випробуванні щебеню в циліндрі діаметром 75 мм із підготовленої проби беруть навіску 400 г, а при випробуванні в циліндрі діаметром 150 мм – навіску 3 кг. Навіску щебеню (гравію) поміщають у циліндр, вставляють у нього плунжер і поміщають на нижню плиту преса.
Підвищуючи тиск преса на 100-200 кг у 1 секунду, доводять його при випробуванні породи в циліндрі діаметром 75 мм до 5 т, а в циліндрі 150мм – до 20 т.
Роздроблену таким способом породу просівають крізь сито, розміри отворів якого і розміри фракцій зазначені в таблиці 1.17.
Таблиця 1.17
Розміри отворів сит
Розміри фракцій, мм |
Розміри отворів сит, мм |
5-10 |
1,25 |
10-20 |
2,5 |
20-40 |
5,0 |
При випробуванні щебеню (гравію) у насиченому водою стані пробу на ситі ретельно промивають водою і видаляють вологу з зерен щебеню (гравію) за допомогою м'якої вологої тканини.
Рис. 1.6. Сталевий циліндр зі з’ємним дном та плунжером:
а - циліндр, б - з’ємне дно, в - плунжер
Залишок щебеню на ситі після сухого чи мокрого просіювання зважують і визначають показник подрібненості Др у відсотках з точністю до 1% за формулою:
(1.23)
де G1 – випробовувана навіска щебеню (гравію), г; G2 – вага залишку на контрольному ситі після просіювання роздробленої в циліндрі проби щебеню(гравію), г.
Показник подрібненості визначають як середнє арифметичне двох паралельних випробувань. При випробуванні щебеню, який складається із суміші двох чи більше суміжних фракцій, показник подрібненості обчислюють як середньозважене результатів випробування окремих складових фракцій.